До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури

Автор(и)

  • А. Е. Дорофєєв Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-2631-8733
  • Н. В. Харченко Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0002-6683-3748
  • С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-1772-9562
  • Т. Д. Звягінцева Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-1-57

Ключові слова:

класифікація, постковід, ураження кишечника

Анотація

Пандемія COVID‑19 внесла істотні зміни не лише у повсякденне життя людства, а і у перебіг багатьох хронічних захворювань. На тлі розвитку коронавірусної хвороби — 2019 (COVID‑19), окрім ураження легень, можуть розвиватися і позалегеневі вияви. Ці зміни часто є поліорганними, особливо на тлі наявних хронічних захворювань. Описані кардіальні, неврологічні, ниркові позалегеневі ураження SARS‑CoV‑2 та ураження очей. Одним із напрямів впливу вірусу SARS‑CoV‑2 є шлунково‑кишковий тракт. Це зумовлено істотним впливом вірусу на мікробіоту та проникність слизових бар’єрів, а також важливою роллю змін бар’єрної функції шлунково‑кишкового тракту в розвитку місцевої і системної імунної відповіді.

Робочою групою Української гастроентерологічної асоціації розроблено класифікацію постковідних уражень кишечника, представлену на з’їзді асоціації у вересні 2021 р. Виділено такі типи уражень, як COVID‑19‑індукований синдром надмірного бактеріального росту, функціональна діарея після перенесеної інфекції COVID‑19, інфекційно‑індукований синдром подразненого кишечника (постінфекційний синдром подразненого кишечника), антибіотико‑асоційована діарея (без Clostridium difficile та псевдомембранозний коліт з підтвердженою наявністю Clostridium difficile), загострення запальних захворювань кишечника (неспецифічного виразкового коліту і хвороби Крона), вперше виявлене (ковід‑індуковане) запальне захворювання кишечника.

СOVID‑19 може модифікувати перебіг функціональних і запальних захворювань, впливаючи на кишковий мікробіом. Слід проводити ретельну диференційну діагностику загострення функціональних, запальних та постковідних уражень кишечника. Для лікування цих хворих необхідно використовувати комплексну терапію із застосуванням препаратів для корекції дисбіозу.

 

Біографії авторів

А. Е. Дорофєєв, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф. кафедри терапії

Н. В. Харченко, Національний університет охорони здоров’я імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., член-кореспондент НАМН України, зав. кафедри дієтології і ендоскопії

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д. мед. н., проф., гол. наук. співр. відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

Т. Д. Звягінцева, Харківська медична академія післядипломної освіти

д. мед. н., проф., завідувач кафедри гастроентерології

Посилання

Tkach S. M., Dorofieiev A. E., Kharchenko N. V. ta in. Klinichni rekomendatsii UHA po vedenniu khvorykh na nespetsyfichnyi vyrazkovyi kolit z perebihom lehkoi ta serednoi tiazhkosti. — K., 2019. — 18 s.

Tkach S. M., Dorofieiev A. E., Kharchenko N. V. ta in. Klinichni rekomendatsii UHA po vedenniu khvorykh na syndrom podraznenoho kyshechnyka. — K., 2019. — 14 s.

Amirian E. S. Potential fecal transmission of SARS‑CoV‑2: Current evidence and implications for public health // Int. J. Infect. Dis. — 2020. — 95. — P. 363 — 370. doi: 10.1016/j.ijid.2020.04.057.

Brenner E. J., Ungaro R. C., Gearry R. B. et al. Corticosteroids, but not TNF antagonists, are associated with adverse ­COVID‑19 outcomes in patients with inflammatory bowel diseases: results from an International Registry // Gastroenterology. — 2020. — 15. — P. 481 — 91.e3. 10.1053/j.gastro.2020.05.032.

Cavaliere K., Levine C., Wander P., Sejpal D. V., Trindade A. J. Management of upper GI bleeding in patients with ­COVID‑19 pneumonia // Gastrointest. Endosc. — 2020. — 92. — P. 454 — 455. doi: 10.1016/j.gie.2020.04.028.

