Клінічне застосування інгібітора протонної помпи в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ускладненої стравоходом Барретта (випадок із практики)

Автор(и)

  • Д. Т. Джанелідзе Гастроцентр «Олімед», Київ

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-27

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стравохід Барретта, лікування, інгібітор протонної помпи

Анотація

У статті розглянуто клінічний випадок пацієнта зі стравоходом Барретта. Пацієнт 36 років звернувся в клініку зі скаргами на печію, яка не припинялася на тлі прийому стандартної дози інгібітора протонної помпи. Після огляду та езофагогастродуоденоскопії із біопсією встановлено діагноз: кила стравохідного отвору діафрагми. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стравохід Барретта, С0М4, невизначена дисплазія, з типовим рефлюксним синдромом.
Пацієнту призначено корекцію харчування та терапію інгібітором протонної помпи («Нольпаза» 40 мг, по 1 таблетці двічі на день) з тривалістю прийому 6 місяців. Після закінчення лікування проведено повторний огляд та езофагогастродуоденоскопію із біопсією в динаміці. Діагноз змінено на: стравохід Барретта без дисплазії. Пацієнту рекомендовано контроль гастроскопії через 3 роки та тривалий прийом інгібітора протонної помпи.
Цей випадок вказує на те, що радикальні методи лікування за наявності такого передракового стану, як стравохід Барретта, не завжди єдино можливі. Є варіанти стравоходу Барретта, за яких достатньою є медикаментозна терапія подвоєною дозою ІПП та періодичне спостереження за пацієнтом за допомогою верхньої ендоскопії. На підставі світових стандартів щодо ведення пацієнтів зі стравоходом Барретта з невизначеною дисплазією цей клінічний приклад дає підстави рекомендувати прийом пантопразолу («Нольпаза») як ефективного препарату за діагнозу «стравохід Барретта».

Біографія автора

Д. Т. Джанелідзе, Гастроцентр «Олімед», Київ

к. мед. н., лікар гастроентеролог-ендоскопіст

Посилання

Fitzgerald RC et al. British Society of Gastroenterology guidelines on the diagnosis and management of Barrett’s oesophagus. Gut. 2014;63:7-42. doi: 10.1136/gutjnl-2013-305372.

Krishnamoorthi R. Risk of progression in Barrett’s esophagus indefinite for dysplasia: a systematic review and meta-analysis. Systematic review and meta-analysis, 2020;91(1):3-10. doi: 10.1016/j.gie.2019.07.037. Epub 2019 Aug 14.

Waters KM, Salimian KJ, Voltaggio L et al. Refined criteria for separating low-grade dysplasia and nondysplastic Barrett esophagus reduce equivocal diagnoses and improve prediction of patient outcome: a 10-year review. Am J Surg Pathol. 2018;42:1723-1729.

Weusten B et al. Endoscopic management of Barrett’s esophagus: European Society of Gastrointestinal Endoscopy (ESGE) Position Statement. Endoscopy. 2017;49:191-198. doi: 10.1055/s-0042-122140. Epub 2017 Jan 25.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-22

Номер

Розділ

Лікарські засоби