Особливості ураження печінки при COVID-19

Автор(и)

  • Е. Г. Ясницька КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8», Ukraine
  • В. В. Харченко Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2022-1-5

Ключові слова:

COVID‑19, печінка, стеатоз, функціональні проби печінки, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, білірубін

Анотація

Мета — дослідити характер змін печінкових проб у хворих на коронавірусну хворобу‑2019 (COVID‑19), частоту їхнього виникнення, клініко‑лабораторні вияви і ступінь впливу COVID‑19 на функцію печінки для призначення лікувально‑профілактичних заходів.

Матеріали та методи. Проаналізовано 120 медичних карт хворих на COVID‑19, які перебували на стаціо­нарному лікуванні у перепрофільованих в інфекційні відділеннях Київської міської клінічної лікарні № 8 у період з листопада 2020 р. до квітня 2021 р. Найбільша кількість хворих були віком 60 — 69 років (41,7 %) і > 70 років (25,0 %), найменша — віком < 40 років (1,7 %). Серед пацієнтів переважали жінки (65,0 %).

Результати. Виявлено підвищення рівня печінкових трансаміназ у 52 % хворих, загального білірубіну (за рахунок непрямого) — у 15 %. Більший вміст трансаміназ, тяжкий перебіг COVID‑19 і несприятливий прогноз частіше спостерігали у чоловіків. Виникнення SARS‑CoV‑2‑асоційованого ураження печінки з мінімальним ступенем активності трансаміназ переважно реєстрували у жінок віком ≥ 60 років та чоловіків віком 50 — 69 років, помірний ступінь активності гепатиту, асоційованого з COVID‑19, — у жінок віком 50 — 69 років і чоловіків працездатного (40 — 49 років) та літнього (> 70 років) віку, високий ступінь активності трансаміназ на тлі COVID‑19 — лише у чоловіків віком 40 — 59 років із середньотяжким і тяжким перебігом COVID‑19. Померли через тяжке ураження легень 19 хворих з тяжким перебігом COVID‑19. У них також виявлено порушення функцій печінки. З них 11 мали діагностований стеатоз печінки до COVID‑19. Більшість померлих від COVID‑19 були віком ≥ 60 років, мали в анамнезі супутні захворювання (цукровий діабет 2 типу, гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, неалкогольну жирову хворобу печінки, цироз печінки та ожиріння 2 — 3 ступеня).

Висновки. Порушення функцій печінки мало місце в 52 % випадків у стаціонарних хворих з ­COVID‑19. У всіх хворих із середнім ступенем тяжкості відзначено позитивну динаміку рівня трансаміназ і білірубіну, сприятливий прогноз після стаціонарного лікування COVID‑19. Більшість з них не мали попе­ред­ньо діагностованих захворювань печінки, шість — мали захворювання печінки до COVID‑19. Не зафіксовано випадків фатальної печінкової недостатності. Рівень трансаміназ після стаціонарного лікування ­COVID‑19 був нижчим у хворих, які не мали в анамнезі захворювань печінки та приймали гепатопротекторні препарати. Ефективніша дія лікування підтверджена у хворих на COVID‑19 при прийомі глутатіону та урсодезоксихолевої кислоти.

 

Біографії авторів

Е. Г. Ясницька, КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8»

лікар-терапевт

В. В. Харченко, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Київ

-

Посилання

MOZ Ukrainy. Operatyvna informatsiia pro poshyrennia ta profilaktyku ­COVID‑19. https://moz.gov.ua/article/news/operativna-informacija-pro-poshirennja-koronavirusnoi-infekcii-2019-cov19.

Alqahtani S., MSchattenberg J. Liver injury in ­COVID‑19: The current evidence United European // Gastroenterology Journal. — 2020. — Vol. 8 (5). — P. 509 — 519.

Cai Q., Huang D., Yu H. et al. ­COVID‑19: Abnormal liver function tests // J. Hepatol. — 2020. https://doi.org/10.1016/j.jhep.2020.04.006.

Can A., Coskun H. The rationale of using mesenchymal stem cells in patients with ­COVID‑19-related acute respiratory distress syndrome: What to expect // Stem Cells Transl. Med. — 2020. —Vol. 9. — P. 1287 — 1302.

Corticosteroids for ­COVID‑19. https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV-Corticosteroids-2020.1.

Hajifathalian K., Krisko T., Mehta A. et al. Gastrointestinal and hepatic manifestations of 2019 Novel Coronavirus Disease in a large cohort of infected patients from New York: Clinical implications // Gastroenterology. — 2020. — Vol. 159 (3). — P. 1137 — 1140. Publishedonline 2020 May 8. doi: 10.1053/j.gastro.2020.05.010.

Ji D., Qin E., Xu J. et al. Non-alcoholic fatty liver diseases in patients with ­COVID‑19: A retrospective study // J. Hepatol. — 2020. — Vol. 73 (2). — P. 451 — 453. doi: 10.1016/j.jhep.2020.03.044.

Kox M., Waalders N. J. B., Kooistra E. J., Gerretsen J., Pickkers P. Cytokine levels in critically ill patients with ­COVID‑19 and other conditions // JAMA. — 2020. — Vol. 324. — P. 1565 — 1567.

Lax S. F., Skok K., Zechner P. et al. Pulmonary arterial thrombosis in covid-19 with fatal outcome: results from a prospective, single-center, clinicopathologic case series // Ann. Intern Med. — 2020. — P. M20 — 2566. https://doi.org/10.7326/M20-2566.

Liver Tox: Clinical and Research Information on Drug-Induced Liver Injury [Internet]. Liver Tox: Clinical and Research Information on Drug-Induced Liver Injury (National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases, 2012).

Monneret G., Benlyamani I., Gossez M. et al. ­COVID‑19: What type of cytokine storm are we dealing with? // J. Med. Virol. — 2021. — Vol. 93. — P. 197 — 198.

Nardo A. D., Schneeweiss-Gleixner M., Bakail M., Dixon E. D., Lax S. F., Trauner M. Pathophysiological mechanisms of liver injury in ­COVID‑19 // Liver Int. — 2021. — Vol. 41. — P. 20 — 32. doi: 10.1111/liv.14730.

Portincasa P., Krawczyk M., Smyk W., Lammert F., DiCiaula A. ­COVID‑19 and non-alcoholic fatty liver disease: Two intersecting pandemics // Eur. J. Clin. Invest. — 2020. — Vol. 50. — e13338. https://doi.org/10.1111/eci.13338.

Sonzogni A., Previtali G., Seghezzi M. et al. Liver histopathology in severe COVID 19 respiratory failure is suggestive of vascular alterations // Liver Int. — 2020. — Vol. 40. — P. 2110 — 2116. doi: 10.1111/liv.14601.

Wang Y., Liu S., Liu H. et al. SARS‑CoV‑2 infection of the liver directly contributes to hepatic impairment in patients with ­COVID‑19 // J. Hepatol. — 2020. — Vol. 73 (2). — P. 807 — 816. doi: 10.1016/j.jhep.2020.05.002.

WHO Coronavirus (­COVID‑19) Dashboard. https://covid19.who.int/table.

Zheng K. I., Gao F., Wang X. B. et al. Obesity as a risk factor for greater severity of ­COVID‑19 in patients with metabolic associated fatty liver disease // Metabolism. — 2020. — 154244. doi: 10.1016/j.metabol.2020.154244.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження