Сучасний стан лікування інфекції H. pylori в Україні: результати Європейського реєстру лікування Helicobacter pylori (Hp‑EuReg)

Автор(и)

  • Г. Д. Фадєєнко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0003-0881-6541
  • О. В. Швець ВГО «Асоціація дієтологів України», Київ, Україна http://orcid.org/0000-0002-7175-2256
  • Л. Морейра Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та органів травлення, Інститут біомедичних досліджень Августа Пі-і-Суньєра, Університет Барселони, Іспанія
  • О. П. Ніссен Університетська лікарня Ла-Принцеса, Інститут санітарних досліджень Принцеса, Автономний Мадридський університет та Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та травлення, Мадрид, Іспанія
  • Ф. Мегро Inserm U1312, Університет Бордо, Франція
  • К. О’Мореін Tрініті-коледж Дубліна, Ірландія
  • Х. П. Гісберт Університетська лікарня Ла-Принцеса, Інститут санітарних досліджень Принцеса, Автономний Мадридський університет та Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та травлення, Мадрид, Іспанія
  • О. Є. Гріднєв ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-3-5

Ключові слова:

Helicobacter pylori, реєстр Hp‑EuReg, лікування, Україна

Анотація

Європейський реєстр з лікування Helicobacter pylori (Hp‑EuReg) було створено для оцінки ефективності та безпечності різних методів ерадикації H. pylori, а також для перевірки консенсусу щодо інфекції H. pylori та реалізації клінічних посібників. У поточному дослідженні подано дані вибірки пацієнтів з України, зареєстрованих у реєстрі Hp‑EuReg до лютого 2022 року.

Мета — оцінити частоту, ефективність та безпечність лікування інфекції H. pylori в Україні.

Матеріали та методи. Міжнародний багатоцентровий проспективний неінтервенційний реєстр Hp‑EuReg був запущений у 2013 році і просувається Європейською групою з вивчення гелікобактерій та мікробіоти (www.helicobacter.org). Протокол Hp‑EuReg було затверджено Комітетом з етики Університетської лікарні Ла‑Принцеса (Мадрид, Іспанія) та зареєстровано на ClinicalTrials.gov з кодом NCT02328131. Аналіз ефективності включав головним чином модифікований аналіз лікування (mITT), спрямований на те, щоб імітувати результати клінічної практики, та включав усі записи з підтверджуючим тестом після ерадикаційної терапії, незалежно від дотримання режиму лікування.

Результати. До реєстру включено 841 особу (жінок 53,5 %, чоловіків 46,5 %), середній вік яких становив 48,35 ± 15,52. Основним методом діагностування гелікобатерної інфекції, що продовжується, був гістологічний, при цьому використання дихальних тестів і фекальних тестів на антиген було вкрай низьким — близько 6 % випадків. Оцінка антибіотикорезистентності зроблена у 13 % хворих, при цьому менше 1 % мали позитивний результат. Більше половини хворих отримували квадротерапію і лише 40 % потрійну терапію, при тому що більше 90 % хворих були наївними по відношенню до ерадикаційної терапії. Практично всі хворі отримували інгібітори протонної помпи (ІПП), проте більшості вони призначалися в низьких дозах і лише невелика частина приймала їх у стандартних (7.2 %) або високих (1.2 %) дозах. Призначення низьких доз ІПП негативно позначалося на ефективності терапії: у раніше не лікованих пацієнтів загальна ефективність терапії була нижчою за 85 %, тоді як при використанні стандартних і високих доз ІПП вдалося досягти 100 % ерадикації. Незважаючи на той факт, що тривалість ерадикаційної терапії у переважної кількості хворих склала 10 днів і більше, все ж таки були випадки, коли лікування обмежувалося 7 днями — так близько 12 % хворих, які мали неуспішну ерадикацію в анамнезі, приймали 7‑денний курс терапії, що зумовлювало субоптимальну ефективність лікування (< 90 %). Загалом у тих, кому призначали лікування першої лінії протягом 7 — 10 днів, показник ерадикації склав 82 %, тоді як терапія протягом 14 днів забезпечувала 100 % успіх ерадикації. У загальному аналізі mITT використання терапії у наївних пацієнтів призвело до ерадикації H. pylori більше ніж 90 % пацієнтів. Примітно, що ефективність комбінації ІПП + амоксицилін + левофлоксацин була нижчою за 77 %, що є субоптимальним відповідно до сучасних рекомендацій. Призначувана ерадикаційна терапія добре переносилася, що дало змогу закінчити курс лікування більше 90 % хворих, а частота побічних явищ склала у наївних пацієнтів менше 3 %, тоді як у пацієнтів із повторними курсами антигелікобактерної терапії вона була більше ніж у 4 рази вищою.

