Жовч in excess
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2021-2-43Ключові слова:
жовч, жовчні кислоти, дуоденогастральний рефлюкс, вісмуту трикалію субцитратАнотація
Розглянуто патогенетичні механізми виникнення дуоденогастрального та дуоденогастроезофагеального рефлюксу, їхню роль у виникненні жовчного рефлюкс‑гастриту і рефлюкс‑езофагіту. Принциповими основами формування жовчного рефлюксу є неспроможність сфінктерного апарату, антродуоденальна дисмоторика, ліквідація природного антирефлюксного бар’єра. Чинниками ризику первинного дуоденогастрального рефлюксу вважають дисфункцію жовчного міхура і дуоденальну дисмоторику. Провідним механізмом розвитку дуоденогастрального і дуоденогастроезофагеального рефлюксу після холецистектомії є порушення гастродуоденальної моторики та гастродуоденальна гіпертензія. Ці синдроми виникають також при жовчнокам’яній хворобі та інших органічних і функціональних патологічних станах, зокрема при панкреатичній недостатності. Синдром хронічної дуоденальної гіпертензії, або «дуоденального демона», виявляється відчуттям тяжності в епігастрії, відрижкою, печією, нудотою, блюванням, метеоризмом, порушеннями випорожнення. Він доповнюється явищами психосоматичної астенізації, зниженням розумової і фізичної працездатності, апатією, похмурою оцінкою життєвих перспектив. Розглянуто клінічні особливості хологенної діареї, продемонстровано диференційно‑діагностичні ознаки діареї при хронічній дуоденальній гіпертензії та синдромі подразненого кишечника.
Наведено клініко‑патогенетичне обґрунтування лікування хронічної дуоденальної гіпертензії, котра супроводжується хологенною діареєю, препаратами колоїдного вісмуту. Коротко викладено результати порівняльного аналізу фізико‑хімічних і структурних властивостей таблетованих форм препаратів, які містять вісмуту трикалію субцитрат: оригінального лікарського засобу «Де‑Нол» (Astellas) і дженерика «Улькавіс» (КRКА). Зроблено висновок щодо доцільності включення препарату «Улькавіс» у схему лікування хворих із хологенною діареєю.
Посилання
Babak OYa. Zhelchnyiy reflyuks: sovremennyie vzglyadyi na patogenez i lechenie [in Russian]. Modern Gastroenterology (Ukranian). 2003. 1:28-30.
Babak OYa, Fadeenko GD. Gastroezofagealnaya reflyuksnaya bolezn [in Russian]. K.: Interfar-ma, 2000:175.
Bueverov AO. Vozmozhnosti klinicheskogo primeneniya ursodezoksiholevoy kislotyi [in Russian]. Consilium Medicum [in Russian]. 2005. 7 (6):460-463.
Butorova LI. Sindrom duodenalnoy gipertenzii; klinicheskoe znachenie i lechenie. V sb.: Dvenadtsatiperstnaya kishka v norme i patologii: sovremennoe so-stoyanie problemyi i klinicheskie perspektivyi: (XI Ros. gastroenterol. nedelya) [in Russian]. M., 2005:17-30.
Gubergrits NB. Biliarnaya bol. Bol pri zabolevaniyah pecheni [in Russian]. M.: Medpraktika M, 2007:420.
Gubergrits NB, Lukashevich GM, Golubova OA, Fomenko PG. Duodenalnaya gi-pertenziya v praktike gastroenterologa [in Russian]. Vestnik Kluba Pankreatologov [in Russian]. 2012. 4:48-51.
Gubergrits NB, Belyaeva NV, Lukashevich GM, Fomenko PG, Borodiy КN, Linevskaya KYu. Duodenal hypertension in practice of gastroenterologist [in Russian]. Modern Gastroenterology (Ukranian). 2020. 3:7-20/.
Gubergrits NB, Yureva AV, Fomenko PG. Postholetsistektomicheskiy sindrom. Chast I. Opredelenie, klassifikatsiya, patogenez, variantyi bolevogo sindroma [in Russian]. Suchasna gastroenetrologIya (Ukranian). 2006. 2:70-80.
Zherlov GK, Zavadovskaya VD, Koshel AP. [i dr.]. Funktsionalnoe sostoyanie zhelchnogo puzyirya posle rezektsii zheludka s formirovaniem piloropodobnogo ga-stroduodenoanastomoza [in Russian]. Ultrazvukovaya i funktsionalnaya diagnostika [in Russian]. 2002. 1:18-22.
