Можливості лікування хворих з перехрестом функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника

Автор(и)

  • А. Е. Дорофєєв Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-2631-8733
  • С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
  • Ю. З. Гуркало Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • Т. Є. Куглер Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • Ю. В. Жигаль Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • Ю. В. Чичула Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2023-1-32

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, функціональна диспепсія, абдомінальний біль, кишковий мікробіом, олія м’яти перцевої

Анотація

Мета — вивчити особливості змін кишкового дисбіозу та психоемоційного статусу у хворих з перехрестом функціональної диспепсії (ФД) і синдрому подразненого кишечника (СПК) та оцінити ефективність використання олії м’яти перцевої в лікуванні таких хворих.

Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих з перехрестом ФД та СПК, з них 35 (38,0 %) чоловіків та 57 (62,0 %) жінок. Переважали хворі молодого віку (до 45 років) — 72 (78,3 %). У12 (13,0 %) хворих виявлено синдром епігастрального болю, у 21 (22,8 %) — постпрандіальний дистрес‑синдром, а 59 (64,1 %) хворих — змішану форму ФД. У 51 із 59 (86,4 %) хворих зі змішаною формою ФД діагностовано СПК з чергуванням запору та діареї. Для вивчення психоемоційного статусу проводили психологічне тестування. Використовували шкалу HADS для виявлення тривожно‑депресивних розладів. До та після лікування всі пацієнти заповнювали опитувальники для оцінки якості життя SF‑36. Для діагностики стану кишкової мікробіоти визначали наявність синдрому надмірного бактеріального росту за допомогою водневого дихального тесту з навантаженням лактулозою. Для лікування пацієнтів з перехрестом ФД і СПК застосовували препарат олії м’яти перцевої («Капсумен»,  капсули кишковорозчинні).

Результати. Використання препарату «Капсумен» у комплексному лікуванні пацієнтів з ФД та СПК сприяло швидкому зниженню інтенсивності абдомінального болю (р < 0,05). Окрім позитивної клінічної динаміки та зменшення АБ, у хворих виявлено нормалізацію кишкового мікробіому. Частота синдрому надмірного бактеріального росту у пацієнтів, які отримували «Капсумен», статистично значущо знижувалася порівняно з вихідними показниками і статистично значущо не відрізнялась від показників практично здорових осіб. У всіх пацієнтів із ФД та СПК на тлі терапії поліпшувалася якість життя та зменшувались тривожно‑депресивні розлади порівняно з показниками до лікування (р < 0,05).

Висновки. Продемонстровано ефективність та безпечність використання олії м’яти перцевої у пацієнтів з ФД та СПК. Зареєстровано зменшення частоти виникнення та інтенсивності абдомінального болю, що поєднувалося з позитивним впливом на кишковий мікробіом та нормалізацією якості життя, зменшенням тривожно‑депресивних розладів.

Біографії авторів

А. Е. Дорофєєв, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., професор кафедри терапії

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., гол. наук. співр. відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

Ю. З. Гуркало, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Т. Є. Куглер, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

-

Ю. В. Жигаль, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Ю. В. Чичула, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

-

Посилання

Choi YJ, Kim N, Yoon H et al. Overlap between irritable bowel syndrome and functional dyspepsia including subtype analyses. J Gastroenterol Hepatol. 2017 Sep;32(9):1553-61. doi: 10.1111/jgh.13756.

Fang YJ, Liou JM, Chen CC et al. Taiwan Gastrointestinal Disease and Helicobacter Consortium. Distinct aetiopathogenesis in subgroups of functional dyspepsia according to the Rome III criteria. Gut. 2015 Oct;64 (10):1517-28. doi: 10.1136/gutjnl-2014-308114.

Gaudioso C, Hao J, Martin-Eauclaire MF et al. Menthol pain relief through cumulative inactivation of voltage-gated sodium channels. Pain. 2012;153(2):473-84.

Samber N, Khan A, Varma A, Manzoor N. Synergistic anticandidal activity and mode of action of Mentha piperita essential oil and its major components. Pharm Biol. 2015;53 (10):1496-504.

Shah A, Talley NJ, Holtmann G. Current and future approaches for diagnosing small intestinal dysbiosis in patients with symptoms of functional dyspepsia. Front Neurosci. 2022 May 6;16:830356. doi: 10.3389/fnins.2022.830356.

Tack J, Talley NJ, Camilleri M et al. Functional gastroduodenal disorders. Gastroenterology. 2006;130:1466-79.

Von Wulffen M, Talley NJ, Hammer J et al. Overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia in the clinical setting: prevalence and risk factors. Dig Dis Sci. 2019 Feb;64(2):480-6. doi: 10.1007/s10620-018-5343-6.

Zigmond AS, Snaith RP. The hospital anxiety and depression scale. Acta Psychiatr Scand. 1983 Jun;67(6):361-70. doi: 10.1111/j.1600-0447.1983.tb09716.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-27

Номер

Розділ

Лікарські засоби