Клінічна ефективність гепатопротектора в комплексній терапії неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-17Ключові слова:
неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень, «Антраль»Анотація
Мета — встановити ефективність застосування «Антралю» щодо впливу на інтенсивність клінічних та біохімічних синдромів неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).
Матеріали та методи. Обстежено 65 хворих на НАСГ із ожирінням І ступеня та ХОЗЛ 2 — 3 D. Пацієнтів розділили на дві групи. Контрольна (n = 32) отримувала терапію НАСГ («Ессенціалє форте Н» («Санофі‑Авентіс/Наттерман енд Сайї ГмбХ», Німеччина) у дозі 300 мг по 2 капсули тричі на добу впродовж 30 днів і базисну терапію ХОЗЛ, основна (n = 33) — крім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, «Антраль» («Фармак», Україна) у дозі 200 мг тричі на добу впродовж 30 днів. Середній вік пацієнтів становив (56,30 ± 3,21) року. Значення показників 30 практично здорових осіб використовували як референтні.
Результати. За шкалою суб’єктивної оцінки інтенсивності астенії після лікування у хворих основної групи ефективність її усунення перевищувала показник хворих контрольної групи у 3,9 разу (відносний ризик — 3,87, 95 % довірчий інтервал — 1,16 — 12,91; р < 0,05). Вияви диспепсії зникали швидше у хворих основної групи. Застосування «Антралю» в 3,7 разу більше впливало на вияви холестазу (р < 0,05). Індекс маси тіла > 32 кг/м2 після лікування зафіксовано у 13 хворих основної групи (39,4 %) і 29 (90,6 %) — контрольної групи (p < 0,05). Після лікування впродовж місяця маркери цитолізу виявлено в 1 (3,0 %) та 9 (28,1 %) пацієнтів відповідно (відносний ризик — 9,28, 95 % довірчий інтервал — 1,11 — 77,52; р < 0,05). Підвищеною активність маркерів холестазу була у 5 (15,2 %) та 22 (68,8 %) пацієнтів. У динаміці лікування хворих основної групи виявлено статистично значуще підвищення білоксинтезувальної функції печінки (вміст альбумінів збільшився на 30,56 % (р < 0,05) щодо показника у контрольній групі). Протягом дослідження випадків побічної дії препаратів не встановлено.
Висновки. Застосування «Антралю» в комплексній терапії хворих на НАСГ із ожирінням та ХОЗЛ ефективніше порівняно з традиційною терапією і сприяло усуненню клінічних синдромів НАСГ: астено‑вегетативного, диспепсії, абдомінального дискомфорту, холестазу, гепатомегалії, біохімічних синдромів: цитолізу, холестазу, мезенхімального запалення, печінково‑клітинної недостатності, а також зниженню ступеня стеатозу печінки.
Посилання
Anokhina AA. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky yak multysystemne metabolitne zakhvoriuvannia: osoblyvosti profilaktyky ta likuvannia. Hepatolohiia [Hepatology] [in Ukrainian]. 2018;7(3):35-40.
Babak OYa, Fadeenko GD, Kolesnikova EV. Opyit primeneniya preparata antral v sostave kompleksnoy terapii nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni [in Russian].Zdorov’ja Ukrajiny. Temat. nomer: Ghastroenterologhija. Ghepatologhija. Koloproktologhija [in Ukrainian]. 2010;1 : 26-27.
Derbak MA, Arhij EY, Koval VJ, Derbak YS. Antral usage in the treatment of patients with CHC with concomitant liver steatosis.Scientific Herald of Uzhhorod University [in Ukrainian]. 2011;2(41):304-307.
Kuzminov BP, Matysik SI, Zazuliak TS, Mykytchak TI.Evaluation of antral hepatoprotector acute toxicity in alternative test-systems. Environment & health [in Ukrainian].2016;2 : 43-46
Fadieienko GD, Kushnir IE, Chernova VM, Solomentseva TA,Nikiforova YaV, Kurinna OG, Petienova LL. Nutrigenetic characteristics of patientswith nonalcoholic liver diseasecombined with metabolic syndrome. Contemporary gastroenterology [in Ukrainian]. 2018;6(104):7-13.
Khukhlina OS,Hryniuk OYe,Antoniv AA.Oxidative stress intensity and state of separate antioxidant protection factors in antral treatment in patients with nonalcoholic steatohepatitis, obesity, and chronic obstructive lung disease.EUMJ [in Ukrainian]. 2020;8(2):129-136. DOI: https:. doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):129-136
Khukhlina OS, Hryniuk, Antoniv AA. Treatment optimization of non-alcoholic steatohepatitisin obesity patients with comorbiditywith chronic obstructive pulmonary disease:correction of dyslipidemia and insulin resistance. Contemporary gastroenterology [in Ukrainian]. 2020;19;1(71):105-113.
Khukhlina OS, Dudka IV, Dudka TV, Smandych VS, Pavliuk VO. Vplyv tsytoprotektora Antral na oksydantno-antyoksydantnyi homeostaz u khvorykh na khronichnyi pankreatyt. Hastroenterolohiia [Hastroenterology] [in Ukrainian]. 2020 : 1-4.
Khukhlina OS, Dudka IV, Dudka TV, Smandych VS. Klinichna efektyvnist preparatu Antral u khvorykh na khronichnyi pankreatyt. Pankreatolohiia [Pancreatology] [in Ukrainian]. 2020 : 1-3.
Ballestri S, Zona S, Targher G et al. Nonalcoholic fatty liver disease is associated with an almost twofold increased risk of incident type 2 diabetes and metabolic syndrome. Evidence from a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol Hepatol. 2016;N 31:936-944. PMID: 26667191 DOI: 10.1111/jgh.13264.
European Association for the Study of the Liver. et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;N 9 (2):65 — 90.
Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease 2019 report. https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2018/11/GOLD-2019-v1.7-FINAL-14Nov2018-WMS.pdf. Accessed March 22, 2019.
Tariq R, Axley P, Singal AK. Extra-hepatic manifestations of nonalcoholic fatty liver disease: a review. J Clin Exp Hepatol. 2020;N 10 (1):81-87. doi: 10.1016/j.jceh.2019.07.008. Epub 2019 Jul 25. PMID: 32025167. PMCID: PMC6995895.
Viglino D, Jullian-Desayes I, Minoves M et al. Nonalcoholic fatty liver disease in chronic obstructive pulmonary disease. Eur Respir J. 2017;N 49 (6). 1601923. doi: 10.1183/13993003.01923-2016. PMID: 28596431.
Viglino D, Martin M, Almeras N et al. Evaluation of COPD Longitudinally to Identify Predictive Surrogate Endpoints (ECLIPSE) investigators. Low Liver Density Is Linked to Cardiovascular Comorbidity in COPD: An ECLIPSE Cohort Analysis. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2019;N 14:3053-3061. doi: 10.2147/COPD.S233834. PMID: 32099343. PMCID: PMC6997198.
Viglino D, Plazanet A, Bailly S et al. Impact of non-alcoholic fatty liver disease on long-term cardiovascular events and death in chronic obstructive pulmonary disease. Sci Rep. 2018;N 8 (1). 16559. doi: 10.1038/s41598-018-34988-2. PMID: 30410123. PMCID: PMC6224555.
Yong SH, Leem AY, Kim YS et al. Hepatic fibrosis assessed using fibrosis-4 index is predictive of all-cause mortality in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2020;N 15:831-839. doi: 10.2147/COPD.S242863. PMID: 32368029. PMCID: PMC7173842.
Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D et al. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease. Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016;N 64 (1):73-84. doi: 10.1002/hep.28431.
