Ведення хворих із хронічним абдомінальним болем унаслідок розладів взаємодії кишечник — мозок. Огляд

С. М. Ткач; А. Е. Дорофєєв

doi:10.30978/MG-2022-5-46

Автор(и)

С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
А. Е. Дорофєєв Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-2631-8733

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-5-46

Ключові слова:

розлади кишково‑мозкової взаємодії, хронічний абдомінальний біль, принципи лікування

Анотація

Розлади кишково‑мозкової взаємодії (РКМВ), до яких належать синдром подразненого кишечника (СПК), функціональна диспепсія (ФД) та центрально‑опосередкований абдомінальний біль (ЦОАБ), мають місце у понад 40 % населення у світі. Більшість пацієнтів із РКМВ спочатку лікуються за допомогою терапевтичних засобів, спрямованих на вісцеральні подразники, такі як прийом їжі та випорожнення кишечника. Велика підгрупа пацієнтів із РКМВ продовжує відчувати хронічний абдомінальний біль, що негативно впливає на якість життя, пов’язану зі здоров’ям, і часто призводить до використання необґрунтованих методів діагностики та лікування, зокрема хірургічних втручань. Ведення пацієнтів з абдомінальним болем, що не відповідають на терапію першої лінії, спрямовану на вісцеральні стимули, є складним і передбачає вплив на низку когнітивних, афективних та поведінкових чинників (освіта, очікування щодо болю та інші психосоціальні модифікатори, зокрема перехрест розладів настрою і тривожних розладів). Ефективне лікування болю потребує встановлення довірчих відносин між пацієнтом і лікарем та уникнення прийому препаратів, якими пацієнти можуть зловживати, зокрема опіоїдів. Варіантами ведення хворих є як нефармакологічні методи, так і фармакологічна терапія. Представлено оновлений клінічний огляд, підготовлений експертами Американської гастроентерологічної асоціації, присвячений веденню пацієнтів з РКМВ, у яких біль не зменшується під впливом терапії першої лінії, спрямованої на вісцеральні подразники. Огляд має вигляд найкращих клінічних порад (рекомендацій), хоча не обговорює використання додаткових нетрадиційних чи альтернативних методів лікування, наприклад, застосування марихуани. У ньому не розглядається лікування синдромів черевної стінки або тазового болю.

Біографії авторів

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., гол. наук. співр. відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

А. Е. Дорофєєв, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., професор кафедри терапії

Посилання

Auvray M., Myin E., Spence C. The sensory-discriminative and affective-motivational aspects of pain. Neurosci Biobehav Rev 2010. 34:214-223. doi: 10.1016/j.neubiorev.2008.07.008

Ballou S., Keefer L. The impact of irritable bowel syndrome on daily functioning: characterizing and understanding daily consequences of IBS. Neurogastroenterol Motil. 2017. https://doi.org/10.1111/nmo.12982.

Black C. J., Burr N. E., Camilleri M. et al. Efficacy of pharmacological therapies in patients with IBS with diarrhoea or mixed stool pattern: systematic review and network meta-analysis. Gut. 2020;69:74-82.

Black C. J., Burr N. E., Quigley EMM. et al. Efficacy of secretagogues in patients with irritable bowel syndrome with constipation: systematic review and network meta-analysis. Gastroenterology. 2018;155:1753-1763.

Black C. J., Yuan Y., Selinger C. P. et al. Efficacy of soluble fibre, antispasmodic drugs, and gut-brain neuromodulators in irritable bowel syndrome: a systematic review and network meta-analysis. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2020;5:117-131. doi: 10.1016/S2468-1253(19)30324-3.

Brady B., Veljanova I., Chipchase L. Are multidisciplinary interventions multicultural? A topical review of the pain literature as it relates to culturally diverse patient groups. Pain. 2016;157:321-328.

Cassar G. E., Youssef G. J., Knowles S. et al. Health-related quality of life in irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterol Nurs. 2020;43. Р. E102–E122. doi: 10.1097/SGA.0000000000000530.

Chang L. Understanding the multidimensional nature of illness severity as measured by patient-reported outcome measures in irritable bowel syndrome. Clin Gastroenterol Hepatol. 2011;9:918-919.

Chou R., Hartung D., Turner J. et al. Opioid treatments for chronic pain. Rockville (MD): Agency for Healthcare Research and Quality, 2020.

