Клінічні вияви та коморбідні стани у пацієнтів із хронічним Helicobacter pylori-асоційованим гастритом та високотоксигенними штамами CagA та VacA

Анотація

Мета — визначити частоту клінічних виявів та супутніх захворювань у пацієнтів із хронічним Helicobacter pylori‑асоційованим гастритом залежно від наявності чи відсутності високотоксигенних штамів H. pylori (цитотоксин А‑асоційованого (CagA) та вакуолізувального цитотоксин А‑асоційованого (VacA)). 

Матеріали та методи. До крос‑секційного дослідження було залучено 84 пацієнтів віком понад 18 років із хронічним гастритом (ХГ), асоційованим з H. pylori. Пацієнтів розподілили на дві групи: 50 осіб із високотоксигенними штамами H. pylori (CagA⁺, VacA⁺) та 34 без високотоксигенних штамів. Високотоксигенні штами H. pylori (CagA⁺, VacA⁺) виявляли методом полімеразної ланцюгової реакції, імуноглобуліни (IgA, IgG) до антигенів білків CagA і VacA бактерії H. pylori — за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу. Проводили аналіз медичної документації для оцінки клінічних виявів та визначення супутньої патології. Для діагностики супутніх захворювань використовували електрокардіографію, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, за потреби — комп’ютерну та магнітно‑резонансну томографію, відеоколоноскопію. Статистичну обробку проводили з використанням пакетів статистичних програм Stata 11 та Statistica 6.

Результати. У пацієнтів зі штамами H. pylori CagA і VacA частіше реєстрували скарги на епігастральний біль (у 60,0 та 35,3%, p=0,026) та запори (у 52,0 і 20,6%, p=0,004). Із супутніх захворювань у пацієнтів із H. pylori‑асоційованим ХГ виявлено гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (33,3%), синдром подразненого кишечника (35,7%), неалкогольну жирову хворобу печінки (23,8%), автоімунний тиреоїдит (9,5%), артеріальну гіпертензію (10,7%), ішемічну хворобу серця (10,7%). Синдром подразненого кишечника статистично значущо частіше діагностували в пацієнтів зі штамами H. pylori CagA та VacA порівняно з особами без цих штамів (у 46,0 і 20,6%, p=0,017). Інші коморбідні стани траплялися з однаковою частотою у пацієнтів обох груп (p <0,05).

Висновки. Установлено, що високотоксигенні штами H. pylori (CagA⁺, VacA⁺) можуть впливати на клінічні вияви та супутні захворювання у пацієнтів із ХГ. Біль в епігастрії та запори частіше реєстрували в пацієнтів зі штамами H. pylori CagA і VacA, а із супутніх захворювань у них частіше виявляли синдром подразненого кишечника. Наявність штамів H. pylori CagA та VacA може бути чинником ризику виникнення синдрому подразненого кишечника. Ерадикаційна терапія може бути методом профілактики цієї коморбідності, але для підтвердження гіпотези слід провести додаткові дослідження.