Cheng Y. et al. TNF-alpha disrupts blood brain barrier integrity to maintain prolonged depressive-like behavior in mice // Brain Behav Immun. — 2018. — 69. — P. 55 — 57.

D’amico F., Baumgart D. C., Danese S., Peyrin-Biroulet L. Diarrhea during ­COVID‑19 infection: pathogenesis, epidemiology, prevention, and management // Clin. Gastroenterol. Hepatol. — 2020. — 18. — P. 1663 — 1672. doi: 10.1016/j.cgh.2020.04.001.

Dhar D., Mohanty A. Gut microbiota and Covid-19 — possible link and implications // Virus Res. — 2020. — 285. — P. 198018. 10.1016/j.virusres.2020.198018.

Guidelines for Clostridium difficile infection in adults // Gastroenterology Rev. — 2020. — 15 (1). — P. 1 — 21. doi: https://doi.org/10.5114/pg.2020.93629.

Hamid S., Mir M. Y., Rohela G. K. Novel coronavirus disease (­COVID‑19): a pandemic (epidemiology, pathogenesis and potential therapeutics) // New Microbes New Infect. — 2020. — 35. — P. 100679. 10.1016/j.nmni.2020.100679.

Ianiro G., Mullish B. H., Kelly C. R. et al. Screening of faecal microbiota transplant donors during the ­COVID‑19 outbreak: suggestions for urgent updates from an international expert panel // Lancet. — Gastroenterol. Hepatol. — 2020. — 5. — P. 430 — 432. 10.1016/S2468 — 1253 (20)30082 — 0.

Lamers M., Beumer J., van der Vaart J. SARS‑CoV‑2 productively infects human gut enterocytes // Science. — 2020. — 369 (6499). — P. 50 — 4. doi: 10.1126/science.abc1669.

Liu Y., Lou X. Type 2 diabetes mellitus-related environmental factors and the gut microbiota: emerging evidence and challenges // Clinics (Sao Paulo). — 2020. — 75:e1277. 10.6061/clinics/2020/e1277.

Pan., Mu M., Yang P. et al. Clinical characteristics of ­COVID‑19 patients with digestive symptoms in Hubei, China: A descriptive, cross-sectional, multicenter study // Am. J. Gastroenterol. — 2020. — 115. — P. 766 — 773. 10.14309/ajg.0000000000000620.

Ponziani F. R., Gasbarrini A. et al. Eubiotic properties of rifaximin: Disruption of the traditional concepts in gut microbiota modulation // World J. Gastroenterol. — 2017. — 23 (25). — P. 4491 — 4999.

Precup G., Vodnar D. Gut Prevotella as a possible biomarker of diet and its eubiotic versus dysbiotic roles: a comprehensive literature review // Br. J. Nutr. — 2019. — 122. — P. 131 — 140. doi: 10.1017/S0007114519000680.

Vodnar D.-C., Mitrea L., Teleky B.-E. et al. Coronavirus disease (­COVID‑19) caused by SARS‑CoV‑2 infections: A real challenge for human gut microbiota // Front Cell. Infect Microbiol. — 2020. — 10. — P. 575559. doi: 10.3389/fcimb.2020.575559.

Wang P. X., Deng X. R., Zhang C. H., Yuan H. J. Gut microbiota and metabolic syndrome // Chin. Med. J. (Engl.) 2020. — 133. — P. 808 — 816. 10.1097/CM9.0000000000000696.

Wang W., Xu Y., Gao R. et al. Detection of SARS‑CoV‑2 in different types of clinical specimens // JAMA. — 2020. — 323. — P. 1843 — 1844. 10.1001/jama.2020.3786.

Wong S. H., Lui R. N., Sung J. J. Covid-19 and the digestive system // J. Gastroenterol. Hepatol. — 2020. — 35. — P. 744 — 748. doi: 10.1111/jgh.15047.

Wu Y., Ching-Sung C., Yu-Jiun C. The outbreak of ­COVID‑19: An overview // Journal of the Chinese Medical Association. — 2020. — 83 (3). — P. 217 — 20. doi: 10.1097/JCMA.0000000000000270.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Огляди