Zak MYu, Klimenko MO. Duodenogastralniy reflyuks: klInIchne znachennya ta pId-hodi do terapIYi [in Russian]. Zdorov’ya UkraYini [in Russian]. 2018. 5:36-37.
Ivashkin VT, Sheptulin AA, Sklyanskaya OA. Sindrom diarei [in Russian]. M.: GEOTAR-MED, 2002:168.
Indeykina LH, Sabelnikova EA, Krums LM, Silvestrova SYu, Petrakov AV. I. soavt. Hologennaya diareya: nekotoryie aspektyi patogeneza i lecheniya [in Russian]. Doktor.ru [in Russian]. 2018. 3:12-15.
KImakovich VY, GrubnIk VV, Melnichenko YuA, Tumak IM. DIagnostichna I lIku-valna endoskopIya travnogo kanalu (Ukranian). LvIv: Ms, 2003:208.
Kozlova IV, Graushkina EV, Volkov SV. Kliniko-funktsionalnyie i strukturnyie narusheniya gastroduodenalnoy zonyi posle holetsistektomii [in Russian]. Vrach [in Russian]. 2010. 9:71-75.
Krums LM, ParfYonov AI, Gubina AV. Silvestrova SYu, Smirnova AV. Ho-logennaya diareya — variant postholetsistektomicheskogo sindroma [in Russian]. Terapevt. Arhiv [in Russian]. 2013. 85 (2):32-5.
Lapina TL, Bueverov AO. Gorech vo rtu: interpretatsiya gastroenterologa [in Russian]. Klin. perspektivyi gastroenterologii, gepatologii [in Russian]. 2013. 3:18-24.
ParfYonov AI. Hologennaya diareya [in Russian]. RMZh [in Russian]. 2010. 28:1732.
Perederiy VG, Tkach SM, Kuzenko YuG, Skopichenko SV. Kislotozavisimyie za-bolevaniya [in Russian]. K.: «AAB» i «VSB», 2008:425.
Plotnikova EYu, Suhih AS. Preparatyi vismuta v praktike vracha [in Russian]. Lechaschiy vrach [in Russian]. 2016. 2:60.
Simanenkov VI, Bakulina NV, Tihonov SV. Preparatyi vismuta trikaliya di-tsitrata: ot farmatsevticheskih harakteristik k klinicheskoy effektivnosti [in Russian]. Meditsinskiy alfavit [in Russian]. 2019. 6:23.
Tkach SM, Kuzenko YuG. Duodenogastralnyiy reflyuks: sovremennyiy vzglyad na staruyu problemu [in Russian]. Zdorov’ya UkraYini (Ukranian). 2019. 2:34-35.
Chernin VV. Bolezni pischevoda, zheludka i dvenadtsatiperstnoy kishki [in Russian]. M.: Med. inform. agentstvo, 2010:528.
Chernin VV. Hronicheskiy gastrit [in Russian]. Tver: Triada, 2006:304.
Behrens M, Meyerhof W. Oral and extraoral bitter taste receptors. Results Probl Cell Differ. 2010;52:87-99. doi: 10.1007/978-3-642-14426-4_8.
Calvo OP. How can imaging help provide a more accurate diagnosis?. Bile acid diarrhoea. Barcelona: Elsevier, 2016:19-20.
Camilleri M. Bile acid diarrhea: prevalence, pathogenesis, and therapy. Gut Liver. 2015;9(3):332-339. doi: 10.5009/gnl14397.
Dixon MF, Neville PM, Mapstone NP, Moayyedi P, Axon A. T. Bile refl ux gastritis and Barrett’s esophagus: further evidence of а role for duodenogastroesophageal reflux?. Gut. 2001;49(3):359-363. doi: 10.1136/gut.49.3.359.
Ericsson CD, Tannenbaum C, Charles Т. Antisecretory and antiinflammatory properties of bismuth subsalicylate. Reviews of infectious diseases. 1990;12 (suppl. 1):S16—S20. doi: 10.1093/clinids/12.supplement_1.s16.
Fernandez-Banares F. Treatment of bile acid diarrhoea. Bile acid diarrhoea. Barcelona: Elsevier, 2016:12-13.
Galli J, Cammarota G, Calo L et al. The role of acid and alkaline reflux in laryngeal squamous cell carcinoma. Laryngoscope. 2002;112:1861-1865. doi: 10.1097/00005537-200210000-00030.
Gutschow CA, Schroder W, Holscher AH. Barrett’s esophagus: what is the poison — alkaline, biliary or acidic reflux?. Dis Esophagus. 2002;15:5-9. doi: 10.1046/j.1442-2050.2002.00218.x.
Hall DW, van den Hoven WE. Protective properties of colloidal bismuth subcitrate on gastric mucosa. Scand J Gastroenterol. 1986;122:11-13. doi: 10.3109/00365528609102579.
Huo X, Juergens S, Zhang X et al. Deoxycholic acid causes DNA damage while inducing apoptotic resistance through NF-κB activation in benign Barrett’s epithelial cells. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2011;301(2):G278-286. doi: 10.1152/ajpgi.00092.2011.
Lambert JR, Мidolo Р. The actions of bismuth in the treatment of Неliсobacter руlori infection. Аliment Pharmacol Ther. 1997;11:27-33. doi: 10.1046/j.1365-2036.11.s1.13.x.
Modlin IM, Sachs G. Acid related diseases: biology and treatment. Philadelphia: Lippinkott Williams & Wilkins, 2004:522.
Mottacki N, Simrén M, Bajor A. Review article: bile acid diarrhoea — pathogenesis, diagnosis and management. Aliment Pharmacol Ther. 2016;43(8):884-898. doi: 10.1111/apt.13570.
Nehra D. Composition of the refl uxate. Nehra D Barrett’s esophagus. Paris: John Libbey Eurotext, 2003;1:18-22.
Nehra D, Howell P, Williams CP, Pye JK, Beynon J. Toxic bile acids in gastrooesophageal refl ux disease: infl uence of gastric acidity. Gut. 1999;44(5):598-602. doi: 10.1136/gut.44.5.598.
Neuberger J. Immune eff ects of ursodeoxycholic acid. Autoimmune liver disease / Eds P Berg, А Lohse, G Tiegs, А Wendel. Dordrecht; Boston: Kluwer Academic Publishers, 1997:93-103.
Pattni SS, Brydon WG, Dew T, Walters JR. Fibroblast growth factor 19 and 7α-hydroxy-4-cholesten-3-one in the diagnosis of patients with possible bile acid diarrhea. Clin Transl Gastroenterol. 2012;3(7):e18. doi: 10.1038/ctg.2012.10.
Richter JE. Duodenogastric reflux-induced (alkaline) esophagitis. Curr Treat Opin Gastroenterol. 2004;7:53-58. doi: 10.1007/s11938-004-0025-1.
Richter JE. Importance of bile reflux in Barrett’s esophagus. Dig Dis Sci. 2001;8:208-216. doi: 10.1159/000051401.
Sanders DS. How common is bile acid diarrhoea?. Bile acid diarrhoea. Barcelona: Elsevier, 2016:7-8.
Stefaniwsky AB, Tint GS, Speck J, Shefer S, Salen G. Ursodeoxycholic acid treatment of bile refl ux gastritis. Gastroenterology. 1985;89:1000-1004. doi: 10.1016/0016-5085 (85)90200-8.
Stiel D, Murray DJ, Peters TJ. Uptake and subcellular localisation of bismuth in the gastrointestinal mucosa of rats after short term administration of colloidal bismuth subcitrate. Gut. 1985;26(4):364-368. doi: 10.1136/gut.26.4.364.
Thazhath S, Haque М, Florin Т. Oral bismuth for chronic intractable diarrheal conditions?. Clin Exp Gastroenterol. 2013;6:19-25. doi: 10.2147/CEG.S41743.
Ventura P, Girola M, Germogli R. A double-blind controlled trial of the effi cacy and safety of taurohydrodeoxycholic acid in the treatment of dyspeptic disturbances associated with gall-stones or other hepatic disorders. Clin Drug Invest. 1996;11(2):77-83. doi: 10.2165/00044011-199611020-00002.
Vere CC, Cazacu S, Comanescu V, Mogoanta L, Rogoveanu I, Ciurea T. Endoscopical and histological features in bile refl ux gastritis. Rom J Morphol Embryol. 2005;46(4):269-274.
Walters GR, Tasleem AM, Omer OS, Brydon WG, Dew T., le Roux CW. A new mechanism for bile acid diarrhoea — defective feed inhibition of bile acid biosynthesis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2009;7 (11):1189-1194.
Walters JR. F. What is bile acid diarrhoea. Bile acid diarrhoea. Barcelona: Elsevier, 2016:9-11. doi: 10.1016/j.cgh.2009.04.024.
Wong BS, Camilleri M, Carlson P et al. Increased bile acid biosynthesis is associated with irritable bowel syndrome with diarrhea. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10(9):1009-1015. doi: 10.1016/j.cgh.2012.05.006.
