Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю

Автор(и)

  • Г. Д. Фадєєнко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine
  • О. Є. Гріднєв ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine
  • К. Ю. Дубров ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-1-12

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, трансплантація фекальної мікробіоти, постінфекційний синдром подразненого кишечника.

Анотація

Мета — оцінити ефективність потенціювання ремісії та безпечність трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника (СПК) з переважанням діареї, в яких стандартна терапія виявилася неефективною.

Матеріали та методи. У дослідження залучено 16 пацієнтів із постінфекційним синдромом подразненого кишечника (ПІ‑СПК) середньотяжкого або тяжкого перебігу з діареєю, які не відповіли на стандартну терапію і не мали значущої супутньої патології. Діагноз СПК установлювали згідно з Римськими критеріями IV. Оцінку тяжкості перебігу СПК проводили за допомогою опитувальника Irritable bowel syndrome — Severity Scoring System (IBS‑SSS), а частоти дефекацій та консистенції випорожнення — за Бристольською шкалою. Відбір донорів, підготовку до ТФМ і саму процедуру виконували згідно з рекомендаціями Європейського консенсусу щодо ТФМ (2017). Процедуру проводили одноразово за допомогою колоноскопа у праві відділи товстого кишечника (180 мл розчину, приготовленого з 50 г донорських фекалій). Загальний період спостереження становив 6 міс після ТФМ. Оцінку ефективності проводили за зменшенням балів за опитувальником IBS‑SSS. Зниження на ≥ 50 балів вважали значним поліпшенням. Під час спостереження пацієнт не отримував жодних додаткових препаратів і процедур.

Результати. Отримані результати свідчили про позитивний вплив ТФМ на клінічні вияви резистентного до стандартної терапії ПІ‑СПК. Через 1 міс після трансплантації у 75 % пацієнтів виразність симптомів зменшилася на ≥ 75 балів за IBS‑SSS. У 3 із них мала місце ремісія. Процедура ТФМ сприяла значному зниженню порівняно з вихідними показниками виразності болю в животі (на 37 балів) та її тривалості (на 31 бал), здуття живота (на 41 бал), незадоволеності дефекацією (на 40 балів) на тлі практично дворазового зменшення частоти дефекацій (з 3,68 до 1,81 на добу) та поліпшення консистенції випорожнення за Бристольською шкалою (з 6,81 до 5,21 бала). Зазначені показники зберігалися без значних змін до кінця 3‑го місяця після ТФМ і статистично значущо не відрізнялися від таких через 1 міс: 75 % пацієнтів відзначали адекватне полегшення болю в животі, задоволеність дефекацією, зменшення здуття живота та зниження впливу ПІ‑СПК на якість життя. Однак до кінця 6‑го місяця симптоми ПІ‑СПК почали наростати: загальний бал за IBS‑SSS збільшився до 169, також зросли такі показники, як інтесивність абдомінального болю та його тривалість, тяжкість здуття живота, незадоволеність дефекацією, кількість дефекацій на добу, а отже, вплив ПІ‑СПК на якість життя пацієнтів. Незважаючи на зростання показників тяжкості ПІ‑СПК до кінця 6‑го місяця після ТФМ, вони були значно нижчі, ніж до початку лікування: 62,5 % пацієнтів пові­дом­ляли про адекватне полегшення болю в животі та задоволеність дефекацією, зменшення діареї та здуття живота. У жодного пацієнта не зареєстровано серйозних небажаних явищ. Лише у 31,25 % учасників дослідження у перші години після процедури зафіксували незначні небажані явища (абдомінальний дискомфорт, метеоризм та бурчання у животі), які самостійно зникли протягом доби.

Висновки. Колоноскопічна ТФМ є ефективною та безпечною процедурою у пацієнтів із ПІ‑СПК, які не відповіли на стандартну терапію.

 

Біографії авторів

Г. Д. Фадєєнко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

чл.-кор. НАМН України, д. мед. н., проф.,
директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України,
зав. відділу вивчення захворювань органів травлення і їхньої коморбідності з неінфекційними захворюваннями

О. Є. Гріднєв, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., ст. наук. співр., пров. наук. співр. відділу вивчення захворювань органів травлення і їх коморбідності з неінфекційними захворюваннями

К. Ю. Дубров, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

лікар-ендоскопист

Посилання

Aroniadis O. C., Brandt L. J., Oneto C. et al. A double-blind, randomized, placebo-controlled trial of fecal microbiota transplantation capsules (FMTC) for the treatment of diarrhea-predominant irritable bowel syndrome (IBS-D) // Gastroenterology. — 2018. — 154. — P. S154 — 55.

Aroniadis O. C., Brandt L. J., Oneto C. et al. Faecal microbiota transplantation for diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebocontrolled trial, The // Lancet. Gastroenterology & Hepatology. — 2019. — Vol. 4, N 9. — P. 675 — 685.

Barbara G., Grover M., Bercik P. et al. Rome Foundation Working Team Report on post-infection irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2019. — Vol. 156. — P. 46 — 58.e7. doi: 10.1053/j.gastro.2018.07.011.

Cammarota G., Ianiro G., Tilg H. et al. European consensus conference on faecal microbiota transplantation in clinical practice // Gut. — 2017. — Vol. 66. — P. 569 — 580. doi: 10.1136/gutjnl-2016-313017.

Chong P. P., Chin V. K., Looi C. Y., Wong W. F., Madhavan P., Yong V. C. The microbiome and irritable bowel syndrome — A review on the pathophysiology, current research and future therapy // Front. Microbiol. — 2019. — Vol. 10. — 1136. doi: 10.3389/fmicb.2019.01136.

Cruz Aguilar R., Buch T. Fecal microbiota transplantation as a novel therapy for irritable bowel syndrome with predominant diarrhea // Neurogastroenterol. Motil. — 2015. — 27 (suppl. 2). — P. 110.

Drossman D. A., Hasler W. L. Rome IV-Functional GI Disorders: Disorders of Gut-Brain Interaction // Gastroenterology. — 2016. — Vol. 150. — P. 1257 — 1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Ford A. C., Harris L. A., Lacy B. E., Quigley E. M. M., Moayyedi P. Systematic review with meta-analysis: The efficacy of prebiotics, probiotics, synbiotics and antibiotics in irritable bowel syndrome // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2018. — Vol. 48. — P. 1044 — 1060. doi: 10.1111/apt.15001.

Ghoshal U. C., Gwee K. A. Post-infectious IBS, tropical spruce and small intestinal bacterial overgrowth: The missing link // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2017. — Vol. 14. — P. 435 — 441. doi: 10.1038/nrgastro.2017.37.

Gu Y., Zhou G., Qin X., Huang S., Wang B., Cao H. The potential role of gut mycobiome in irritable bowel syndrome // Front. Microbiol. — 2019. — Vol. 10. — 1894. doi: 10.3389/fmicb.2019.01894.

Holger Johnsen P., Hilpüsch F., Pauline Cavanagh J. et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate-to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, single-centre trial // Lancet. Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — 3 (1). — P. 17 — 24. doi: 10.1016/S2468-1253 (17)30338-2.

Holvoet T., Boelens J., Joossens M. et al. Fecal Microbiota transplantation in irritable bowel syndrome with bloating: results from a prospective pilot study // Gastroenterology. — 2015. — 148. — P. S-963-S-964.

Hong J., Bang B., Shin Y. et al. Treatment of Irritable Bowel Syndrome with Fecal Microbiota Transplantation: A case series of 10 patients // Unit. Eur. Gastroenterol. J. — 2016. — (suppl. 2). — 2 (suppl. 1).

Jalanka-Tuovinen J., Salojärvi J., Salonen A. et al. Faecal microbiota composition and host-microbe cross-talk following gastroenteritis and in postinfectious irritable bowel syndrome // Gut. — 2014. — Vol. 63. — P. 1737 — 1745. doi: 10.1136/gutjnl-2013-305994.

Johnsen P. H., Hilpüsch F., Valle P. C., Goll R. The effect of fecal microbiota transplantation on IBS related quality of life and fatigue in moderate to severe non-constipated irritable bowel: Secondary endpoints of a double blind, randomized, placebo-controlled trial // EBioMedicine. — 2020. — Vol. 51. — 102562. doi: 10.1016/j.ebiom.2019.11.023.

Lee Y. Y., Annamalai C., Rao S. S. C. Post-infectious irritable bowel syndrome // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2017. — Vol. 19. — P. 56. doi: 10.1007/s11894-017-0595-4.

Levy R. L., Von Korff M., Whitehead W. E. et al. Costs of care for irritable bowel syndrome patients in a health maintenance organization // Am. J. Gastroenterol. — 2001. — Vol. 96. — P. 3122 — 3129. doi: 10.1111/j.1572-0241.2001.05258.x.

Mazzawi T., El-Sahy M., Lied G. et al. Effect of faecal microbiota transplantation on the symptoms and duodenal enteroendocrine cells in patients with irritable bowel syndrome // Unit. Eur. Gastroenterol. J. — 2016. — Vol. 4.

Mönnikes H. Quality of life in patients with irritable bowel syndrome // J. Clin. Gastroenterol. — 2011. — Vol. 45. — P. S98–S101. doi: 10.1097/MCG.0b013e31821fbf44.

Pinn D., Aroniadis O., Brandt L. Follow-up study of fecal microbiota transplantation (FMT) for the treatment of refractory irritable bowel syndrome (IBS) // Am. J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 108. — S563.

Rodiño-Janeiro B. K., Vicario M., Alonso-Cotoner C., Pascua-García R., Santos J. A review of microbiota and irritable bowel syndrome: Future in therapies // Adv. Ther. — 2018. — Vol. 35. — P. 289 — 310. doi: 10.1007/s12325-018-0673-5.

Ruben A. T. M., Yi Yang, Ward T. et al. Longitudinal multi-omics reveals subset-specific mechanisms underlying irritable bowel syndrome // Cell. — 2020. — Vol. 182 (6). — P. 1460 — 1473. doi: 10.1016/j.cell.2020.08.007.

Simrén M., Tack J. New treatments and therapeutic targets for IBS and other functional bowel disorders // Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol. — 2018. — Vol. 15. — P. 589 — 605. doi: 10.1038/s41575-018-0034-5.

Sperber A. D., Dumitrascu D., Fukudo S. et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: A Rome Foundation working team literature review // Gut. — 2017. — Vol. 66. — P. 1075 — 1082. doi: 10.1136/gutjnl-2015-311240.

Spiller R., Garsed K. Postinfectious irritable bowel syndrome // Gastroenterology. — 2009. — Vol. 136. — P. 1979 — 1988. doi: 10.1053/j.gastro.2009.02.074.

Wen W., Zhang H., Shen J., Wei L., Shen S. Fecal microbiota transplantation for patients with irritable bowel syndrome: A meta-analysis protocol // Medicine (Baltim.). — 2018. — Vol. 97. — e12661. doi: 10.1097/MD.0000000000012661.

Yoshiyuki Mishima, Shunji Ishihara. Molecular mechanisms of microbiota-mediated pathology in irritable bowel syndrome // Int. J. Mol. Sci. — 2020. — Vol. 21 (22). — 8664. doi: 10.3390/ijms21228664.

Zhang X., Li L., Butcher J., Stintzi A., Figeys D. Advancing functional and translational microbiome research using meta-omics approaches // Microbiome. — 2019. — Vol. 7. — P. 154.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження