Вітчизняні вчені, які зробили значний внесок у вивчення хвороб органів травлення: образи у мистецтві. Василь Парменович Образцов

Анотація

Василь Парменович Образцов (1849 — 1920) — видатний терапевт, професор медицини, новатор у галузі методів діагностики захворювань серцево‑судинної і травної систем. Наукова діяльність В. П. Образцова була спрямована переважно на вивчення найважливіших питань гастроентерології та кардіології. При цьому найбільшу увагу він приділяв розробці надійних методів фізичної діагностики захворювань органів черевної порожнини та серця.

Розроблена та введена в клінічну практику В. П. Образцовим пальпація органів черевної порожнини ґрунтується на 4 принципах. Оскільки при глибокому диханні черевний прес періодично розслабляється, дослідник намагається у фазу видиху проникнути рукою, що пальпує, вглиб черевної порожнини і придавити до задньої черевної стінки певний орган, який необхідно промацати. Глибока пальпація є першим принципом запропонованого В. П. Образцовим методу дослідження. Промацати орган черевної порожнини вдається зазвичай тоді, коли кінці пальців руки, що пальпує, зісковзують з краю досліджуваного органа. Відрізок шлунково‑кишкового тракту, який промацують, придавлюють до задньої черевної стінки енергійним рухом руки вниз, перпендикулярно до довгої осі органа. У момент зісковзування з органа пальців створюється можливість установити локалізацію органа, його консистенцію, форму, ширину та рухливість. Водночас хворий може повідомити про виникнення у нього неприємних чи болісних відчуттів. Ковзна пальпація — другий принцип методу дослідження В. П. Образцова. Кожен орган черевної порожнини має типову локалізацію. Нині це підтверджують дані рентгенологічного дослідження, але В. П. Образцову довелося емпіричним шляхом розробити типову топографію окремих відрізків шлунково‑кишкового тракту у черевній порожнині здорової людини та знайти типові проєкції внутрішніх органів на передній стінці живота. Як В. П. Образцов, так і його учні неодноразово наголошували на існуванні індивідуальних відмінностей або фізіологічних варіантів локалізації органів шлунково‑кишкового тракту. Топографічна пальпація є третім принципом. В. П. Образцов запропонував проводити дослідження органів черевної порожнини у певній послідовності. Спочатку досліджують сигмоподібну кишку, потім сліпу, термінальний відрізок тонкого кишечника, червоподібний відросток, шлунок, намагаючись послідовно промацати його малу і велику кривизну, та воротар. Потім пальпують поперечну ободову кишку, висхідний і низхідний відділи товстого кишечника. Дослідження завершують визначенням локалізації, консистенції, форми, рухливості та інших особливостей паренхіматозних органів (печінки, селезінки, нирок). Методична пальпація є четвертим принципом дослідження органів черевної порожнини.

Значний слід залишив В. П. Образцов в історії кардіології. Систематичне вислуховування серця за допомогою стетоскопа та безпосередньо вухом дало йому змогу схарактеризувати деякі особливості І тону, повідомити про наявність нормального ІІІ тону, відносно часте виявлення роздвоєння та розщеплення серцевих тонів. Особливе значення для кардіології мав цикл робіт В. П. Образцова з вивчення ритму галопу.

У 1950 р. до сторіччя від дня народження В. П. Образцова уряд УРСР ухвалив видати його «Вибрані праці», спорудити пам’ятник, присвоїти його ім’я кафедрі внутрішніх хвороб № 1 Київського медичного інституту. Вітчизняні медичні журнали опублікували спогади його учнів, статті та нариси про життєвий шлях вченого.