Crocker J. A., Yu H., Conaway M. et al. Narcotic use and misuse in Crohn’s disease. Inflam Bowel Dis. 2014;20:2234-2238. doi: 10.1097/MIB.0000000000000194.

Di Palma J.A., Herrera J. L. The role of effective clinician-patient communication in the management of irritable bowel syndrome and chronic constipation. J Clin Gastroenterol. 2012;46:748-751.

Dittmar O., Baum C., Schneider R. et al. Effects of context and individual predispositions on hypervigilance to pain-cues: an ERP study. J Pain Res. 2015;8:507-521.

Dorn S. D., Meek P. D., Shah N. D. Increasing frequency of opioid prescriptions for chronic abdominal pain in US outpatient clinics. Clin Gastroenterol Hepatol. 2011;9:1078-1085 e1.

Dorn S. D., Morris C. B., Schneck S. E. et al. Development and validation of the irritable bowel syndrome satisfaction with care scale. Clin Gastroenterol Hepatol. 2011;9:1065-1071.

Drossman D. A., Tack J., Ford A. C. et al. Neuromodulators for functional gastrointestinal disorders (disorders of gut-brain interaction): a Rome Foundation working team report. Gastroenterology. 2018;154:1140-1171. doi: 10.1053/j.gastro.2017.11.279.

Drossman D. A. 2012 David Sun lecture: helping your patient by helping yourself–how to improve the patient-physician relationship by optimizing communication skills. Am J Gastroenterol. 2013;108:521-528.

Ford A. C., Forman D., Bailey A. G. et al. Effect of dyspepsia on survival: a longitudinal 10-year follow-up study. Am J Gastroenterol. 2012;107:912-921.

Ford A. C., Lacy B. E., Harris L. A. et al. Effect of antidepressants and psychological therapies in irritable bowel syndrome: an updated systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2019;114:21-39.

Ford A. C., Moayyedi P., Black C. J. et al. Systematic review and network meta-analysis: efficacy of drugs for functional dyspepsia. Aliment Pharmacol Ther. 2021;53:8-21.

Ford A. C., Moayyedi P., Chey W. D. et al. American College of Gastroenterology monograph on management of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2018;113 (suppl. 2):1-18.

Hasan S. S., Pearson J. S., Morris J. et al. Skype hypnotherapy for irritable bowel syndrome: effectiveness and comparison with face-to-face treatment. Int J Clin Exp Hypn. 2019;67:69-80. doi: 10.1080/00207144.2019.1553766.

Hughes L. S., Clark J., Colclough J. A. et al. Acceptance and commitment therapy (ACT) for chronic pain: a systematic review and meta-analyses. Clin J Pain. 2017;33:552-568. doi: 10.1097/AJP.0000000000000425.

Jerndal P., Ringstrom G., Agerforz P. et al. Gastrointestinalspecific anxiety: an important factor for severity of GI symptoms and quality of life in IBS. Neurogastroenterol Motil. 2010;22:646-e179.

Kahrilas P. J., Hughes N., Howden C. W. Response of unexplained chest pain to proton pump inhibitor treatment in patients with and without objective evidence of gastro-oesophageal reflux disease. Gut. 2011;60:1473-1478. doi: 10.1136/gut.2011.241307.

Keefer L., Ko C., Ford A. AGA Clinical Practice Update on Management of Chronic. Gastrointestinal Pain in Disorders of Gut–Brain Interaction: Expert Review. Clin Gastroenterol Hepatol. 2021;19:2481-2488.

Keefer L., Palsson O. S., Pandolfino J. E. Best practice update: incorporating psychogastroenterology into management of digestive disorders. Gastroenterology. 2018;154:1249-1257. doi: 10.1053/j.gastro.2018.01.045.

Khalilian A., Ahmadimoghaddam D., Saki S. et al. A randomized, double-blind, placebo-controlled study to assess efficacy of mirtazapine for the treatment of diarrhea predominant irritable bowel syndrome. Biopsychosoc Med. 2021;15:3. doi: 10.1186/s13030-021-00205-2.

Kinsinger S. W. Cognitive-behavioral therapy for patients with irritable bowel syndrome: current insights. Psychol Res Behav Manag. 2017;10:231-237.

