Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані)

С. М. Ткач; А. Е. Дорофєєв; Ю. Г. Кузенко

doi:10.30978/MG-2021-1-38

Автор(и)

С. М. Ткач Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1772-9562
А. Е. Дорофєєв Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
Ю. Г. Кузенко Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-38

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, кишкова мікробіота, пребіотики, пробіотики, синбіотики, рифаксимін, трансплантація фекальної мікробіоти

Анотація

Останнім часом значною мірою розширилися знання щодо порушень кишкової мікробіоти (КМ) при різноманітній патології. Є достатньо даних про те, що різні порушення кишкової мікробіоти можуть відігравати патогенетичну роль при синдромі подразненого кишечника (СПК). У зв’язку з цим різні методи модифікації КМ нині розглядають як перспективну стратегію для лікування хворих на СПК. Як методи модифікації КМ вивчають застосування пробіотиків, пребіотиків, синбіотиків, антибіотиків і трансплантації фекальної мікробіоти. Проведено багато клінічних випробувань, у яких досліджували терапевтичний вплив пробіотиків на загальні або специфічні симптоми СПК, але більшість цих досліджень були дуже неоднорідними. Хоча у деяких метааналізах чи систематичних оглядах показано, що пробіотики можуть бути корисні при лікуванні симптомів СПК, висновки в розглянутих дослідженнях відрізняються через недостатній обсяг вибірки, поганий дизайн дослідження і використання різних пробіотичних штамів. Нині відомий лише один селективний кишковий антибіотик з еубіотичними властивостями — рифаксимін, ефективність та безпечність якого доведено у великих рандомізованих дослідженнях. Представлено власний досвід застосування рифаксиміну при СПК, який підтверджує його ефективність. Також наведено власний досвід проведення трансплантації фекальної мікробіоти у хворих на СПК. Виявлено, що навіть одноразове її проведення істотно впливає на КМ, зменшуючи частоту і вираженість дисбіотичних порушень, а також супроводжується статистично значущим клінічним ефектом у більшості хворих, який зберігається упродовж 3 міс спостереження.

Біографії авторів

С. М. Ткач, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, Київ

д мед. н., проф., головний науковий співробітник відділу профілактики та лікування цукрового діабету та його ускладнень

А. Е. Дорофєєв, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

д. мед. н., проф., професор кафедри терапії

Посилання

Tkach SM, Dorofeev AE, Mirzabaeva NM. Effectiveness of rifaximin in the treatment of abdominal pain at irritable bowel syndrome [in Russian]. Modern Gastroenterology. 2020;4:22-28. http://doi.org/10.30978/MG-2020-4-22.

Aroniadis JC, Brandt LJ, Oneto C et al. Faecal microbiota transplantation for diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome : a double-blind randomised placebo-controlled trial. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2019;4:275-285.

Barbara G, Grover M, Bercik P et al. Rome Foundation Working Team Report on Post-Infection Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterology. 2019;156:46-58.

Brenner DM, Moeller MJ, Chey WD, Schoenfeld P S. The utility of probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review. Am J Gastroenterol. 2009;104:1033-1049. quiz 1050. PMID: 19277023. doi: 10.1038/ajg.2009.25.

Camilleri M, Lasch K, Zhou W. Irritable bowel syndrome: methods, mechanisms, and pathophysiology. The confluence of increased permeability, inflammation, and pain in irritable bowel syndrome. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2012;Oct; 303 (7):775-785. doi: 10.1152/ajpgi.00155.2012.

Cash BD, Pimentel M, Rao SSC. et al. Repeat treatment with rifaximin improves irritable bowel syndrome-related quality of life: A secondary analysis of a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Ther Adv Gastroenterol. 2017;10:689-699.

Chang, L., Lembo, A. Sultan, S. American Gastroenterological Association technical review on the pharmacological management of irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2014;147:1149-1172.

Clarke G, Cryan JF, Dinan TG, Quigley E M. Review article: probiotics for the treatment of irritable bowel syndrome-focus on lactic acid bacteria. Aliment Pharmacol Ther. 2012;35:403-413. PMID: 22225517. doi: 10.1111/j.1365-2036.2011.04965.x.

Cogliandro RF, Antonucci A, De Giorgio R, Barbara G, Cremon C, Cogliandro L, Frisoni C, Pezzilli R, Morselli-Labate AM, Corinaldesi R, Stanghellini V. Patient-reported outcomes and gut dysmotility in functional gastrointestinal disorders. Neurogastroenterol Motil. 2011;23:1084-1091. PMID: 21917083. doi: 10.1111/j.1365-2982.2011.01783.

Collins S, Verdu E, Denou E, Bercik P. The role of pathogenic microbes and commensal bacteria in irritable bowel syndrome. Dig Dis. 2009;27 Suppl 1:85-89. PMID: 20203502. doi: 10.1159/000268126.

D’Haens R, Jobin C. Fecal Microbial Transplantation for Diseases Beyond Recurrent Clostridium Difficile Infection. Gastroenterology. 2019;157:624-636.

Didari T, Mozaffari S, Nikfar S, Abdollahi M. Effectiveness of probiotics in irritable bowel syndrome: Updated systematic review with meta-analysis. World J Gastroenterol. 2015;21:3072-3084. PMID: 25780308. doi: 10.3748/wjg.v21.i10.3072.

Distrutti E, Cipriani S, Mencarelli A, Renga B, Fiorucci S. Probiotics VSL#3 protect against development of visceral pain in murine model of irritable bowel syndrome. PLoS One —2013. 8:e63893. PMID: 23691109. doi: 10.1371/journal.pone.0063893.

Distrutti E, Monaldi L, Ricci P, Fiorucci S. Gut microbiota role in irritable bowel syndrome: New therapeutic strategies. World J Gastroenterol. 2016;February 21, 22 (7):2219-2241.

Donnachie E, Schneider A, Mehring M et al. Incidence of irritable bowel syndrome and chronic fatigue following GI infection: a population-level study using routinely collected claims data. Gut. 2018;67:1078-1086. DOI 10.1192/bja.2017.34.

Drossman D. Rome IV: functional gastrointestinal disorders — disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150:1257-1261. doi: 10.1053/j.gastro.2016.03.035.

Durbán A, Abellán JJ, Jiménez-Hernández N et al. Instability of the faecal microbiota in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. FEMS Microbiol Ecol. 2013;86:581-589.

Durbán A, Abellán JJ, Jiménez-Hernández N et al. Structural alterations of faecal and mucosa-associated bacterial communities in irritable bowel syndrome. Environ Microbiol Rep. 2012;4:242-247.

Feng B, La JH, Schwartz ES, Gebhart G F. Irritable bowel syndrome: methods, mechanisms, and pathophysiology. Neural and neuro-immune mechanisms of visceral hypersensitivity in irritable bowel syndrome. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2012;302:G1085-G1098. PMID: 22403791. doi: 10.1152/ajpgi.00542.2011.

Fond G, Loundou A, Hamdani N, Boukouaci W, Dargel A, Oliveira J, Roger M, Tamouza R, Leboyer M, Boyer L. Anxiety and depression comorbidities in irritable bowel syndrome (IBS): a systematic review and meta-analysis. Eur Arch Psychiatry Clin Neurosci. 2014;264:651-660. PMID: 24705634.

Ghouri YA, Richards DM, Rahimi EF, Krill JT, Jelinek KA, DuPont A W. Systematic review of randomized controlled trials of probiotics, prebiotics, and synbiotics in inflammatory bowel disease. Clin Exp Gastroenterol. 2014;7:473-487. PMID: 25525379. doi: 10.2147/CEG.S27530.

Halkjær SI, Christensen AH, Lo BZS. et al. Faecal microbiota transplantation alters gut microbiota in patients with irritable bowel syndrome: results from a randomised, double-blind placebo-controlled study. Gut. 2018;67:2107-2115.

Hill C, Guarner F, Reid G, Gibson GR, Merenstein DJ, Pot B, Morelli L, Canani RB, Flint HJ, Salminen S, Calder PC, Sanders ME. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;11:506-514. PMID: 24912386. doi: 10.1038/nrgastro.2014.66.

Holvoet T, Joossens M, Boelens J et al. Fecal microbiota transplantation in irritable bowel syndrome with predominant abdominal bloating: results from a double blind, placebo-controlled clinical trial. Gastroenterology. 2018;154 (suppl. 1) . S-130.

Hungin AP, Mulligan C, Pot B, Whorwell P, Agréus L, Fracasso P, Lionis C, Mendive J, Philippart de Foy JM, Rubin G, Winchester C, de Wit N. Systematic review: probiotics in the management of lower gastrointestinal symptoms in clinical practice — an evidencebased international guide. Aliment Pharmacol Ther. 2013;38:864-886. PMID: 23981066. doi: 10.1111/apt.12460.

Jin Y, Ren X, Li G et al. Beneficial effects of rifaximin in postinfectious irritable bowel syndrome mouse model beyond gut microbiota. J Gastroenterol Hepatol. 2018;33:443-452.

Kellow JE, Azpiroz F, Delvaux M, Gebhart GF, Mertz HR, Quigley EM, Smout A J. Applied principles of neurogastroenterology: physiology/motility sensation. Gastroenterology. 2006;130:1412-1420. PMID: 16678555. doi: 10.1053/j.gastro. 2005.08.061.

Lee KN, Lee O Y. Intestinal microbiota in pathophysiology and management of irritable bowel syndrome. World J Gastroenterol. 2014;20:8886-8897.

