Місце пробіотиків у лікуванні неалкогольної жирової хвороби печінки: Огляд літератури

Т. А. Соломенцева

doi:10.30978/MG-2021-3-58

Автор(и)

Т. А. Соломенцева ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-3-58

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, мікробіота кишечника, метаболічний синдром, ожиріння, пробіотики, Lactobacillus, Bifidobacterium

Анотація

Пробіотики — це живі мікроорганізми, які при введенні в організм в адекватних кількостях корисні для здоров’я людини. Пробіотики з успіхом використовують для збільшення частки коменсальних кишкових мікроорганізмів, які позитивно впливають на слизову оболонку кишечника і здоров’я людини в цілому. Спектр застосування пробіотиків дуже широкий, але різнорідність досліджень і неточна характеристика пробіотичних продуктів ускладнюють інтерпретацію результатів досліджень. Користь для здоров’я продемонстровано переважно при використанні пробіотичних штамів представників таких родів, як Lactobacillus, Bifidobacterium, Saccharomyces, Enterococcus, Streptococcus, Pediococcus, Leuconostoc, Bacillus, та Escherichia coli. Пробіотичний потенціал бактерій безпосередньо пов’язаний зі штамом, а не з родом або видом мікроорганізму.

Нові дані про роль кишкового мікробіому в розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) і метаболічних розладів, таких як ожиріння та цукровий діабет, дають підставу припустити, що коригування кишкової мікробіоти може стати новою стратегією для лікування НАЖХП і асоційованих з нею метаболічних розладів. Нині стандартної фармакологічної терапії стеатозу печінки та стеатогепатиту не існує. З огляду на зростання поширеності НАЖХП необхідно задовольнити гостру потребу у варіантах фармакологічного лікування цієї популяції пацієнтів. Пробіотики можуть бути ідеальними кандидатами для лікування НАЖХП завдяки їхнім властивостям, але думки щодо їхньої ефективності суперечливі. Як потенційні терапевтичні ефекти пробіотиків при НАЖХП розглядають модифікацію кишкової мікробіоти, зниження вироблення шкідливих метаболітів, зменшення проникності кишечника, запобігання запаленню і фіброзу в тканині печінки.

Біографія автора

Т. А. Соломенцева, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., ст. наук. співр.

Посилання

Abdou RM, Zhu L, Baker RD, Baker S. S. Gut microbiota of nonalcoholic fatty liver disease. Dig Dis Sci. 2016;61:1268-1281. doi: 10.1007/s10620-016-4045-1.

Alves CC, Waitzberg DL, de Andrade LS, Dos Santos LA, Reis MB, Guanabara CC, Júnior OA, Ribeiro DA, Sala P. Prebiotic and synbiotic modifications of beta oxidation and lipogenic gene expression after experimental hypercholesterolemia in rat liver. Front Microbiol. 2017;8. 2010. doi: 10.3389/fmicb.2017.02010.

Amabebe E, Robert FO, Agbalalah T, Orubu E. S. Microbial dysbiosis-induced obesity: role of gut microbiota in homoeostasis of energy metabolism. Br J Nutr. 2020;123:1127-1137. doi: 10.1017/S0007114520000380.

Bibbò S, Ianiro G, Dore MP, Simonelli C, Newton EE, Cammarota G. Gut microbiota as a driver of inflammation in nonalcoholic fatty liver disease. Mediators of Inflammation. 2018;9321643. doi: 10.1155/2018/9321643.

Cai G, Su H, Zhang J. Protective effect of probiotics in patients with non-alcoholic fatty liver disease. Medicine 2020. 99:e21464. doi: 10.1097/MD.0000000000021464.

Cornick S, Tawiah A, Chadee K. Roles and regulation of the mucus barrier in the gut. Tissue Barriers 2015. 3:e982426. doi: 10.4161/21688370.2014.982426.

Cortez-Pinto H, Borralho P, Machado J, Lopes MT, Gato IV, Santos AM, Guerreiro AS. Microbiota modulation with synbiotic decreases liver fibrosis in a high fat choline deficient diet mice model of non-alcoholic steatohepatitis (NASH) GE. Port J Gastroenterol 2016. 23:132-141. doi: 10.1016/j.jpge.2016.01.004.

Cremon C, Barbaro MR, Ventura M, Barbara G. Pre- and probiotic overview. Curr Opin Pharmacol. 2018;43:87-92. doi: 10.1016/j.coph.2018.08.010.

Daliri E, Lee B. New perspectives on probiotics in health and disease. Food Science and Human Wellness. 2015;4:56-65. doi: 10.1016/j.fshw.2015.06.002.

