Випадок ендоваскулярного лікування вродженої артеріопортальної фістули печінки

Автор(и)

  • Г. А. Дорогавцева Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ, Україна
  • Є. С. Буцко Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ, Україна
  • А. Г. Голяка Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-4-38

Ключові слова:

внутрішньопечінкова артеріопортальна фістула, портальна гіпертензія, ендоваскулярна емболізація

Анотація

Розвиток та широке використання інструментальних методів обстеження, таких як мультиспіральна комп’ютерна томографія, комп’ютерна томографія з ангіографією, дуплексне сканування судин, субтракційна ангіографія, дають змогу діагностувати рідкісні судинні захворювання, зокрема артеріовенозні фістули печінки. Метод хірургічного лікування цієї патології може бути як відкритим хірургічним, так і ендоваскулярним із застосуванням емболізувальних імплантатів або спіралей. Наведено клінічний випадок діагностики та ендоваскулярного лікування внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули у пацієнта 33 років у Центрі інтервенційної нейрорадіології клінічної лікарні «Феофанія» ДУС. При виборі виду оперативного лікування враховували показання та протипоказання до проведення втручання. Застосовано ендоваскулярний метод: виключення внутрішньопечінкової артеріопортальної фістули шляхом імплантації мікроспіралей Nester 20 мм, MReye 20 мм, Tornado 10–4 мм. У віддалений період після оперативного лікування (через 3 міс) спостерігали позитивну динаміку (контроль здійснювали за такими критеріями, як відсутність скарг, нормалізація лабораторних показників, позитивна динаміка за даними контрольної ренальної ангіографії). Ліквідація артеріопортальної фістули сприяла зменшенню портальної гіпертензії та поліпшенню функціонального стану печінки. Ендоваскулярний метод лікування хворих з внутрішньопечінковою артеріопортальною фістулою є ефективним і може бути методом вибору при лікуванні цієї патології. Перевагами ендоваскулярного методу є мінімізація інтра­операційних та післяопераційних ускладнень, менший післяопераційний реабілітаційний період. У разі потреби в іншому виді хірургічного лікування слід дотримуватися показань і протипоказань до проведення оперативного втручання.

Біографії авторів

Г. А. Дорогавцева, Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ

к. мед. н., керівник центру гастроентерології та гепатології

Є. С. Буцко, Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ

-

А. Г. Голяка, Клінічна лікарня «Феофанія» ДУС, Київ

-

Посилання

Ahn J. H., Yu J. S., Hwang S. H., Chung J. J., Kim J. H., Kim K. W. Nontumorous arterioportal shunts in the liver: CT and MRI findings considering mechanisms and fate. Eur Radiol 2010. 20:385-394. doi: 10.1007/s00330-009-1542-z.

Berzigotti A., Seijo S., Reverter E., Bosch J. Assessing portal hypertension in liver diseases. Exp Rev Gastroenterol Hepatol. 2013;7:141-155. doi: 10.1586/egh.12.83.

Bolognesi M., Sacerdoti D., Bombonato G., Chiesura-Corona M., Merkel C., Gatta A. Arterioportal fistulas in patients with liver cirrhosis: usefulness of color Doppler US for screening. Radiology. 2000;216:738-743. doi: 10.1148/radiology.216.3.r00se20738.

Botelberge T., Van Vlierberghe H., Voet D., Defreyne L. Detachable balloon embolization of an arterioportal fistula following liver biopsy in a liver transplant recipient: a case report and review of literature. Cardiovasc Intervent Radiol. 2005;28:832-835. doi: 10.1007/s00270-004-0193-3.

Buob S., Johnston A. N., Webster C. R. Portal hypertension: pathophysiology, diagnosis, and treatment. J Vet Intern Med. 2011;25:169-186. doi: 10.1111/j.1939-1676.2011.00691.x.

Chen Q., Tack C., Morcos M., Ruggiero M., Schlossberg P., Fogel J., Weng L. J., Farkas J. Embolotherapy of an arterioportal fistula. Cardiovasc Intervent Radiol. 2007;30:1047-1051. doi: 10.1007/s00270-007-9041-6.

Choi B. I., Lee K. H., Han J. K., Lee J. M. Hepatic arterioportal shunts: dynamic CT and MR features. Korean J Radiol. 2002;3:1-15. doi: 10.3348/kjr.2002.3.1.1.

Cil B. E. Transhepatic embolization of a recanalized congenital hepatic arterioportal fistula with NBCA and coils. Cardiovasc Intervent Radiol. 2004;27:172-174. doi: 10.1007/s00270-003-0152-4.

Davenport M., Redkar R., Howard E. R., Karani J. Arterioportal hypertension: a rare complication of partial hepatectomy. Pediatr Surg Int. 1999;15:543-545. doi: 10.1007/s003830050666.

