Ураження жовчних шляхів вірусом SARS-CoV-2

Анотація

Коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому‑2 (SARS‑CoV‑2), який спричиняє коронавірусну хворобу‑2019 (COVID‑19), уражає низку органів і систем. Вивчено шляхи проникнення вірусу в тканини. У 15 — 53 % випадків уражується печінка. Дані щодо секвенування RNA‑seq у базі даних «­Атласу білка людини» підтверджують експресію рецептора ангіотензинперетворювального ферменту‑2 (АПФ‑2) у печінці та епітелії жовчних проток і жовчного міхура. При цьому висока частота експресії рецептора АПФ‑2 спостерігається лише в холангіоцитах, але не в гепатоцитах, клітинах Купфера або ендотеліальних клітинах. Кількість рецептора АПФ‑2 у клітинах жовчних проток значно більша, ніж у гепатоцитах, і порівнянна з такою в альвеолярних клітинах 2‑го типу в легенях, що робить жовчні шляхи потенційною мішенню для вірусу.
Зв’язування SARS‑CoV‑2 з епітеліальними клітинами жовчного міхура може призвести до запалення слизової оболонки. У систематичному огляді описано утворення жовчних тромбів у невеликих жовчних протоках. Виявлено наявність COVID‑19 у стінці жовчного міхура (qrt‑RCR). При цьому розвивається клініка гострого холециститу, а радіологічно виявляють потовщення стінки жовчного міхура і перивезикулярну рідину. Описано розвиток гострого гангренозного холециститу як пізнього ускладнення інфекції COVID‑19. Гістологічно у стінці жовчного міхура виявляють запальні інфільтрати, які дифузно уражають артерії середнього діаметра з облітерацією їхнього просвіту, ішемією стінки міхура. Має місце периневральне запалення. Ці особливості вказують на васкуліт із тромбозом.
Таким чином, незважаючи на теоретичні відомості про ураження жовчних шляхів вірусом COVID‑19, клінічно цей аспект інфекції не вивчений, а опубліковані роботи зводяться до опису окремих клінічних спостережень. На наш погляд, необхідно провести глибше і триваліше дослідження патології біліарного тракту при інфекції COVID‑19 для обґрунтування лікування урсодезоксихолевою кислотою.