Інтенсивність фіброзування паренхіми печінки у хворих на алкогольний і неалкогольний стеатогепатит залежно від наявності синдрому перевантаження залізом

Автор(и)

  • О. С. Хухліна Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • Т. М. Антофійчук Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • А. А. Антонів Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна
  • М. П. Антофійчук Буковинський державний медичний університет, Чернівці, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-3-26

Ключові слова:

гомеостаз заліза, стеатогепатит алкогольної етіології, стеатогепатит неалкогольної ­етіології, ендотоксикоз

Анотація

Мета — встановити особливості гомеостазу заліза у хворих на стеатогепатит алкогольної та неалкогольної етіології залежно від наявності синдрому перевантаження залізом, виявити можливу залежність між показниками ферокінетики і маркерами біохімічних синдромів стеатогепатиту, інтенсивності ендотоксикозу та фіброзоутворення в печінці.

Матеріали та методи. Матеріал досліджень — клінічні спостереження за 125 особами, з них 60 з неалкогольним стеатогепатитом, 65 з алкогольним стеатогепатитом, та 25 практично здорових осіб відповідного віку і статі. Залежно від показників гомеостазу заліза хворих розподілили на 4 групи: 40 пацієнтів з алкогольним стеатогепатитом і синдромом перевантаження залізом, 25 — з алкогольним стеатогепатитом без синдрому перевантаження залізом, 18 — з неалкогольним стеатогепатитом і синдромом перевантаження залізом, 42 — з неалкогольним стеатогепатитом без синдрому перевантаження залізом.

Результати. При алкогольному стеатогепатиті встановлено активацію анаболічного колагену по зростанню в крові рівня пов’язаного з білком оксипроліну: за наявності синдрому перевантаження залізом — у 2,5 разу (р < 0,05), за його відсутності — в 2,0 рази (р < 0, 05), а також істотне зростання інтенсивності процесів катаболізму колагену (при підвищенні в крові вмісту вільного оксипроліну — відповідно в 1,5 і 1,3 разу (р < 0,05)) унаслідок значного збільшення колагенолітичної активності плазми крові (відповідно в 1,6 і 1,4 разу; р < 0,05) з наявністю в усіх випадках статистично значущої (р < 0,05) міжгрупової різниці. Відзначено істотне підвищення вмісту в крові гексозамінів: при синдромі перевантаження залізом — у 1,6 разу (р < 0,05), за його відсутності — в 1,5 разу (р < 0,05), сіалових кислот — відповідно в 1,6 і 1,5 разу (р < 0,05) і прискорену деградацію фукоглікопротеїнових компонентів позаклітинного матриксу. При неалкогольному стеатогепатиті встановлено активацію процесів синтезу колагену з підвищенням у крові рівня пов’язаного з білком оксипроліну: за наявності синдрому перевантаження залізом — у 1,6 разу (р < 0,05), за його відсутності — в 1,3 разу (р < 0,05), а також незначну інтенсифікацію розпаду колагену — зі збільшенням вмісту в крові вільного оксипроліну при неалкогольному стеатогепатиті та синдромі перевантаження залізом у 1,2 разу (р < 0,05). Установлено також істотне підвищення в крові рівня гексозамінів: за наявності синдрому перевантаження залізом — у 1,3 разу (р < 0,05), за його відсутності — в 1,2 разу (р < 0,05), вмісту сіалових кислот — відповідно в 1,4 і 1,2 разу (р < 0,05) та прискорену деградацію фукоглікопротеїнів.

Висновки. Закономірностями прогресування фіброзу печінки у хворих на алкогольний стеатогепатит із синдромом перевантаження залізом є активація анаболічного колагену, зростання інтенсивності процесів катаболізму колагену внаслідок значного збільшення колагенолітичної активності плазми крові. Важливим наслідком активації цитолізу і запалення є істотне підвищення вмісту в крові гексозамінів. У хворих на неалкогольний стеатогепатит відзначено активацію процесів синтезу колагену, незначну інтенсифікацію розпаду колагену при синдромі перевантаження залізом, підвищення вмісту в крові гексозамінів і прискорену деградацію фукоглікопротеїнів.

 

Біографії авторів

О. С. Хухліна, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

Т. М. Антофійчук, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

аспірант кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

А. А. Антонів, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

д. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

М. П. Антофійчук, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

к. мед. н., доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

Посилання

Lukyna EA, Dezhenkova AV. Metabolyzm zheleza v norme y pry patolohyy. Klynycheskaia onkohematolohyia. 2015;4:355-361 [in Russian].

Lukyna EA, Smetanyna NS, Tsvetaeva NV, Mykhailova EA, Sыsoeva EP. Natsyonalnыe klynycheskye rekomendatsyy perehruzka zhelezom: dyahnostyka y lechenye. Savchenko VH, redaktor. Moskva, 2018:14 [in Russian].