Висновки. В Україні частота використання валідованих неінвазивних методів (уреазний дихальний тест та тест на антиген у калі) для виявлення інфекції H. pylori дуже низька. Проте лікарі України досить часто застосовують методики оцінки антибіотикорезистентності гелікобактерій, облік якої, безумовно, сприяє підвищенню ступеня ерадикації. Переважна більшість схем ерадикаційної терапії, які призначалися пацієнтам української популяції, відповідали чинним рекомендаціям, але при цьому часто ІПП призначалися в низьких дозах і мали випадки застосування 7‑денних режимів лікування навіть у хворих, які отримували її вдруге, що сприяло зниженню ефективності лікування. Незважаючи на те, що загальна ефективність ерадикаційної терапії становила понад 90 %, необхідно ретельно контролювати тактику лікування. Призначена терапія першої лінії добре переносилася хворими — понад 98 % хворих завершили лікування.

 

Біографії авторів

Г. Д. Фадєєнко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

чл.-кор. НАМН України, д. мед. н., проф.,
директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України,
зав. відділу вивчення захворювань органів травлення і їхньої коморбідності з неінфекційними захворюваннями

О. В. Швець, ВГО «Асоціація дієтологів України», Київ

к. мед. н., доцент

Л. Морейра, Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та органів травлення, Інститут біомедичних досліджень Августа Пі-і-Суньєра, Університет Барселони

-

О. П. Ніссен, Університетська лікарня Ла-Принцеса, Інститут санітарних досліджень Принцеса, Автономний Мадридський університет та Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та травлення, Мадрид

-

Ф. Мегро, Inserm U1312, Університет Бордо

-

К. О’Мореін, Tрініті-коледж Дубліна

-

Х. П. Гісберт, Університетська лікарня Ла-Принцеса, Інститут санітарних досліджень Принцеса, Автономний Мадридський університет та Центр біомедичних досліджень у мережі з вивчення захворювань печінки та травлення, Мадрид

-

О. Є. Гріднєв, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., ст. наук. співр., пров. наук. співр. відділу вивчення захворювань органів травлення і їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями

Посилання

Diaconu S., Predescu A., Moldoveanu A., Pop C. S., Fierbințeanu-Braticevici C. Helicobacter pylori infection: Old and new. J Med Life. 2017;10:112-117.

Hooi J. K. Y., Lai W. Y., Ng W. K. et al. Global prevalence of Helicobacter pylori infection: systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017;153(2):420-429.

Malfertheiner P., Megraud F., O’Morain C. A., Gisbert J. P., Kuipers E. J., Axon A. T., Bazzoli F., Gasbarrini A., Atherton J., Graham D. Y. et al. Management of Helicobacter pylori infection—The Maastricht V/Florence Consensus Report. Gut. 2017;66:6-30. doi: 10.1136/gutjnl-2016-312288.

Miftahussurur M., Yamaoka Y. Diagnostic methods of Helicobacter pylori infection for epidemiological studies: Critical importance of indirect test validation. BioMed. Res. Int. 2016;2016 : 4819423. doi: 10.1155/2016/4819423.

Mladenova I. Helicobacter pylori and cardiovascular disease: Update 2019. Minerva Cardioangiol. 2019;67:425-432. doi: 10.23736/S0026-4725.19.04986-7.

Mladenova I. Clinical relevance of Helicobacter pylori infection. J Clin Med. 2021;10 (16). 3473. Published online 2021 Aug 6. doi: 10.3390/jcm10163473.

Pellicano R., Ianiro G., Fagoonee S., Settanni C. R., Gasbarrini A. Extragastric diseases and Helicobacter pylori. Helicobacter. 2020;25. e12741. doi: 10.1111/hel.12741.

Peng C., Hu Y., Ge Z. M., Zou Q. M., Lyu N. H. Diagnosis and treatment of Helicobacter pylori infections in children and elderly populations. Chronic Dis Transl Med. 2020;5:243-251. doi: 10.1016/j.cdtm.2019.12.003.

Pohl D., Keller P. M., Bordier V., Wagner K. Review of current diagnostic methods and advances in Helicobacter pylori diagnostics in the era of next generation sequencing. World J Gastroenterol. 2019;25:4629-4660. doi: 10.3748/wjg.v25.i32.4629.

Suzuki S., Kusano C., Horii T., Ichijima R., Ikehara H. The ideal Helicobacter pylori treatment for the present and the future. Digestion. 2022;103(1):62-68. doi: 10.1159/000519413. Epub 2021 Oct 18.

Warren J. R., Marshall B. Unidentified curved bacilli on gastric epithelium in active chronic gastritis. Lancet. 1983;N 1:1273-1275.

World Health Organization [(accessed on 13 July 2021)]; Available online: https://www.who.int/news/item/27-02-2017-who-publishes-list-of-bacteria-for-which-new-antibiotics-are-urgently-needed.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-15

Номер

Розділ

Передова стаття