Daliri E, Lee B, Oh D. Safety of Probiotics in Health and Disease. In: Watson R, Singh R, Takahashi T, editors. The role of functional food security in global health. Academic Press; Cambridge, MA, USA, 2019:603-622.

Dargahi N, Matsoukas J, Apostolopoulos V. Streptococcus thermophilus ST285 alters pro-inflammatory to anti-inflammatory cytokine secretion against multiple sclerosis peptide in mice. Brain Sci. 2020. 10 (2):126. Published 2020 Feb 23. doi: 10.3390/brainsci10020126.

Depommier C, Everard A, Druart C, Plovier H, Van Hul M, Vieira-Silva S, Falony G, Raes J, Maiter D, Delzenne NM et al. Supplementation with Akkermansia muciniphila in overweight and obese human volunteers: A proof-of-concept exploratory study. Nat Med. 2019;25:1096-1103. doi: 10.1038/s41591-019-0495-2.

Duseja A, Acharya SK, Mehta M, Chhabra S, Shalimar, Rana S, Das A, Dattagupta S, Dhiman RK, Chawla Y. K. High potency multistrain probiotic improves liver histology in non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD): a randomised, double-blind, proof of concept study. BMJ Open Gastroenterol 2019. 6:e000315. doi: 10.1136/bmjgast-2019-000315.

EFSA Guidance on the characterisation of microorganisms used as feed additives or as production organisms. EFSA J. 2018. 16:5206. doi: 10.2903/j.efsa.2018.5206.

Famouri F, Shariat Z, Hashemipour M, Keikha M, Kelishadi R. Effects of probiotics on nonalcoholic fatty liver disease in obese children and adolescents. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2017;64:413-417. doi: 10.1097/MPG.0000000000001422.

Floch MH, Walker WA, Sanders ME, Nieuwdorp M, Kim AS, Brenner DA, Qamar AA, Miloh TA, Guarino A, Guslandi M et al. Recommendations for probiotic use — 2015 update: Proceedings and consensus opinion. J Clin Gastroenterol 2015. 49:S69–S73. doi: 10.1097/MCG.0000000000000420.

Gao X, Zhu Y, Wen Y, Liu G, Wan C. Efficacy of probiotics in non-alcoholic fatty liver disease in adult and children: A meta-analysis of randomized controlled trials. Hepatol Res 2016. 46:1226-1233. doi: 10.1111/hepr.12671.

Ghoshal UC, Baba CS, Ghoshal U et al. Low-grade small intestinal bacterial overgrowth is common in patients with non-alcoholic steatohepatitis on quantitative jejunal aspirate culture. Indian J Gastroenterol. 2017;36:390-399. doi: 10.1007/s12664-017-0797-6.

Gibson G, Hutkins R, Sanders M, Prescott S, Reimer R, Salminen S, Scott K, Stanton C, Swanson K, Cani P et al. Expert consensus document: The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) consensus statement on the definition and scope of prebiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol 2017. 14:491-502. doi: 10.1038/nrgastro.2017.75.

Hiippala K, Jouhten H, Ronkainen A, Hartikainen A, Kainulainen V, Jalanka J, Satokari R. The potential of gut commensals in reinforcing intestinal barrier function and alleviating inflammation. Nutrients. 2018;10 (8):988. Published online 2018 Jul 29. doi: 10.3390/nu10080988.

Liang Y, Liang S, Zhang Y, Deng Y, He Y, Chen Y, Liu C, Lin C, Yang Q. Oral administration of compound probiotics ameliorates HFD-induced gut microbe dysbiosis and chronic metabolic inflammation via the G protein-coupled receptor 43 in non-alcoholic fatty liver disease rats. Probiotics Antimicrob Proteins. 2019;11:175-185. doi: 10.1007/s12602-017-9378-3.

Liu Q, Liu Y, Li F et al. Probiotic culture supernatant improves metabolic function through FGF21-adiponectin pathway in mice. J Nutr Biochem. 2020;75 108256. doi: 10.1016/j.jnutbio.2019.108256.

Loman BR, Hernández-Saavedra D, An R, Rector RS. Prebiotic and probiotic treatment of nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review and meta-analysis. Nutr Rev. 2018;76:822-839. doi: 10.1093/nutrit/nuy031.

McFarland LV, Evans CT, Goldstein EJ.C. Strain-specificity and disease-specificity of probiotic efficacy: a systematic review and meta-analysis. Front Med. 2018;5:124. doi: 10.3389/fmed.2018.00124.

Nagata S, Chiba Y, Wang C, Yamashiro Y. The effects of the Lactobacillus casei strain on obesity in children: a pilot study. Beneficial Microb. 2017;8 (4):535-543. doi: 10.3920/BM2016.0170. doi: 10.3920/BM2016.0170].

