Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури

Автор(и)

  • С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
  • А. Е. Дорофєєв Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-2631-8733
  • Н. В. Харченко Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-6683-3748

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-1-63

Ключові слова:

функціональна диспепсія, синдром подразненого кишечника, оверлеп‑синдром

Анотація

Такі поширені функціональні шлунково‑кишкові розлади, як синдром подразненого кишечника (СПК) і функціональна диспепсія (ФД), хоча і не представлені будь‑якими очевидними структурними ураженнями шлунково‑кишкового тракту, але значною мірою впливають на якість життя численних пацієнтів. За епідеміологічними даними, 26,7 — 48,7 % хворих на СПК і 20,0 — 42,1 % пацієнтів із ФД мають перехрест симптомів (оверлеп‑синдром СПК/ФД). Синдром перехресту зазвичай призводить до серйозніших клінічних виявів, погіршення якості життя і виникнення ускладнень. У патогенезі як СПК, так і ФД велику роль відіграють хронічне низькоінтенсивне постінфекційне запалення або неінфекційне мікрозапалення та імунна відповідь, що призводять до вісцеральної гіперчутливості, порушення функції oсі «мозок —кишечник» та слизового кишкового бар’єра, що зазвичай є причиною симптоматики СПК або ФД. Однак не зрозуміло, чи має запалення такий самий механізм при синдромі перехресту СПК/ФД. Висвітлено останні досягнення у вивченні механізмів запалення при оверлеп‑синдромі СПК/ФД і запропоновано нову тактику лікування. Представлено сучасні дані щодо ролі перенесеної гастроінтестинальної інфекції, вторинного хронічного запалення, імунної відповіді, пошкодження кишкового слизового бар’єра, асоційованого з інфекцією шлунково‑кишкового тракту, впливу шлунково‑кишкових інфекцій на ентеричну нервову систему та вісь «мозок — кишечник», можливої ролі інфекції Helicobacter pylori при перехресті симптомів СПК/ФД. Також розглянуто роль неінфекційного запалення, зокрема синдрому надмірного бактеріального росту, харчової алергії, психологічного або ментального стресу у патогенезі СПК, ФД та оверлеп‑синдрому СПК/ФД. Висвітлено сучасну тактику лікування та ведення таких хворих, в основі якої лежить вплив на запальні механізми.

 

Біографії авторів

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., гол. наук. співр. відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

А. Е. Дорофєєв, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., професор кафедри терапії

Н. В. Харченко, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., член-кореспондент НАМН України, зав. кафедри дієтології і ендоскопії

Посилання

Alonso C., Vicario M., Pigrau M., Lobo B., Santos J. Intestinal barrier function and the brain-gut axis // Adv. Exp. Med. Biol. — 2014. — Vol. 817. — P. 73 — 113.

Anderson J. M. Molecular structure of tight junctions and their role in epithelial transport // News Physiol. Sci. — 2001. — Vol. 16. — P. 126 — 130.

Balestra B., Vicini R., Cremon C. et al. Colonic mucosal mediators from patients with irritable bowel syndrome excite enteric cholinergic motor neurons // Neurogastroenterol. Motil. — 2012. — Vol. 24. — P. 1118-e570.

Barbara G., Cremon C., Annese V. et al. Randomised controlled trial of mesalazine in IBS // Gut. — 2016. — Vol. 65. — P. 82 — 90.

Barbara G., Stanghellini V., De Giorgio R. et al. Activated mast cells in proximity to colonic nerves correlate with abdominal pain in irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2004. — Vol. 126. — P. 693 — 702.

Barbara G., Wang B., Stanghellini V. et al. Mast cell-dependent excitation of visceral-nociceptive sensory neurons in irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2007. — Vol. 132. — P. 26 — 37.

Bhattarai Y., Muniz Pedrogo D. A., Kashyap P. C. Irritable bowel syndrome: a gut microbiota-related disorder? // Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver Physiol. — 2017. — Vol. 312. — P. G52-G62.

Black C. J., Burr N. E., Camilleri M. et al. Efficacy of pharmacological therapies in patients with IBS with diarrhoea or mixed stool pattern: systematic review and network meta-analysis // Gut. — 2020. — Vol. 69. — P. 74 — 82.

Blume J., Douglas S. D., Evans D. L. Immune suppression and immune activation in depression // Brain Behav Immun. — 2011. — Vol. 25. — P. 221 — 229.

Brown P. M., Drossman D. A., Wood A. J. et al. The tryptophan hydroxylase inhibitor LX1031 shows clinical benefit in patients with nonconstipating irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2011. — Vol. 141. — P. 507 — 516.