Dumortier J., Pilleul F., Adham M., Vochelle V., Hervieu V., Bouffard Y., Valette P. J., Scoazec J. Y., Boillot O. Severe portal hypertension secondary to arterio-portal fistula: salvage surgical treatment. Liver Int. 2007;27:865-868. doi: 10.1111/j.1478-3231.2007.01495.x.

Eastridge B. J., Minei J. P. Intrahepatic arterioportal fistula after hepatic gunshot wound: a case report and review of the literature. J Trauma. 1997;43:523-526. doi: 10.1097/00005373-199709000-00024.

English W. P., Johnson M. B., Borman K. R., Turner W. W. Mesenteric ischemia: an unusual presentation of traumatic intrahepatic arterioportal fistula. Am Surg. 2001;67:865-867.

Fischer A. R., Frewer L. J. Reliability of the Rasch Food Safety Practices scale. Appetite. 2009;53:241-244. doi: 10.1016/j.appet.2009.02.018.

Flum A. S., Geiger J. D., Gemmete J. J., Williams D. M., Teitelbaum D. H. Management of a traumatic hepatic artery pseudoaneurysm and arterioportal fistula with a combination of a stent graft and coil embolization using flow control with balloon remodeling. J Pediatr Surg. 2009;44:e31–e36. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2009.07.036.

Gabriel S., Maroney T. P., Ringe B. H. Hepatic artery-portal vein fistula formation after percutaneous liver biopsy in a living liver donor. Transplant Proc. 2007;39:1707-1709. doi: 10.1016/j.transproceed.2007.03.099.

García-Pagán J. C., Gracia-Sancho J., Bosch J. Functional aspects on the pathophysiology of portal hypertension in cirrhosis. J Hepatol. 2012;57:458-461. doi: 10.1016/j.jhep.2012.03.007.

Godat S., Antonino A. T., Dehlavi M. A., Moradpour D., Doerig C. [Management of ascites due to portal hypertension]. Rev Med Suisse. 2012;8:1665-1668.

Gryboski J. D., Clemett A. Congenital hepatic artery aneurysm with superior mesenteric artery insufficiency: a steal syndrome. Pediatrics. 1967;39:344-347.

Guzman E. A., McCahill L. E., Rogers F. B. Arterioportal fistulas: introduction of a novel classification with therapeutic implications. J Gastrointest Surg. 2006;10:543-550. doi: 10.1016/j.gassur.2005.06.022.

Haruki K., Wakiyama S., Shiba H., Ishida Y., Yanaga K. Intra-hepatic arterioportal shunt mimicking a metastatic liver tumor: report of a case. Surg Today. 2012;42:391-394. doi: 10.1007/s00595-011-0079-3.

Heaton N. D., Davenport M., Karani J., Mowat A. P., Howard E. R. Congenital hepatoportal arteriovenous fistula. Surgery. 1995;117:170-174. doi: 10.1016/s0039-6060 (05)80081-9.

Iwakiri Y. Pathophysiology of portal hypertension. Clin Liver Dis. 2014;18:281-291. doi: 10.1016/j.cld.2013.12.001.

Kanazawa S., Niiya H., Mitogawa Y., Yasui K., Hiraki Y. Cavernous hemangioma with arterioportal and arterio-hepatic vein shunts coexisting with hepatocellular carcinoma. Radiat Med. 1994;12:83-85.

Khanna R., Sarin S. K. Non-cirrhotic portal hypertension — diagnosis and management. J Hepatol. 2014;60:421-441. doi: 10.1016/j.jhep.2013.08.013.

Kim M. Y., Jeong W. K., Baik S. K. Invasive and non-invasive diagnosis of cirrhosis and portal hypertension. World J Gastroenterol. 2014;20:4300-4315. doi: 10.3748/wjg.v20.i15.4300.

Kim T. K., Choi B. I., Han J. K., Chung J. W., Park J. H., Han M. C. Nontumorous arterioportal shunt mimicking hypervascular tumor in cirrhotic liver: two-phase spiral CT findings. Radiology. 1998;208:597-603.

Kumar A., Ahuja C. K., Vyas S., Kalra N., Khandelwal N., Chawla Y., Dhiman R. K. Hepatic arteriovenous fistulae: role of interventional radiology. Dig Dis Sci. 2012;57:2703-2712. doi: 10.1007/s10620-012-2331-0.

Lafortune M., Breton G., Charlebois S. Arterioportal fistula demonstrated by pulsed Doppler ultrasonography. J Ultrasound Med. 1986;5:105-106.