Mehtiev SN, Mehtieva OA. Sindrom peregruzki zhelezom pri hronicheskih zabolevanijah pecheni: fokus na nealkogol’nuju zhirovuju bolezn’ pecheni. Lechashhij vrach. 2017;(12):60-67 [in Russian].

Khukhlina OS, Antoniv AA, Kuzminska OB, Liakhovych OD, Mandryk OIe. Intensyvnist fibrozoutvorennia u pechintsi u khvorykh na nealkoholnyi steatohepatyt na tli ozhyrinnia I-II stupenia ta khronichnu khvorob nyrok. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2018;2 (34):147-151 [in Ukrainian].

Khukhlina OS, Antoniv AA, Mandryk OIe. Vplyv hlitsyryzynu v kombinatsii z hlitsynom i metioninom na stan komponentiv pozaklitynnoho matryksu ta intensyvnist fibrozuvannia pechinky u khvorykh na nealkoholnyi steatohepatyt za komorbidnosti z khronichnoiu khvoroboiu nyrok. Suchasna hastroenterolohiia. 2017;5 (97):29-35 [in Ukrainian].

Khukhlina OS, Antoniv AA, Mandryk OIe, Hryniuk OIe. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky ta komorbidni stany: osoblyvosti patohenezu, kliniky, diahnostyky, likuvannia. Chernivtsi, 2017:188 [in Ukrainian].

Bacon BR, Adams PC, Kowdley KV, Powell LW, Tavill AS; American Association for the Study of Liver Diseases. Diagnosis and management of hemochromatosis: 2011 practice guideline by the American Association for the Study of Liver Diseases. Hepatology. 2011 Jul;54(1):328-343. doi: 10.1002/hep.24330.

Bloomer SA, Brown KE. Iron-Induced Liver Injury: A Critical Reappraisal. Int. J. Mol. Sci. 2019. 20:2132. doi:10.3390/ijms20092132.

Brittenham GM. Iron-chelating therapy for transfusional iron overload. N Engl J Med. 2011 Jan 13. 364 (2):146-56. doi: 10.1056/NEJMct1004810.

Britton LJ, Subramaniam VN, Crawford DH. Iron and non-alcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2016;22:8112-8122.

European Association for the Study of the Liver. EASL clinical practice guidelines for hfe hemochromatosis. J Hepatol. 2010 Jul;53(1):3-22. doi: 10.1016/j.jhep.2010.03.001.

Fleming RE, Ponka P. Iron overload in human disease. N Engl J Med. 2012 Jan 26. 366 (4):348-59. doi: 10.1056/NEJMra1004967.

Guyader D, Thirouard AS, Erdtmann L, Rakba N, Jacquelinet S, Danielou H, Perrin M, Jouanolle AM, Brissot P, Deugnier Y. Liver iron is a surrogate marker of severe fibrosis in chronic hepatitis C. J Hepatol. 2007;46:587-595.

Hagström H, Nasr P, Bottai M, Ekstedt M, Kechagias S, Hultcrantz R et al. Elevated serum ferritin is associated with increased mortality in non-alcoholic fatty liver disease after 16 years of follow-up. Liver Int. 2016;36:1688-1695.

Harrison-Findik DD, Schafer D, Klein E, Timchenko NA, Kulaksiz H, Clemens D et al. Alcohol metabolism-mediated oxidative stress down-regulates hepcidin transcription and leads to increased duodenal iron transporter expression. J Biol Chem. 2006;281:22974-22982.

Hernandez Roman J, Siddiqui MS. The role of noninvasive biomarkers in diagnosis and risk stratification in nonalcoholic fatty liver disease.. Endocrinol Diabetes Metab. 2020 Apr 5. 3 (4). e00127. doi: 10.1002/edm2.127.

Kowdley KV, Belt P, Wilson LA, Yeh MM, Neuschwander-Tetri BA, Chalasani N et al. NASH Clinical Research Network. Serum ferritin is an independent predictor of histologic severity and advanced fibrosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2012;55:77-85.

Neuschwander-Tetri BA. Therapeutic landscape for NAFLD in 2020. Gastroenterology. 2020 May;158(7):1984-1998.e3. doi: 10.1053/j.gastro.2020.01.051.

Ntandja Wandji LC, Gnemmi V, Mathurin P, Louvet A. Combined alcoholic and non-alcoholic steatohepatitis.. JHEP Rep. 2020 May 22. 2 (3). 100101. doi: 10.1016/j.jhepr.2020.100101.

Philippe MA, Ruddell RG, Ramm GA. Role of iron in hepatic fibrosis: one piece in the puzzle. World J Gastroenterol. 2007;13:4746-4754.

Pietrangelo A. Iron and the liver. Liver Int. 2016;36 Suppl. 1:116-123.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження