Вітчизняні науковці, які зробили значний внесок у вивчення хвороб органів травлення: образи в мистецтві. Микола Дмитрович Стражеско

Анотація

У докторській дисертації молодий М. Д. Стражеско описав низку важливих фізіологічних закономірностей у діяльності кишечника собаки. Одним із перших у світовій літературі Микола Дмитрович навів відомості про характер соку в різних відділах товстої кишки, особливо у сліпій кишці. Його зацікавило нове для того часу питання про специфічну чутливість слизової оболонки кишечника. «Специфічна чутливість слизової оболонки кінця тонкої кишки різко відрізняється від чутливості слизової оболонки товстої, — зазначав він. — Слизова оболонка першої має дуже тонку чутливість, тоді як слизова оболонка товстої кишки малочутлива».

М. Д. Стражеско описав симптомокомплекс рухливої сліпої кишки та казуїстичне для тих років спостереження геморагічного панкреатиту з утворенням заочеревинного абсцесу.

Відомі клінічні настанови «Основи фізичної діагностики черевної порожнини» витримали 4 видання. У цьому посібнику окрема лекція присвячена дослідженню підшлункової залози. М. Д. Стражеско докладно описує методику огляду та перкусії живота, пальпації підшлункової залози, больові зони і точки, трактування результатів рентгенологічного дослідження при її патології.

У 1924 р. побачила світ монографія В. П. Образцова «Хвороби шлунка, кишок і очеревини», в якій окремі розділи дописано М. Д. Стражеском. Пізніше він опублікував монографії, що висвітлюють клінічну картину колітів (1927) та виразкову хворобу (1928). Описав прижиттєву діагностику оклюзії правої гілки ворітної вени (1934).

Широта наукових інтересів М. Д. Стражеска була справді надзвичайною. Крім досліджень у гастроентерології та кардіології, він плідно вивчав особливості клінічного перебігу інфекційних захворювань та порушень обміну речовин, хвороб органів дихання і сечовиділення, проблеми геронтології, втоми, шоку, клінічної гематології. За його ініціативи було створено Український інститут клінічної медицини. У всіх роботах інституту домінувала фізіологічна спрямованість.

М. Д. Стражеско опублікував понад 200 праць. Низку статей він присвятив історії медицини, ролі видатних діячів медицини. Великою заслугою Миколи Дмитровича була популяризаторська діяльність. Він відомий не лише як лектор, який висвітлював загальномедичні теми, а й як автор понад 20 статей, на­друко­ваних у газетах та немедичних журналах. Загальне визнання здобули і його організаторські здіб­ності. Він створив клінічну школу. Під його керівництвом виконано 18 кандидатських дисертацій. Микола Дмитрович був науковим керівником 17 докторантів. Двоє з його учнів — B. X. Василенко та Д. Ф. Чеботарьов стали академіками АМН СРСР.