Lembo A, Pimentel M, Rao SS et al. Repeat treatment with rifaximin is safe and effective in patients with diarrhea-predominant irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2016;151:1113-21.

Lembo A,. Rao S. C, Heimanson Z, Pimentel M. Abdominal Pain Response to Rifaximin in Patients With Irritable Bowel Syndrome With Diarrhea. Clin Translat Gastroenterol. 2020;11:e00144. https://doi.org/10.14309/ctg.0000000000000144.

Lovell RM, Ford A C. Global prevalence of and risk factors for irritable bowel syndrome: a meta-analysis. Clin Gastroenterol Hepatol. 2012;10:712-721. PMID: 22426087. doi: 10.1016/j.cgh.2012.02.029.

Mayer EA, Knight R, Mazmanian SK, Cryan JF, Tillisch K. Gut microbes and the brain: paradigm shift in neuroscience. J Neurosci. 2014;34:15490-15496. PMID: 25392516.

Menees SB, Maneerattannaporn M, Kim HM et al. The efficacy and safety of rifaximin for the irritable bowel syndrome: A systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2012;107:28-36.

Moayyedi P, Ford AC, Talley NJ, Cremonini F, Foxorenstein AE, Brandt LJ, Quigley E M. The efficacy of probiotics in the treatment of irritable bowel syndrome: a systematic review. Gut. 2010;59:325-332. PMID: 19091823. doi: 10.1136/gut.2008.167270.

Ong DK, Mitchell SB, Barrett JS, Shepherd SJ, Irving PM, Biesiekierski JR, Smith S, Gibson PR, Muir J G. Manipulation of dietary short chain carbohydrates alters the pattern of gas production and genesis of symptoms in irritable bowel syndrome. J Gastroenterol Hepatol. 2010;25:1366-1373. PMID: 20659225. doi: 10.1111/j.1440-1746.2010.06370.x.

Pimentel M, Chow EJ, Lin H C. Eradication of small intestinal bacterial overgrowth reduces symptoms of irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2000;95:3503-3506. PMID: 11151884. doi: 10.1111/j.1572-0241.2000.03368.x.

Pimentel M, Lembo A, Chey WD et al. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation. N Engl J Med. 2011;364:22-32.

Pimentel M, Morales W, Chua K et al. Effects of rifaximin treatment and retreatment in nonconstipated IBS subjects. Dig Dis Sci. 2011;56:2067-2072.

Pimentel M, Park S, Mirocha J et al. The effect of a nonabsorbed oral antibiotic (rifaximin) on the symptoms of the irritable bowel syndrome: A randomized trial. Ann Intern Med. 2006;145:557-563.

Pineiro M, Asp NG, Reid G, Macfarlane S, Morelli L, Brunser O, Tuohy K. FAO Technical meeting on prebiotics. J Clin Gastroenterol. 2008;42 Suppl. 3 Pt 2:S156-S159. PMID: 18685504. doi: 10.1097/MCG.0b013e31817f184e.

Quigley E M. Therapies aimed at the gut microbiota and inflammation: antibiotics, prebiotics, probiotics, synbiotics, antiinflammatory therapies. Gastroenterol Clin North Am. 2011;40:207-222. PMID: 21333908. doi: 10.1016/j.gtc.2010.12.009.

Saha L. Irritable bowel syndrome: pathogenesis, diagnosis, treatment, and evidence based medicine. World J Gastroenterol. 2014;20:6759-6773.

Schoenfeld P, Pimentel M, Chang L et al. Safety and tolerability of rifaximin for the treatment of irritable bowel syndrome without constipation: A pooled analysis of randomised, double-blind, placebo-controlled trials. Aliment Pharmacol Ther. 2014;39:1161-1168.

Sharara AI, Aoun E, Abdul-Baki H et al. A randomized double-blind placebo-controlled trial of rifaximin in patients with abdominal bloating and flatulence. Am J Gastroenterol. 2006;101:326-333.

Simrén M, Barbara G, Flint HJ, Spiegel BM, Spiller RC, Vanner S, Verdu EF, Whorwell PJ, Zoetendal E G. Intestinal microbiota in functional bowel disorders: a Rome foundation report. Gut. 2013;62:159-176. PMID: 22730468. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302167.

Soldi S, Vasileiadis S, Uggeri F et al. Modulation of the gut microbiota composition by rifaximin in non-constipated irritable bowel syndrome patients: A molecular approach. Clin Exp Gastroenterol. 2015;8:309-325.

Su GL, Ko CW, Bercik P et al. AGA Clinical Practice Guidelines on the Role of Probiotics in the Management of Gastrointestinal Disorders. Gastroenterology. 2020;159:697-705. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.05.059.

Tkach SM, Kuzenko YH, Dorofeyev A. E. et al. Fecal microbiota transplantation: the European consensus and first Ukrainian experience. Gastroenterol Hepatol. 2019;10 (3):138-143.