Lin Z. Y., Chang W. Y., Wang L. Y., Su W. P., Lu S. N., Chen S. C., Chuang W. L., Hsieh M. Y., Tsai J. F. Clinical utility of pulsed Doppler in the detection of arterioportal shunting in patients with hepatocellular carcinoma. J Ultrasound Med. 1992;11:269-273.

Lumsden A. B., Allen R. C., Sreeram S., Atta H., Salam A. Hepatic arterioportal fistula. Am Surg. 1993;59:722-726.

Mai W. Multiphase time-resolved contrast-enhanced portal MRA in normal dogs. Vet Radiol Ultrasound. 2009;50:52-57. doi: 10.1111/j.1740-8261.2008.01489.x.

Nakayama S. Intrahepatic arterioportal fistula. Intern Med. 2013;52:2371. doi: 10.2169/internalmedicine.52.1166.

Norton S. P., Jacobson K., Moroz S. P., Culham G., Ng V., Turner J., John P. The congenital intrahepatic arterioportal fistula syndrome: elucidation and proposed classification. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2006;43:248-255. doi: 10.1097/01.mpg.0000221890.13630.ad.

Okuda K., Musha H., Nakajima Y., Takayasu K., Suzuki Y., Morita M., Yamasaki T. Frequency of intrahepatic arteriovenous fistula as a sequela to percutaneous needle puncture of the liver. Gastroenterology. 1978;74:1204-1207.

Quiroga S., Sebastià M. C., Moreiras M., Pallisa E., Rius J. M., Alvarez-Castells A. Intrahepatic arterioportal shunt: helical CT findings. Eur Radiol. 1999;9:1126-1130. doi: 10.1007/s003300050805.

Sachdeva R., Yapor M., Schwersenz A., Mitty H., Norton K., Rosh J., Borcich A., Benkov K., LeLeiko N. S. Massive variceal bleeding caused by a hepatic artery-portal vein fistula: a manifestation of hepatocellular carcinoma in a 12-year-old. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 1993;16:468-471.

Shapira Z., Lavy R., Altshuler A., Peer A., Copel L., Halevy A. Hemobilia as a presenting sign of hepatic artery to portal vein fistula caused by percutaneous transhepatic biliary drainage. Isr Med Assoc J. 2011;13:64-65.

Sharpley J., Thode H., Sestina L., Park R., Monnet E., Kraft S. L. Distal abdominal aortic thrombosis diagnosed by three-dimensional contrast-enhanced magnetic resonance angiography. Vet Radiol Ultrasound. 2009;50:370-375. doi: 10.1111/j.1740-8261.2009.01552.x.

Srivastava D. N., Sharma S., Pal S., Thulkar S., Seith A., Bandhu S., Pande G. K., Sahni P. Transcatheter arterial embolization in the management of hemobilia. Abdom Imaging. 2006;31:439-448. doi: 10.1007/s00261-005-0392-7.

Sutcliffe R., Mieli-Vergani G., Dhawan A., Corbally M., Karani J., Heaton N. A novel treatment of congenital hepatoportal arteriovenous fistula. J Pediatr Surg. 2008;43:571-573. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2005.07.005.

Tanaka H., Iwai A., Sugimoto H., Yoshioka T., Sugimoto T. Intrahepatic arterioportal fistula after blunt hepatic trauma: case reports. J Trauma. 1991;31:143-146. doi: 10.1097/00005373-199101000-00029.

Tannuri A. C., Tannuri U., Lima F. R., Ricardi L. R., Leal A. J., da Silva MM. Congenital intrahepatic arterioportal fistula presenting as severe undernutrition and chronic watery diarrhea in a 2-year-old girl. J Pediatr Surg. 2009;44:e19–e22. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2009.07.027.

Tasar M., Gulec B., Bozlar U., Saglam M., Ugurel M. S., Ucoz T. Intrahepatic arterioportal fistula and its treatment with detachable balloon and transcatheter embolization with coils and microspheres. Clin Imaging 2005. 29:325-330. doi: 10.1016/j.clinimag.2004.11.023.

Teplisky D., Tincani E. U., Lipsich J., Sierre S. Congenital arterioportal fistulas: radiological treatment and color Doppler US follow-up. Pediatr Radiol. 2012;42:1326-1332. doi: 10.1007/s00247-012-2443-x.

Van Way C.W., Crane J. M., Riddell D. H., Foster J. H. Arteriovenous fistula in the portal circulation. Surgery. 1971;70:876-890.

Vauthey J. N., Tomczak R. J., Helmberger T., Gertsch P., Forsmark C., Caridi J., Reed A., Langham M. R., Lauwers G. Y., Goffette P et al. The arterioportal fistula syndrome: clinicopathologic features, diagnosis, and therapy. Gastroenterology. 1997;113:1390-1401.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-08

Номер

Розділ

Клінічний випадок