Модифікація кишкової мікробіоти під впливом комбінованого лікування для запобігання прогресуванню неалкогольної жирової хвороби печінки

І. Е. Кушнір; Т. А. Соломенцева

doi:10.30978/MG-2023-1-5

Автор(и)

І. Е. Кушнір ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-1922-7937
Т. А. Соломенцева ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-3039-8016

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2023-1-5

Ключові слова:

ендотоксемія, «Йогурт» (капсули), кишкова мікробіота, неалкогольна жирова хвороба печінки, пробіотик, стеатоз, урсодезоксихолева кислота, фіброз

Анотація

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є поширеною хворобою, захворюваність на яку невпинно зростає. Клінічні та експериментальні дослідження останніх років свідчать про ключову роль дисбалансу кишкової мікробіоти (КМ) у розвитку та прогресуванні НАЖХП.

Мета — визначити вплив запропонованої терапії на стан кишкової мікробіоти та запобігання прогресуванню неалкогольної жирової хвороби печінки.

Матеріали та методи. У дослідження було залучено 108 хворих на НАЖХП з метаболічними порушеннями та 30 осіб контрольної групи, які проходили обстеження на базі відділення гастроентерології та терапії і поліклінічного відділення Національного інституту терапії імені Л. Т. Малої НАМН України. В обох досліджуваних групах переважали жінки. Середній вік хворих на НАЖХП становив (54,6 ± 11,7) року. Хворі на НАЖХП були рандомізовані на дві порівнянні за кількістю, співвідношенням статей та віком групи. Обом групам призначили немедикаментозну терапію (корекція харчування, збільшення фізичної активності). Група І (n = 60) додатково отримувала препарат урсодезоксихолевої кислоти у дозі 1000 мг і препарат «Йогурт» (капсули, 2 млрд активних клітин КУО) перорально по 1 капсулі тричі на добу під час прийому їжі, група ІІ (n = 48) — лише препарат урсодезоксихолевої кислоти у дозі 1000 мг. Лікування тривало 12 тиж. На початку та наприкінці лікування хворих обстежували. Визначали вміст основних філів КМ, ендотоксину, фетуїну А. Оцінювали динаміку ступеня стеатозу та фіброзу печінки. Статистичну обробку даних проведено за допомогою пакета програм Statistica 13.1 з використанням непараметричних методів.

Результати. Додаткове призначення пробіотичного препарату статистично значущо зменшувало кількість Firmicutes та незначно підвищувало вміст Bacteroidetes, але зміни не досягали показників контрольної групи. При цьому збільшувалася різноманітність КМ. Поліпшення балансу КМ супроводжувалось статистично значущим зниженням рівня ендотоксину у хворих, які отримували пробіотичний препарат. Під впливом розробленого лікування спостерігалась тенденція до зниження ступеня стеатозу та фіброзу печінки. У групі порівняння динаміка відновлення структури тканини печінки була менш виразною.

Висновки. Запропонована терапія сприяла поліпшенню стану КМ, нормалізації функціонального стану епітеліального бар’єра кишечника, зменшенню ендотоксемії. Застосування розробленої комплексної терапії зменшило ступінь жирової інфільтрації гепатоцитів та на початкових стадіях призупинило прогресування фіброзу печінки.

Біографії авторів

І. Е. Кушнір, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., ст. наук. співр. відділу вивчення захворювань органів травлення
та їхньої коморбідності з неінфекційними захворюваннями

Т. А. Соломенцева, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., ст. наук. співр.

Посилання

Fadeenko GD, Gridnyev OE, Kushnir IE, Chernova VM, Solomentseva TA, Nikiforova YaV, Kurinna OG. The improvement of treatment and prevention of non-alcoholic fatty liver disease progression against the background of metabolic disorders [in Urkainian]. Modern Gastroenterology (Ukraine). 2022;5-6:17-. http://doi.org/10.30978/MG-2022-5-17.

Betrapally NS, Gillevet PM, Bajaj JS. Gut microbiome and liver disease. Transl Res. 2017;79:49-59. doi: org/10.1016/j.trsl.2016.07.005.

Boursier J, Mueller O, Barret M et al. The severite of NAFLD is associated with gut dysbiosis and shift in the metabolic function of the gut microbiota. Hepatology. 2016;63(3):764-75. doi: 10.1002/hep.28356.

Boutagy NE, McMillan RP, Frisard MI, Hulver MW. Metabolic endotoxemia with obesity: is it real and is it relevant? Biochimie. 2016;124:11-20. doi: org/10.1016/j.biochi.2015.06.020.

