Сучасні аспекти застосування препаратів мікробного походження
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-32Ключові слова:
мікрофлора, мікробіом кишки, пробіотики, пребіотики, метабіотики, гомеостазАнотація
Наукові дослідження доводять важливе значення мікробіоти для здоров’я людини. Мікробіом є дуже складною системою, яка перебуває в стані рівноваги і виконує багато функцій. Унаслідок впливу ятрогенних чинників відбувається порушення мікрофлори кишки, для корекції якого застосовують продукти мікробного походження. До таких препаратів належать пробіотики. Їхній позитивний ефект пов’язаний з імунологічними та неімунологічними ефектами. У великій кількості досліджень доведено позитивний вплив пробіотиків, але останніми роками опубліковано дані щодо їхньої низької ефективності та транзиторного характеру впливу, навіть за тривалого використання. Іншою групою препаратів є пребіотики, які селективно стимулюють ріст мікрофлори товстої кишки. Також використовують синбіотики — комбінацію пробіотиків та пребіотиків. Нині велику увагу приділяють метабіотикам. До цієї групи належать низькомолекулярні молекули з різноманітними хімічними виявами. Компонентами метабіотиків є клітинні елементи, метаболіти та сигнальні молекули пробіотичних культур. Метабіотики забезпечують у контактній зоні оптимальні умови гомеостазу, необхідні для нормальної взаємодії епітелію та мікрофлори, а також безпосередньо впливають на фізіологічні функції та біохімічні реакції макроорганізму. Антибактеріальні властивості метабіотиків дають змогу боротися з патогенною і умовно‑патогенною флорою, не впливаючи при цьому на корисні мікроорганізми кишки. Новим перспективним напрямом є створення метабіотиків адресного призначення. Розглядають можливість створення запрограмованого метабіотичного препарату з урахуванням типу порушень мікробіоценозу кишки та особливостей життєдіяльності певних патогенних або умовно‑патогенних штамів.
Посилання
Ardatskaya MD, Stolyarova LG, Arkhipova EV, Filimonova OYu. Metabiotics as a natural development of a probiotic concept [in Russian]. Trudnyj pacient [in Russian]. 2017;15 (6-7):35-39.
Babak OYa. Intestinal microbiome: composition, functions and therapeutic possibilities of its recovery [in Ukrainian]. Modern Gastroenterology [in Ukrainian]. 2018;5 (103):87-94. doi: http://doi.org/10.30978/MG-2018-5-87.
Kocherovets VI. Antibacterial antibiotics and bacterial probiotics: is it possible to combine the incompatible [in Russian]. Antibiotics and chemotherapy [in Russian]. 2018;63 (7-8):34-42.
Plotnikova EYu, Gracheva TYu. Metabiotics — the complex solution of dysbiotic problems at various diseases [in Russian]. RMJ [in Russian]. 2018;5(II):72-76.
Kharitonova LA, Grigoriev KI, Borzakova SN. Human microbiote: how a new scientifi c paradigm changes medical practice [in Russian]. Experimental and Clinical Gastroenterology [in Russian]. 2019;161(1):55-63. doi: 10.31146/1682-8658-ecg-161-1-55-63.
Shenderov BA. Metabiotiki — novaya tekhnologiya profilaktiki zabolevanii, svyazannykh s mikroekologicheskim disbalansom cheloveka [in Russian]. Vestnik vosstanovitel’noi meditsiny [in Russian]. 2017;4 : 40-49.
Shenderov BA, Tkachenko EI, Lazebnik LB, Ardatskaya MD, Sinitsa AV, Zakharchenko MM. Metabiotics — novel technology of protective and treatment of diseases associated with microecological imbalance in human being [in Russian]. Experimental and Clinical Gastroenterology [in Russian]. 2018;151(3):83-92.
Abbasi J. Are probiotics money down the toilet? Or worse?. JAMA. 2019;321(7):633-635. doi: 10.1001/jama.2018.20798.
Freedman SB, Schnadower D, Tarr PI. The probiotic conundrum: regulatory confusion, conflicting studies, and safety concerns. JAMA. 2020;323(9):823-824. doi: 10.1001/jama.2019.22268.
Pandey KR, Naik SR, Vakil BV. Probiotics, prebiotics and synbiotics — a review. J Food Sci Technol. 2015;52 (12):7577-7587. doi: 10.1007/s13197-015-1921-1.
Shaikh AM, Sreeja V. Metabiotics and their health benefits. Intl J Food Ferment. 2017;6(1):11-23. doi: https://doi.org/10.5958/2321-712X.2017.00002.3.
Shenderov BA, Sinitsa AV, Zakharchenko M, Lang C. Metabiotics. Present state, challenges and perspectives. Switzeland: Springer Nature, 2020. 133 р. doi: 10.1007/978-3-030-34167-1.
Shentsova MA, Surmasheva EV. Probiotic preparations, quality and safety: current state (part II). Environment & Health. 2014;1:64-69.
Singh A, Vishwakarma V, Singhal B. Metabiotics: the functional metabolic signatures of probiotics: current state-of-art and future research priorities — Metabiotics: probiotics effector molecules. Advances in Bioscience and Biotechnology. 2018;9:147-189. doi: https://doi.org/10.4236/abb.2018.94012.
Stavropoulou E, Bezirtzoglou E. Probiotics in medicine: a long debate. Front Immunol. 2020;11. Art. 2192. doi: 10.3389/fimmu.2020.02192.
Valdovinos MA, Montijo E, Abreu A.T, Heller S. The Mexican consensus on probiotics in gastroenterology. Rev Gastroenterol Mex. 2017;82(2):156-178. doi: 10.1016/j.rgmx.2016.08.004.
Wieërs G, Belkhir L, Enaud R et al. How probiotics affect the microbiota. Front Cell Infect Microbiol. 2020;9. Art. 454. doi: 10.3389/fcimb.2019.00454.
World Gastroenterology Organisation Global Guideline (2017) Probiotics and prebiotics. Available at: http://www.worldgastroenterology.org/guidelines/global-guidelines/probiotics-and-prebiotics/probiotics-and-prebiotics-english.