Lacy B. E., Pimentel M., Brenner D. M. et al. ACG clinical guideline: management of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2021;116:17-44.

Limsrivilai J., Charatcharoenwitthaya P., Pausawasdi N. et al. Imipramine for treatment of esophageal hypersensitivity and functional heartburn: a randomized placebo-controlled trial. Am J Gastroenterol. 2016;111:217-224.

Manchikanti L., Kaye A. M., Knezevic N. N. et al. Responsible, safe, and effective prescription of opioids for chronic non-cancer pain: American Society of Interventional Pain Physicians (ASIPP) Guidelines. Pain Physician. 2017;20. Р. S3-S92.

Melzack R. Evolution of the neuromatrix theory of pain. The Prithvi Raj lecture: presented at the third World Congress of World Institute of Pain, Barcelona 2004. Pain Pract. 2005;5:85-94.

Parker C. H., Naliboff B. D., Shih W. et al. The role of resilience in irritable bowel syndrome, other chronic gastrointestinal conditions, and the general population. Clin Gastroenterol Hepatol. 2021;19:2549-2558.

Probst T., Baumeister H., McCracken L. M. et al. Baseline psychological inflexibility moderates the outcome pain interference in a randomized controlled trial on internet-based acceptance and commitment therapy for chronic pain. J Clin Med. 2018;8:24.

Rhon D. I., Lentz T. A., George S. Z. Utility of catastrophizing, body symptom diagram score and history of opioid use to predict future health care utilization after a primary care visit for musculoskeletal pain. Fam Pract. 2020;37:81-90. doi: 10.1093/fampra/cmz046.

Rogers A. H., Garey L., Bakhshaie J. et al. Anxiety, depression, and opioid misuse among adults with chronic pain: the role of anxiety sensitivity. Clin J Pain. 2020;36:862-827. doi: 10.1097/AJP.0000000000000870.

Sanchez B. S., Roales-Nieto J.G., Ferreira N. B. et al. New psychological therapies for irritable bowel syndrome: mindfulness, acceptance and commitment therapy (ACT). Rev Esp Enferm Dig. 2017;109:648-657.

Sayuk G. S., Kanuri N., Gyawali C. P. et al. Opioid medication use in patients with gastrointestinal diagnoses vs unexplained gastrointestinal symptoms in the US Veterans Health Administration. Aliment Pharmacol Ther. 2018;47:784-791. doi: 10.1111/apt.14503.

Sharma S., Ferreira-Valente A., de C de C Williams A. et al. Group differences between countries and between languages in pain-related beliefs, coping, and catastrophizing in chronic pain: a systematic review. Pain Med. 2020;21:1847-1762. doi: 10.1093/pm/pnz373.

Sperber A. D., Bangdiwala S. I., Drossman D. A. et al. Worldwide prevalence and burden of functional gastrointestinal disorders, results of Rome Foundation Global Study. Gastroenterology. 2021;160:99-114 e3.

Tack J., Ly H. G., Carbone F. et al. Efficacy of mirtazapine in patients with functional dyspepsia and weight loss. Clin Gastroenterol Hepatol. 2016;14:385-392. doi: 10.1016/j.cgh.2015.09.043.

Tan V. P., Liu K. S., Lam F. Y. et al. Randomised clinical trial: rifaximin versus placebo for the treatment of functional dyspepsia. Aliment Pharmacol Ther. 2017;45:767-776. doi: 10.1111/apt.13945.

Van Rensburg C., Berghofer P., Enns R. et al. Efficacy and safety of pantoprazole 20 mg once daily treatment in patients with ulcer-like functional dyspepsia. Curr Med Res Opin. 2008;24:2009-18. doi: 10.1185/03007990802184545.

Vasant D. H., Whorwell P. J. Gut-focused hypnotherapy for functional gastrointestinal disorders: evidence-base, practical aspects, and the Manchester Protocol. Neurogastroenterol Motil. 2019;31. e13573.

Vlaeyen J .W .S., Crombez G., Linton S. J. The fear-avoidance model of pain. Pain. 2016;157:1588-1589. doi: 10.1097/j.pain.0000000000000574.

Weinberg D. S., Smalley W., Heidelbaugh J. J. et al. American Gastroenterological Association Institute guideline on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1146-1148. doi: 10.1053/j.gastro.2014.09.001.