Chen J., Zhang Y., Deng Z. Imbalanced shift of cytokine expression between T helper 1 and T helper 2 (Th1/Th2) in intestinal mucosa of patients with post-infectious irritable bowel syndrome // BMC Gastroenterol. — 2012. — Vol. 12. — P. 91.

Chin A. C., Vergnolle N., MacNaughton W. K., Wallace J. L., Hollenberg M. D., Buret A. G. Proteinase-activated receptor 1 activation induces epithelial apoptosis and increases intestinal permeability // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. — 2003. — Vol. 100. — P. 11104 — 11109.

Choi Y. J., Kim N., Yoon H. et al. Overlap between irritable bowel syndrome and functional dyspepsia including subtype analyses // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 32. — P. 1553 — 1561.

Cirillo C., Bessissow T., Desmet A. S., Vanheel H., Tack J., Vanden Berghe P. Evidence for neuronal and structural changes in submucous ganglia of patients with functional dyspepsia // Am. J. Gastroenterol. — 2015. — Vol. 110. — P. 1205 — 1215.

Cuomo R., Andreozzi P., Zito F. P., Passananti V., De Carlo G., Sarnelli G. Irritable bowel syndrome and food interaction // World J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 20. — P. 8837 — 8845.

David L., Babin A., Picos A., Dumitrascu D. L. Small intestinal bacterial overgrowth is associated with intestinal inflammation in the irritable bowel syndrome // Clujul Med. — 2014. — Vol. 87. — P. 163 — 165.

Demir I. E., Schäfer K. H., Tieftrunk E., Friess H., Ceyhan G. O. Neural plasticity in the gastrointestinal tract: chronic inflammation, neurotrophic signals, and hypersensitivity // Acta Neuropathol. — 2013. — Vol. 125. — P. 491 — 509.

Drossman D. A., Tack J., Ford A. C., Szigethy E., Törnblom H., Van Oudenhove L. Neuromodulators for functional gastrointestinal disorders (disorders of gut-brain interaction): a rome foundation working team report // Gastroenterology. — 2018. — Vol. 154. — P. 1140 — 1171, e1.

Du L. J., Chen B. R., Kim J. J., Kim S., Shen J. H., Dai N. Helicobacter pylori eradication therapy for functional dyspepsia: systematic review and metaanalysis // World J. Gastroenterol. — 2016. — Vol. 22. — P. 3486 — 3495.

Dunlop S. P., Jenkins D., Neal K., Spiller R. C. Relative importance of enterochromaffin cell hyperplasia, anxiety, and depression in postinfectious IBS // Gastroenterology. — 2003. — Vol. 125. — P. 1651 — 1659.

Farré R. Vicario M. Abnormal barrier function in gastrointestinal disorders // Handb. Exp. Pharmacol. — 2017. — Vol. 239. — P. 193 — 217.

Fichna J., Storr M. A. Brain-gut interactions in IBS // Front Pharmacol. — 2012. — Vol. 3. — P. 127.

Fritscher-Ravens A., Pflaum T., Mösinger M. et al. Many patients with irritable bowel syndrome have a typical food allergies not associated with immunoglobulin E // Gastroenterology. — 2019. — Vol. 157. — P. 109 — 118, e5.

Futagami S., Itoh T., Sakamoto C. Systematic review with metaanalysis: post-infectious functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 177 — 188.

Gaman A., Kuo B. Neuromodulatory processes of the brain-gut axis // Neuromodulation. — 2008. — Vol. 11. — P. 249 — 259.

Gershon M. D., Tack J. The serotonin signaling system: from basic understanding to drug development for functional GI disorders // Gastroenterology. — 2007. — Vol. 132. — P. 397 — 414.

Ghoshal U. C., Nehra A., Mathur A., Rai S. A meta-analysis on small intestinal bacterial overgrowth in patients with different subtypes of irritable bowel syndrome // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2020. — Vol. 35. — P. 922 — 931.

Gurusamy S. R., Shah A., Talley N. J. et al. Small intestinal bacterial overgrowth in functional dyspepsia: A systematic review and meta-analysis // Am. J. Gastroenterol. — 2021. — Vol. 116. — P. 935 — 942.

Holtmann G., Shah A., Morrison M. Pathophysiology of functional gastrointestinal disorders: a holistic overview // Dig. Dis. — 2017. — Vol. 35. — P. 5 — 13.

Jalanka-Tuovinen J., Salojärvi J., Salonen A. et al. Faecal microbiota composition and host-microbe cross-talk following gastroenteritis and in postinfectious irritable bowel syndrom // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 1737 — 1745.

Jin M., Mo Y., Ye K., Chen M., Liu Y., He C. Efficacy of serotonin receptor agonists in the treatment of functional dyspepsia: a meta-analysis // Arch Med. Sci. — 2019. — Vol. 15. — P. 23 — 32.

Jones M. P., Dilley J. B., Drossman D., Crowell M. D. Brain-gut connections in functional GI disorders: anatomic and physiologic relationships // Neurogastroenterol. Motil. — 2006. — Vol. 18. — P. 91 — 103.

Lee M. J., Jung H. K., Lee K. E., Mun Y. C., Park S. Degranulated eosinophils contain more fine nerve fibers in the duodenal mucosa of patients with functional dyspepsia // J. // Neurogastroenterol. Motil. — 2019. — Vol. 25. — P. 212 — 221.

Lembo A., Pimentel M., Rao S. S. et al. Repeat treatment with rifaximin is safe and effective in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 151. — P. 1113 — 1121.

Li X., Chen H., Lu H. et al. The study on the role of inflammatory cells and mediators in postinfectious functional dyspepsia // Scand. J. Gastroenterol. — 2010. — Vol. 45. — P. 573 — 581.

Madia V. N., Messore A., Saccoliti F. et al. Tegaserod for the treatment of irritable bowel syndrome // Antiinflamm Antiallergy Agents Med. Chem. — 2020. — Vol. 19. — P. 342 — 369.

Mearin F., Pérez-Oliveras M., Perelló A. et al. Dyspepsia and irritable bowel syndrome after a Salmonella gastroenteritis outbreak: one-year follow-up cohort study // Gastroenterology. — 2005. — Vol. 129. — P. 98 — 104.

Ng Q. X., Foo N. X., Loke W. et al. Is there an association between Helicobacter pylori infection and irritable bowel syndrome? A meta-analysis // World J. Gastroenterol. — 2019. — Vol. 25. — P. 5702 — 5710.

O’Malley D., Quigley E. M., Dinan T. G., Cryan J. F. Do interactions between stress and immune responses lead to symptom exacerbations in irritable bowel syndrome? // Brain Behav Immun. — 2011. — Vol. 25. — P. 1333 — 1341.

Perveen I., Rahman M. M., Saha M., Rahman M. M., Hasan M. Q. Prevalence of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia, overlapping symptoms, and associated factors in a general population of Bangladesh // Indian J. Gastroenterol. — 2014. — Vol. 33. — P. 265 — 273.

Piacentino D., Cantarini R., Alfonsi M. et al. Psychopathological features of irritable bowel syndrome patients with and without functional dyspepsia: a cross sectional study // BMC Gastroenterol. — 2011. — Vol. 11. — P. 94.

Pittayanon R., Lau J. T., Yuan Y. et al. Gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome-a systematic review // Gastroenterology. — 2019. — Vol. 157. — P. 97 — 108.

Rivkin A., Rybalov S. Update on the management of diarrhea-predominant irritable bowel syndrome: focus on rifaximin and eluxadoline // Pharmacotherapy. — 2016. — Vol. 36. — P. 300 — 316.

Schmulson M., Pulido-London D., Rodriguez O. et al. Lower serum IL-10 is an independent predictor of IBS among volunteers in Mexico // Am. J. Gastroenterol. — 2012. — Vol. 107. — P. 747 — 753.

Shariati A., Fallah F., Pormohammad A. et al. The possible role of bacteria, viruses, and parasites in initiation and exacerbation of irritable bowel syndrome // J. Cell. Physiol. — 2019. — Vol. 234. — P. 8550 — 8569.

Shimura S., Ishimura N., Mikami H. et al. Small intestinal bacterial overgrowth in patients with refractory functional gastrointestinal disorders // J. Neurogastroenterol. Motil. — 2016. — Vol. 22. — P. 60 — 68.

Spiller R. C. Postinfectious functional dyspepsia and postinfectious irritable bowel syndrome: different symptoms but similar risk factors // Gastroenterology. — 2010. — Vol. 138. — P. 1660 — 1663.

Srivastava D., Ghoshal U., Mittal R. D., Ghoshal U. C. Associations between IL-1RA polymorphisms and small intestinal bacterial overgrowth among patients with irritable bowel syndrome from India // Neurogastroenterol. Motil. — 2014. — Vol. 26. — P. 1408 — 1416.

