Міждисциплінарний підхід до ведення пацієнта із синдромом Шегрена: випадок з практики

Автор(и)

  • Н. Ю. Ємельянова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-6089-6206
  • Т. Є. Козирєва ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine
  • О. В. Степанова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine
  • Н. В. Зоренко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-4-32

Ключові слова:

синдром Шегрена, ксеростомія, саліводіагностика, мікрокристалізація, слинні залози

Анотація

Сухість слизових оболонок (порожнини рота, носа, статевих органів у жінок) та шкіри є найчастішими скаргами пацієнтів із синдромом/хворобою Шегрена — мультисистемним  імуноопосередкованим розладом, що викликає тривогу та стурбованість, пов’язану з  труднощами первинної діагностики. Представлено клінічний випадок пацієнта з первинним синдромом Шегрена, великою кількістю симптомів захворювань органів травлення, скаргами на сухість слизових оболонок, зокрема  порожнини рота. Діагноз був підтверджений суміжними спеціалістами (офтальмологом, гінекологом, ревматологом, стоматологом).  Детальне стоматологічне обстеження виявило основні стоматологічні скарги (постійна сухість у порожнині рота, неприємний запах з рота, змінена смакових відчуттів), клінічний стан (сухість червоної облямівки губ, набряк слизової оболонки порожнини рота, зміни рельєфу ясен), зниження секреторної активності малих слинних залоз, значне зниження нестимульованої салівації при помірному рівні стимульованої салівації. Зазначено, що значне зниження показників сіалометрії (0,01 мл на хвилину) та функціональної активності малих слинних залоз (до 18) підтверджує наявність істинної ксеростомії. При проведенні мікрокристалізації слини виявлено дезорганізацію  структур неправильної форми, а також значну кількість органічних включень, що свідчить про порушення гомео­стазу в порожнині рота. Враховуючи результати ультразвукового дослідження великих слинних залоз та відсутність збільшення і набряку залоз при клінічному огляді, можна вважати, що деструктивне ураження залоз не настільки виразне, евакуаторна функція залози не знижена, проте кількість секрету, який виділяється, значно зменшено. Важливо, що для надання допомоги  пацієнтам із синдромом Шегрена необхідна доступність кваліфікованої консультації з проведенням усіх досліджень суміжними спеціалістами, зокрема стоматологом.

 

Біографії авторів

Н. Ю. Ємельянова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н.,
пров. наук. співр. відділу комплексного зниження ризику

Т. Є. Козирєва, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., лікар-гастроентеролог відділення гастроентерології та терапії

О. В. Степанова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

лікар ультразвукової діагностики

Н. В. Зоренко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

завідувачка лабораторією Клініко-діагностична лабораторія з бактеріологічним відділом

Посилання

Havryliuk S, Kindrat AB, Cymbalista IV. Clinical value of crystallization of saliva in patients with acid-dependent diseases. Contemporary Gastroenterology. 2014;6 (80) [in Ukrainian].

Alani H, Henty JR, Thompson NL, Jury E, Ciurtin C. Systematic review and meta-analysis of the epidemiology of polyautoimmunity in Sjögren’s syndrome (secondary Sjögren’s syndrome) focusing on autoimmune rheumatic diseases. Scand. J Rheumatol. 2018;47(2):141-154.

Argyropoulou OD, Valentini E, Ferro F et al. One year in review 2018: Sjögren’s syndrome. Clin Exp Rheumatol. 2018;112(3):14-26.

Chojnowska S, Baran T, Wilinska I et al. Human saliva as a diagnostic material. Adv Med Sci. 2017;63(1):185-191.

Fisher J, Selikowitz HS, Mathur M, Varenne B. Strengthening oral health for universal health coverage. Lancet. 2018;392 (10151):899-901. doi: 10.1016/S0140-6736 (18)31707-0.

Kroese FG.M., Haacke EA, Bombardieri M. The role of salivary gland histopathology in primary Sjögren’s syndrome: promises and pitfalls. Clin Exp Rheumatol. 2018;112(3):222-233.

Marques JG, Rozan C, Proenca L, Peixoto A, Manso C. Assessment of hyposalivation, xerostomia, and oral health-related quality of life in polymedicated patients. Med Sci Forum. 2021;N 5. https://doi.org/10.3390/msf 2021005006.

Pedersen AM.L., Sørensen CE, Proctor GB, Carpenter GH, Ekström J. Salivary secretion in health and disease. J Oral Rehabil. 2018;45(9):730-746.

Sutcliffe N, Recchioni A, Hilmi S, Rauz S, Tappuni AR. What’s new in ocular and oral aspects of Sjögren’s syndrome and do new treatments work?. Rheumatology (Oxford). 2021;60(3):1034-1041. doi: 10.1093/rheumatology/keaa854.

Tanasiewicz M, Hildebrandt T, Obersztyn I. Xerostomia of various etiologies: a review of the literature. Adv Clin Exp Med. 2016;25(1):199-206.

Villa A, Connell CL, Abati S. Diagnosis and management of xerostomia and hyposalivation. Ther Clin Risk Manag. 2015;N 11:45-51.

Zhang CZ, Cheng XQ, Li JY et al. Saliva in the diagnosis of diseases. Int J Oral Sci. 2016;8(3):133-137.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-08

Номер

Розділ

Клінічний випадок