Naudin CR, Maner-Smith K, Owens JA, Wynn GM, Robinson BS, Matthews JD, Reedy AR, Luo L, Wolfarth AA, Darby TM, Ortlund EA, Jones R. M. Lactococcus lactis subspecies cremoris elicits protection against metabolic changes induced by a western-style diet. Gastroenterology. 2020;159:639-651.e5. doi: 10.1053/j.gastro.2020.03.010.

Parker, C. T., Tindall, B. J., and Garrity, G. M. International code of nomenclature of prokaryotes. Int J Syst E Vol Microbiol. 2019;69. S1–S111. doi: 10.1099/ijsem.0.000778.

Peng M, Biswas D. Short chain and polyunsaturated fatty acids in host gut health and foodborne bacterial pathogen inhibition. Crit Rev Food Sci Nutr. 2017;57:3987-4002.

Perumpail BJ, Li AA, John N, Sallam S, Shah ND, Kwong W, Cholankeril G, Kim D, Ahmed A. The therapeutic implications of the gut microbiome and probiotics in patients with NAFLD. Diseases 2019. 7:27. doi: 10.3390/diseases7010027.

Plovier H, Everard A, Druart C, Depommier C, Van Hul M, Geurts L, Chilloux J, Ottman N, Duparc T, Lichtenstein L et al. A purified membrane protein from Akkermansia muciniphila or the pasteurized bacterium improves metabolism in obese and diabetic mice. Nat Med. 2017;23:107-113. doi: 10.1038/nm.4236.

Sanders, M. E., Benson, A., Lebeer, S., Merenstein, D. J., and Klaenhammer, T. R. Shared mechanisms among probiotic taxa: implications for general probiotic claims. Curr Opin Biotechnol. 2017;49:207-216. doi: 10.1016/j.copbio.2017.09.007).

Sepideh A, Karim P, Hossein A, Leila R, Hamdollah M, Mohammad EG et al.. (2016). Effects of multistrain probiotic supplementation on glycemic and inflammatory indices in patients with nonalcoholic fatty liver disease: a double-blind randomized clinical trial. J Am Coll Nutr. 35. 500-505. 10.1080/07315724.2015.1031355 doi: 10.1080/07315724.2015.1031355.

Sharifi-Rad J, Rodrigues CF, Stojanović-Radić Z et al. Probiotics: versatile bioactive components in promoting human health. Medicina (Kaunas)-. 2020. 56 (9):433. Published 2020 Aug 27. doi: 10.3390/medicina56090433.

Shokryazdan P, Faseleh Jahromi M, Liang JB, Ho YW. Probiotics: from isolation to application. J Am Coll Nutr. 2017;36:666-676. doi: 10.1080/07315724.2017.1337529.

van den Akker, C. H. P., van Goudoever, J. B., Szajewska, H., Embleton, N. D., Hojsak, I., Reid, D. et al. Espghan working group for probiotics, prebiotics & committee on nutrition. probiotics for preterm infants: A strain-specific systematic review and network meta-analysis. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;67:103-122. doi: 10.1097/MPG.0000000000001897.

Wang R, Li H, Yang X et al. Genetically obese human gut microbiota induces liver steatosis in germ-free mice fed on normal diet. Front Microbiol. 2018;9:1602.

Wang W, Shi LP, Shi L, Xu L. Efficacy of probiotics on the treatment of non-alcoholic fatty liver disease. Zhonghua Nei Ke Za Zhi. 2018;57:101-106. doi: 10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2018.02.004.

Xiao MW, Lin SX, Shen ZH, Luo WW, Wang X. Y. Systematic review with meta-analysis: the effects of probiotics in nonalcoholic fatty liver disease. Gastroenterol Res Pract. 2019;2019:1484598. Published 2019 Dec 11. doi: 10.1155/2019/1484598.

Xue L, He J, Gao N, Lu X, Li M, Wu X et al. Probiotics may delay the progression of nonalcoholic fatty liver disease by restoring the gut microbiota structure and improving intestinal endotoxemia. Sci Rep. 2017;7. 45176. 10.1038/srep45176 doi: 10.1038/srep45176.

Yan F, Liu L, Cao H et al. Neonatal colonization of mice with LGG promotes intestinal development and decreases susceptibility to colitis in adulthood. Mucosal Immunol. 2017;10 (1):117-127. doi: 10.1038/mi.2016.43.

Zhao Z, Wang C, Zhang L, Zhao Y, Duan C, Zhang X et al. Lactobacillus plantarum NA136 improves the non-alcoholic fatty liver disease by modulating the AMPK/Nrf2 pathway. Appl Microbiol Biotechnol. 2019;103:5843-5850. doi: 10.1007/s00253-019-09703-4.