Stasi C., Bellini M., Bassotti G., Blandizzi C., Milani S. Serotonin receptors and their role in the pathophysiology and therapy of irritable bowel syndrome // Tech Coloproctol. — 2014. — Vol. 18. — P. 613 — 621.

Sun Y. F., Li Y. Q., Wang Y. P. The feature of clinical symptoms and health-related quality of life in patients with overlapping functional dyspepsia and irritable bowel syndrome // Chin // J. Gastroenterol. — 2006. — Vol. 11. — P. 492 — 494.

Sundin J., Rangel I., Fuentes S. et al. Altered faecal and mucosal microbial composition in post-infectious irritable bowel syndrome patients correlates with mucosal lymphocyte phenotypes and psychological distress // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2015. — Vol. 41. — P. 342 — 351.

Tan V. P., Liu K. S., Lam F. Y., Hung I. F., Yuen M. F., Leung W. K. Randomised clinical trial: rifaximin versus placebo for the treatment of functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2017. — Vol. 45. — P. 767 — 776.

Tsukita S., Katsuno T., Yamazaki Y., Umeda K., Tamura A., Tsukita S. Roles of ZO-1 and ZO-2 in establishment of the belt-like adherens and tight junctions with paracellular permselective barrier function // Ann. N Y Acad. Sci. — 2009. — Vol. 1165. — P. 44 — 52.

Vanheel H., Vicario M., Vanuytsel T. et al. Impaired duodenal mucosal integrity and low-grade inflammation in functional dyspepsia // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 262 — 271.

Vanuytsel T., van Wanrooy S., Vanheel H. Psychological stress and corticotropin-releasing hormone increase intestinal permeability in humans by a mast cell-dependent mechanism // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 1293 — 1299.

Von Wulffen M., Talley N. J., Hammer J. et al. Overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia in the clinical setting: prevalence and risk factors // Dig. Dis. Sci. — 2019. — Vol. 64. — P. 480 — 486. https://doi.org/10.1007/s10620-018-5343-6.

Walker M. M., Salehian S. S., Murray C. E. et al. Implications of eosinophilia in the normal duodenal biopsy-an association with allergy and functional dyspepsia // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2010. — Vol. 31. — P. 1229 — 1236.

Wang L. H., Fang X. C., Pan G. Z. Relationship between mast cells and nerve fibers in the intestinal mucosa in patients with irritable bowel syndrome // Chin. J. Dig. — 2003. — Vol. 23. — P. 332 — 335.

Wang С., Fang Х. Inflammation and overlap of irritable bowel syndrome and functional dyspepsia // J. Neurogastroenterol. Motil. — 2021. — Vol. 27. — P. 153 — 164.

Wensaas K. A., Hanevik K., Hausken T. et al. Postinfectious and sporadic functional gastrointestinal disorders have different prevalences and rates of overlap: results from a controlled cohort study 3 years after acute giardiasis // Neurogastroenterol. Motil. — 2016. — Vol. 28. — P. 1561 — 1569.

Woodcock N. P., Robertson J., Morgan D. R., Gregg K. L., Mitchell C. J., MacFie J. Bacterial translocation and immunohistochemical measurement of gut immune function // J. Clin. Pathol. — 2001. — Vol. 54. — P. 619 — 623.

Wrzosek L., Miquel S., Noordine M. L. et al. Bacteroides thetaiotaomicron and Faecalibacterium prausnitzii influence the production of mucus glycans and the development of goblet cells in the colonic epithelium of a gnotobiotic model rodent // BMC Biol. — 2013. — Vol. 11. — P. 61.

Xu X. J., Zhang Y. L., Liu L., Pan L., Yao S. K. Increased expression of nerve growth factor correlates with visceral hypersensitivity and impaired gut barrier function in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome: a preliminary explorative study: // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2017. — Vol. 45. — P. 100 — 114.

Yakoob J., Abbas Z., Naz S., Islam M., Jafri W. Virulence markers of Helicobacter pylori in patients with diarrhoea-dominant irritable bowel syndrome // Br. J. Biomed. Sci. — 2012. — Vol. 69. — P. 6 — 10.

Zhong L., Shanahan E. R., Raj A. et al. Dyspepsia and the microbiome: time to focus on the small intestine // Gut. — 2017. — Vol. 66. — P. 1168 — 1169.

Zuo X. L., Li Y. Q., Li W. J. et al. Alterations of food antigen-specific serum immunoglobulins G and E antibodies in patients with irritable bowel syndrome and functional dyspepsia // Clin. Exp. Allergy. — 2007. — Vol. 37. — P. 823 — 830.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Огляди