Brandl K, Kumar V, Eckmann L. Gut-liver axis at the frontier of host-microbial interactions. American Journal of Physiology-Gastrointestinal and Liver Physiology. 2017;312:G413-G419. doi: 10.1152/ajpgi.00361.2016.

Candido TLN, Bressan J, Alfenas RdCG. Dysbiosis and metabolic endotoxemia induced by high-fat diet. Nutr. Hosp. 2018;35(6):1432-40. doi: org/ 10.20960/nh.1792.

Cho MS, Kim SY, Suk KT, Kim BY. Modulation of gut microbiome in nonalcoholic fatty liver disease: pro-, pre-, syn-, and antibiotics. Journal of Microbiology. 2018;56:855-67. doi: 10.1007/s12275-018-8346-2.

Dahiya Dinesh K, Puniya M, Shandilya Umesh K et al. Gut microbiota modulation and its relationship with obesity using prebiotic fibers and probiotics: a review. Frontiers in Microbiology. 2017;8:563. doi: 10.3389/fmicb.2017.00563.

Fuke NO, Nagata N, Suganuma H, Ota T. Regulation of gut microbiota and metabolic endotoxemia with dietary factors. Nutrients. 2019;11 (10):2277. doi: 10.3390/nu11102277.

Gupta H, Youn GS, Shin MJ, Suk KT. Role of gut microbiota in hepatocarcinogenesis. Microorganisms. 2019;7:121. doi: 10.3390/microorganisms7050121.

Hou Q, Zhao F, Liu W et al. Probiotic-directed modulation of gut microbiota is basal microbiome dependent. Gut Microbes. 2020;12:1-21. e1736974. doi: 10.1080/19490976.2020.1736974.

Jäger R, Mohr AE, Carpenter KC et al. International Society of Sports Nutrition Position Stand: Probiotics. Journal of the International Society of Sports Nutrition. 2019;16:62. doi: 10.1186/s12970-019-0329-0.

Kobyliak N, Abenavoli L, Mykhalchyshyn G et al. A multi-strain probiotic reduces the fatty liver index, cytokines and aminotransferase levels in NAFLD patients: evidence from a randomized clinical trial. JGLD. 2018;27:41-9. doi: 10.15403/jgld.2014.1121.271.kby.

Lavekar AS, Raje DV, Manohar T, Lavekar AA. Role of probiotics in the treatment of nonalcoholic fattyliver disease: a meta-analysis. Euroasian Journal of Hepato-Gastroenterology. 2017;7:130-7. doi: 10.5005/jp-journals-10018-1233.

Moossavi S, Miliku K, Sepehri S, Khafipour E, Azad MB. The prebiotic and probiotic properties of human milk: implications for infant immune development and pediatric asthma. Frontiers in Pediatrics. 2018;6:197. doi: 10.3389/fped.2018.00197.

Patel PN, Shah RY, Ferguson JF, Reilly MP. Human experimental endotoxemia in modeling the pathophysiology, genomics, and therapeutics of innate immunity in complex cardiometabolic diseases. Arterioscler Thromb Vasc Biol. 2015 Mar;35(3):525-34. doi: 10.1161/ATVBAHA.114.304455.

Perumpail B, Li A, John N, The therapeutic implications of the gut microbiome and probiotics in patients with NAFLD. Diseases. 2019;7:27. doi: 10.3390/diseases7010027.

Porras D, Nistal E, Martínez-Flórez S, González-Gallego J, García-Mediavilla MV, Sánchez-Campos S. Intestinal microbiota modulation in obesity-related non-alcoholic fatty liver disease. Frontiers in Physiology. 2018;9:1813. doi: 10.3389/fphys.2018.01813.

Quigley EMM. Prebiotics and probiotics in digestive health. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2019;17:333-44. doi: 10.1016/j.cgh.2018.09.028.

Saltzman ET, Palacios T, Thomsen M, Vitetta L. Intestinal microbiome shifts, dysbiosis, inflammation, and non-alcoholic fatty liver disease. Frontiers in Microbiology. 2018;9:61. doi: 10.3389/fmicb.2018.00061.

Shao B, Munford RS, Kitchens R, Varley AW. Hepatic uptake and deacylation of the LPS in bloodborne LPS-lipoprotein complexes. Innate Immun. 2012;18:825-33. doi: org/10.1177/1753425912442431.