Ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато-комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки. Результати відкритого непорівняльного неконтрольованого клінічного дослідження

Автор(и)

  • Г. Д. Фадєєнко ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • Я. В. Нікіфорова ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-3-18

Ключові слова:

«Гепато‑комплекс амінокислот», неалкогольна жирова хвороба печінки, показники цитолізу та холестазу, ліпідний спектр, глікозильований гемоглобін, стеатоз печінки

Анотація

Мета — дослідити ефективність та безпечність застосування засобу «Гепато‑комплекс амінокислот» у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП).

Матеріали та методи. Обстежено 20 хворих на НАЖХП. Середній вік пацієнтів — (48,3 ± 10,1) року. Діагноз НАЖХП установлювали відповідно до міжнародних та національних протоколів і стандартів її діагностики. Рандомізованим пацієнтам призначали засіб «Гепато‑комплекс амінокислот» по 2 капсули тричі на добу під час їди щодня протягом 8 тиж. У всіх пацієнтів визначали динаміку клінічних симптомів, рівня аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, g‑глутамілтранспептидази, ліпідного профілю (загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїни високої, низької та дуже низької густини, коефіцієнт атерогенності), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), ступеня стеатозу печінки до початку, під час (через 4 тиж) та після закінчення лікування (через 8 тиж). Для оцінки вірогідності отриманих результатів використовували стандартні методи математичної статистики.

Результати. На тлі призначення засобу «Гепато‑комплекс амінокислот» у хворих на НАЖХП відзначено статистично значущу позитивну динаміку клінічних симптомів (вірогідний регрес таких симптомів, як підвищена втомлюваність, емоційна лабільність, порушення сну, відчуття тяжкості у правому підребер’ї, нудота, порушення випорожнення, зниження апетиту (р < 0,001)), показників цитолізу (зниження рівня аланінамінотрансферази (р < 0,001) і аспартатамінотрансферази (р < 0,05)) та холестазу (зменшення вмісту g‑глутамілтранспептидази (р < 0,001)) на 28 — 30‑й день терапії, яка зберігалася при оцінці віддалених (на 58 — 60‑й день) результатів лікування порівняно з вихідними даними (р < 0,001), а також показників ліпідного профілю (зниження рівня загального холестерину (р < 0,05), ліпопротеїнів низької густини (р < 0,05), HbA1c (р < 0,001)) та стеатозу печінки (р < 0,05). Установлено високу комплаєнтність пацієнтів до лікування та хорошу його переносність.

Висновки. Результати використання засобу «Гепато‑комплекс амінокислот» свідчать про його ефективність і безпечність як патогенетичного засобу лікування хворих на НАЖХП.

 

Біографії авторів

Г. Д. Фадєєнко, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

д. мед. н., проф., директор ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України»

Я. В. Нікіфорова, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

к. мед. н., ст. наук. співр. відділу вивчення захворювань органів травлення та їхньої коморбідності з неінфекційними захворюваннями

Посилання

Order of the Ministry of Health of Ukraine November 6, 2014 №826 Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) medical care «Non-alcoholic steatohepatitis» http://search.ligazakon.ua [in Ukrainian].

Zaichenko OYe. Therapeutic targets in nonalcoholic fatty liver diseaseModern Gastroenterology. 2014;1 (75):130-138. http://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/8219 [in Russian].

Polukhina AV, Vinnitskaya EV, Sandler YG, Khaimenova TY. ADEMETHIONINE IN THERAPY OF NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE. Meditsinskiy sovet = Medical Council. 2017;(15):104-111 [in Russian]. https://doi.org/10.21518/2079-701X-2017-15-104-111.

Guidelines AASLD. Hepatology. June 2012 https://www.aasld.org/publications/practice-guidelines.

European Association for the Study of the Liver. et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;9(2):65-90. doi: 10.1159/000443344. Epub 2016 Apr 8.

Lombardi R et al. Pharmacological interventions for non-alcohol related fatty liver disease (NAFLD): an attempted network metaanalysis. Cochrane Database Syst Rev. 2017;Mar 30. 3 (3). CD011640. doi: 10.1002/14651858.CD011640.pub2.

Lyall MJ et al. Methyl donor deficient diets cause distinct alterations in lipid metabolism but are poorly representative of human NAFLD. Wellcome Open Research. 2017;2. Aug 22;2:67. doi:10.12688/wellcomeopenres.12199.1. eCollection 2017.

Martinez-Chantar ML et al. Spontaneous oxidative stress and liver tumors in mice lacking methionine adenosyltransferase 1A. The FASEB Journal. 2002;16 (10):292-294. doi: 10.1096/fj.02-0078fje. Epub 2002 Jun 7.

Meikle PJ, Summers SA. Sphingolipids and phospholipids in insulin resistance and related metabolic disorders. Nature Reviews Endocrinology. 2017;Vol 13(2):79. doi: 10.1038/nrendo.2016.169.

Sookoian S et al. Nonalcoholic steatohepatitis is associated with a state of betaine insufficiency. Liver Int. 2017;37(4):611-619. doi: 10.1111/liv.13249. Epub 2016 Oct 4.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-29

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження