Особливості ураження печінки при COVID-19

Анотація

Мета — дослідити характер змін печінкових проб у хворих на коронавірусну хворобу‑2019 (COVID‑19), частоту їхнього виникнення, клініко‑лабораторні вияви і ступінь впливу COVID‑19 на функцію печінки для призначення лікувально‑профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Проаналізовано 120 медичних карт хворих на COVID‑19, які перебували на стаціо­нарному лікуванні у перепрофільованих в інфекційні відділеннях Київської міської клінічної лікарні № 8 у період з листопада 2020 р. до квітня 2021 р. Найбільша кількість хворих були віком 60 — 69 років (41,7 %) і > 70 років (25,0 %), найменша — віком < 40 років (1,7 %). Серед пацієнтів переважали жінки (65,0 %).

Результати. Виявлено підвищення рівня печінкових трансаміназ у 52 % хворих, загального білірубіну (за рахунок непрямого) — у 15 %. Більший вміст трансаміназ, тяжкий перебіг COVID‑19 і несприятливий прогноз частіше спостерігали у чоловіків. Виникнення SARS‑CoV‑2‑асоційованого ураження печінки з мінімальним ступенем активності трансаміназ переважно реєстрували у жінок віком ≥ 60 років та чоловіків віком 50 — 69 років, помірний ступінь активності гепатиту, асоційованого з COVID‑19, — у жінок віком 50 — 69 років і чоловіків працездатного (40 — 49 років) та літнього (> 70 років) віку, високий ступінь активності трансаміназ на тлі COVID‑19 — лише у чоловіків віком 40 — 59 років із середньотяжким і тяжким перебігом COVID‑19. Померли через тяжке ураження легень 19 хворих з тяжким перебігом COVID‑19. У них також виявлено порушення функцій печінки. З них 11 мали діагностований стеатоз печінки до COVID‑19. Більшість померлих від COVID‑19 були віком ≥ 60 років, мали в анамнезі супутні захворювання (цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, неалкогольну жирову хворобу печінки, цироз печінки та ожиріння 2 — 3 ступеня).

Висновки. Порушення функцій печінки мало місце в 52 % випадків у стаціонарних хворих з ­COVID‑19. У всіх хворих із середнім ступенем тяжкості відзначено позитивну динаміку рівня трансаміназ і білірубіну, сприятливий прогноз після стаціонарного лікування COVID‑19. Більшість з них не мали попе­ред­ньо діагностованих захворювань печінки, шість — мали захворювання печінки до COVID‑19. Не зафіксовано випадків фатальної печінкової недостатності. Рівень трансаміназ після стаціонарного лікування ­COVID‑19 був нижчим у хворих, які не мали в анамнезі захворювань печінки та приймали гепатопротекторні препарати. Ефективніша дія лікування підтверджена у хворих на COVID‑19 при прийомі глутатіону та урсодезоксихолевої кислоти.