Сучасний погляд на вік-асоційовані захворювання шлунково-кишкового тракту. Огляд

Автор(и)

  • О. В. Колеснікова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна http://orcid.org/0000-0001-5606-6621
  • А. О. Радченко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-5-47

Ключові слова:

захворювання шлунково‑кишкового тракту, похилий вік, вік‑асоційовані зміни шлунково‑кишкового тракту, побічні реакції лікарських засобів

Анотація

Суттєве поліпшення методів діагностики та лікувально‑профілактичних заходів протягом останніх років сприяло значному збільшенню тривалості життя людей у більшості країн, що призвело до зростання частоти хронічних неінфекційних захворювань серед пацієнтів похилого віку. Патологічні стани, пов’язані зі шлунково‑кишковим трактом (ШКТ), є надзвичайно поширеною причиною звернення по консультацію пацієнтів різного віку, але особи похилого віку найбільш схильні до розвитку патологій ШКТ. Дані щодо того, які зміни ШКТ є нормальними для старшого віку, а які — патологічними, обмежені, а доступна інформація зазвичай суперечлива. Діагностичний алгоритм у літніх пацієнтів з виявами симптомів з боку ШКТ ускладнюється через часту наявність супутніх захворювань. Окрім того, особи похилого віку зазвичай мають нетипові вияви захворювання з ледь помітними симптомами, тому лікарі, не знайомі з ними, можуть не діагностувати захворювання вчасно. Побічні ефекти лікарських засобів з боку ШКТ також є поширеним явищем у пацієнтів літнього віку, що змінює клінічну картину та ускладнює діагностику патологій ШКТ. Таким чином, пацієнти похилого віку — це група населення, в якій ефективне виявлення та правильна діагностика патологій ШКТ є надзвичайно складним завданням для лікарів, які не знайомі з особливостями асоційованих з віком змін у ШКТ та особливостями захворювань ШКТ. Тому розширення знань щодо перебігу порушень ШКТ у цієї категорії пацієнтів є необхідним для поліпшення якості та тривалості життя цих пацієнтів. В огляді представлено сучасні дані щодо поширеності патологій ШКТ, їхньої ролі в загальній захворюваності населення. Наведено найтиповіші порушення з боку ШКТ у пацієнтів літнього віку. Розглянуто механізм формування медикаментозних взаємодій та побічних явищ лікарських засобів, що можуть стати причиною розвитку ускладнень з боку ШКТ.

 

Біографії авторів

О. В. Колеснікова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., проф., заст. директора з наукової роботи

А. О. Радченко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

аспірант

Посилання

Kolesnikova OV, Radchenko AO. The peculiarities of some gastroenterological diseases in elderly patients [in Urkainian]. Modern Gastroenterology. 2019;4:23-35. doi: 10.30978/MG-2019-4-23.

Abu-Ghanem S., Chen S., Amin M. R. Oropharyngeal dysphagia in the elderly: Evaluation and prevalence. Curr Otorhinolaryngol Rep. 2020;8(1):34-42. doi: 10.1007/s40136-020-00258-x.

Aburto J. M., Schöley J., Kashnitsky I. et al. Quantifying impacts of the ­COVID‑19 pandemic through life-expectancy losses: a population-level study of 29 countries. Int J Epidemiol. 2022;51(1):63-74. doi: 10.3390/ijms23116196.

Bashir H., Bawa A., Kumar R. Human microbiome: implication of age and external factors. Human Microbiome. Springer, Singapore, 2022:1-26. doi: 10.1007/978-981-16-7672-7_1.

Buscarini E., Manfredi G., Brambilla G. et al. GI symptoms as early signs of ­COVID‑19 in hospitalised Italian patients. Gut. 2020;69(8):1547-1548. doi: 10.1136/gutjnl-2020-321434.

Dawoodi S., Dawoodi I., Dixit P. Gastrointestinal problem among Indian adults: evidence from longitudinal ageing study in India 2017-18. Front Public Health. 2022;10. 3075. doi: 10.3389/fpubh.2022.911354.

de Sire A., Ferrillo M., Lippi L. e al. Sarcopenic dysphagia, malnutrition, and oral frailty in elderly: a comprehensive review. Nutrients. 2022;14(5). 982. doi: 10.3390/nu14050982.

Dumic I., Nordin T., Jecmenica M. et al. Gastrointestinal tract disorders in older age. Can J Gastroenterol. Hepatol. 2019;2019. doi: 10.1155/2019/6757524.

EASL Clinical Practice Guidelines on sclerosing cholangitis. J Hepatol. 2022;77(3):761-806. doi: 10.1016/j.jhep.2022.05.011.

Enslin S., Kaul V. Barrett’s esophagus management in the elderly: principles and best practice. Curr Gastroenterol Rep. 2020;22(8):1-7. doi: 10.1007/s11894-020-00774-2.

Gatenby P., Bhattacharjee S., Wall C. et al. Risk stratification for malignant progression in Barrett’s esophagus: gender, age, duration and year of surveillance. World J Gastroenterol. 2016;22 (48). 10592. doi: 10.3748/wjg.v22.i48.10592.

Geriatric Gastroenterology / eds. C. S. Pitchumoni, T. S. Dharmarajan. 2-nd ed. Springer Nature, 2021. 2372 р. doi: 10.1007/978-3-030-30192-7.

Hajat C., Stein E. The global burden of multiple chronic conditions: a narrative review. Prev Med Rep. 2018;12:284-293. doi: 10.1016/j.pmedr.2018.10.008.

Hirth M., Härtel N., Weiss C. et al. Clinical course of chronic pancreatitis in elderly patients. Digestion. 2019;100(3):152-159. doi: 10.1159/000494349.

Hossam M., Abdel-Fattah S., Elkholy S. et al. Acute gastrointestinal bleeding in Egyptian elderly patients: real-life experience. Egyptian Liver Journal. 2022;12(1):1-9. doi: 10.1186/s43066-022-00195-y.

Hunt R., Lazebnik L. B., Marakhouski Y. et al. International Consensus on Guiding Recommendations for Management of Patients with Nonsteroidal Antiinflammatory Drugs Induced Gastropathy-ICON-G. Euroasian J Hepatogastroenterol. 2018;8(2):148-160. doi: 10.5005/jp-journals-10018-1281.

Ishak A., Cherukuri S. V., Diaz G., McCallum R. Dysphagia in the older age setting. OBM Geriatrics. 2021;5(3):174. doi: 10.21926/obm.geriatr.2103174.

Januszewicz W., Witczak K., Wieszczy P. et al. Prevalence and risk factors of upper gastrointestinal cancers missed during endoscopy: a nationwide registry-based study. Endoscopy. 2022;54 (07):653-660. doi: 10.1055/a-1675-4136.

Maher D., Ailabouni N., Mangoni A. A. et al. Alterations in drug disposition in older adults: a focus on geriatric syndromes. Expert Opin Drug Metab Toxicol. 2021;17(1):41-52. doi: 10.1080/17425255.2021.1839413.

Mathews S. C., Izmailyan S., Brito F. A. et al. Prevalence and financial burden of digestive diseases in a commercially insured population. Clin Gastroenterol Hepatol. 2022;20(7):1480-1487. doi: 10.1016/j.cgh.2021.06.047.

Munsterman E. Our aging patients: Are we prepared? Gastroenterology Nursing. 2020;43(4):320-321. doi: 10.1097/SGA.0000000000000524.

Peery A. F., Crockett S. D., Murphy C. C. et al. Burden and cost of gastrointestinal, liver, and pancreatic diseases in the United States: update 2021. Gastroenterology. 2022;162(2):621-644. doi: 10.1053/j.gastro.2021.10.017.

Pereira L. B., Gonçalves A. M. R. F., Fernandes C. S. E. et al. Use of drugs for gastrointestinal disorders: evidence from National Survey on Access, Use and Promotion of Rational Use of Medicines. Einstein (Sao Paulo). 2020;18. eAO5314. doi: 10.31744/einstein_journal/2020ao5314.

Rajilic‐Stojanovic M., Figueiredo C., Smet A. et al. Systematic review: gastric microbiota in health and disease. Aliment Pharmacol Ther. 2020;51(6):582-602. doi: 10.1111/apt.15650.

Sang M., Wu T., Zhou X. et al. Prevalence of gastrointestinal symptoms in Chinese community-dwelling adults with and without diabetes. Nutrients. 2022;14 (17). 3506. doi: 10.3390/nu14173506.

Tisminetzky M., Delude C., Hebert T. et al. Age, multiple chronic conditions, and ­COVID‑19: a literature review. J Gerontol A Biol Sci Med Sci. 2022;77(4):872-878. doi: 10.1093/gerona/glaa320.

Tulner L. R., Kuper I. M., Frankfort S. V. et al. Discrepancies in reported drug use in geriatric outpatients: relevance to adverse events and drug-drug interactions. Am J Geriatr Pharmacother. 2009;7(2):93-104. doi: 10.1016/j.amjopharm.2009.04.006.

Wang Q., Qi Y., Shen W. et al. The aged intestine: performance and rejuvenation. Aging and Disease. 2021;12(7). 1693. doi: 10.14336/AD.2021.0202.

Wendt J., Considine C., Kogan M. Gastrointestinal health. Integrative Geriatric Nutrition. Springer, Cham, 2021. doi: 10.1007/978-3-030-81758-9_3.

Winston J., Guzman Rojas P., Stocker A. et al. Development of a motility frailty index in patients with gastroparesis. Gastrointestinal Disorders. 2021;3(2):78-83. doi: 10.3390/gidisord3020008.

Xie Y., Shi L., He X., Luo Y. Gastrointestinal cancers in China, the USA, and Europe. Gastroenterol Rep. 2021;9(2):91-104. doi: 10.1093/gastro/goab010.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-29

Номер

Розділ

Огляди