Клінічна ефективність гепатопротектора в комплексній терапії неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень

Автор(и)

  • О. С. Хухліна Буковинський державний медичний університет, Чернівці
  • О. Є. Гринюк Буковинський державний медичний університет, Чернівці

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-17

Ключові слова:

неалкогольний стеатогепатит, ожиріння, хронічне обструктивне захворювання легень, «Антраль»

Анотація

Мета — встановити ефективність застосування «Антралю» щодо впливу на інтенсивність клінічних та біохімічних синдромів неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Матеріали та методи. Обстежено 65 хворих на НАСГ із ожирінням І ступеня та ХОЗЛ 2 — 3 D. Пацієнтів розділили на дві групи. Контрольна (n = 32) отримувала терапію НАСГ («Ессенціалє форте Н» («Санофі‑Авентіс/Наттерман енд Сайї ГмбХ», Німеччина) у дозі 300 мг по 2 капсули тричі на добу впродовж 30 днів і базисну терапію ХОЗЛ, основна (n = 33) — крім аналогічної базисної терапії ХОЗЛ, «Антраль» («Фармак», Україна) у дозі 200 мг тричі на добу впродовж 30 днів. Середній вік пацієнтів становив (56,30 ± 3,21) року. Значення показників 30 практично здорових осіб використовували як референтні.

Результати. За шкалою суб’єктивної оцінки інтенсивності астенії після лікування у хворих основної групи ефективність її усунення перевищувала показник хворих контрольної групи у 3,9 разу (відносний ризик — 3,87, 95 % довірчий інтервал — 1,16 — 12,91; р < 0,05). Вияви диспепсії зникали швидше у хворих основної групи. Застосування «Антралю» в 3,7 разу більше впливало на вияви холестазу (р < 0,05). Індекс маси тіла > 32 кг/м2 після лікування зафіксовано у 13 хворих основної групи (39,4 %) і 29 (90,6 %) — контрольної групи (p < 0,05). Після лікування впродовж місяця маркери цитолізу виявлено в 1 (3,0 %) та 9 (28,1 %) пацієнтів відповідно (відносний ризик — 9,28, 95 % довірчий інтервал — 1,11 — 77,52; р < 0,05). Підвищеною активність маркерів холестазу була у 5 (15,2 %) та 22 (68,8 %) пацієнтів. У динаміці лікування хворих основної групи виявлено статистично значуще підвищення білоксинтезувальної функції печінки (вміст альбумінів збільшився на 30,56 % (р < 0,05) щодо показника у контрольній групі). Протягом дослідження випадків побічної дії препаратів не встановлено.

Висновки. Застосування «Антралю» в комплексній терапії хворих на НАСГ із ожирінням та ХОЗЛ ефективніше порівняно з традиційною терапією і сприяло усуненню клінічних синдромів НАСГ: астено‑вегетативного, диспепсії, абдомінального дискомфорту, холестазу, гепатомегалії, біохімічних синдромів: цитолізу, холестазу, мезенхімального запалення, печінково‑клітинної недостатності, а також зниженню ступеня стеатозу печінки.

 

Біографії авторів

О. С. Хухліна, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

д. мед. н., проф., зав. кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

О. Є. Гринюк, Буковинський державний медичний університет, Чернівці

аспірант кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб

Посилання

Anokhina AA. Nealkoholna zhyrova khvoroba pechinky yak multysystemne metabolitne zakhvoriuvannia: osoblyvosti profilaktyky ta likuvannia. Hepatolohiia [Hepatology] [in Ukrainian]. 2018;7(3):35-40.

Babak OYa, Fadeenko GD, Kolesnikova EV. Opyit primeneniya preparata antral v sostave kompleksnoy terapii nealkogolnoy zhirovoy bolezni pecheni [in Russian].Zdorov’ja Ukrajiny. Temat. nomer: Ghastroenterologhija. Ghepatologhija. Koloproktologhija [in Ukrainian]. 2010;1 : 26-27.

Derbak MA, Arhij EY, Koval VJ, Derbak YS. Antral usage in the treatment of patients with CHC with concomitant liver steatosis.Scientific Herald of Uzhhorod University [in Ukrainian]. 2011;2(41):304-307.

Kuzminov BP, Matysik SI, Zazuliak TS, Mykytchak TI.Evaluation of antral hepatoprotector acute toxicity in alternative test-systems. Environment & health [in Ukrainian].2016;2 : 43-46

Fadieienko GD, Kushnir IE, Chernova VM, Solomentseva TA,Nikiforova YaV, Kurinna OG, Petienova LL. Nutrigenetic characteristics of patientswith nonalcoholic liver diseasecombined with metabolic syndrome. Contemporary gastroenterology [in Ukrainian]. 2018;6(104):7-13.

Khukhlina OS,Hryniuk OYe,Antoniv AA.Oxidative stress intensity and state of separate antioxidant protection factors in antral treatment in patients with nonalcoholic steatohepatitis, obesity, and chronic obstructive lung disease.EUMJ [in Ukrainian]. 2020;8(2):129-136. DOI: https:. doi.org/10.21272/eumj.2020;8(2):129-136

Khukhlina OS, Hryniuk, Antoniv AA. Treatment optimization of non-alcoholic steatohepatitisin obesity patients with comorbiditywith chronic obstructive pulmonary disease:correction of dyslipidemia and insulin resistance. Contemporary gastroenterology [in Ukrainian]. 2020;19;1(71):105-113.

Khukhlina OS, Dudka IV, Dudka TV, Smandych VS, Pavliuk VO. Vplyv tsytoprotektora Antral na oksydantno-antyoksydantnyi homeostaz u khvorykh na khronichnyi pankreatyt. Hastroenterolohiia [Hastroenterology] [in Ukrainian]. 2020 : 1-4.

Khukhlina OS, Dudka IV, Dudka TV, Smandych VS. Klinichna efektyvnist preparatu Antral u khvorykh na khronichnyi pankreatyt. Pankreatolohiia [Pancreatology] [in Ukrainian]. 2020 : 1-3.

Ballestri S, Zona S, Targher G et al. Nonalcoholic fatty liver disease is associated with an almost twofold increased risk of incident type 2 diabetes and metabolic syndrome. Evidence from a systematic review and meta-analysis. J Gastroenterol Hepatol. 2016;N 31:936-944. PMID: 26667191 DOI: 10.1111/jgh.13264.

European Association for the Study of the Liver. et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. Obesity facts. 2016;N 9 (2):65 — 90.

Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Global strategy for the diagnosis, management, and prevention of chronic obstructive pulmonary disease 2019 report. https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2018/11/GOLD-2019-v1.7-FINAL-14Nov2018-WMS.pdf. Accessed March 22, 2019.

Tariq R, Axley P, Singal AK. Extra-hepatic manifestations of nonalcoholic fatty liver disease: a review. J Clin Exp Hepatol. 2020;N 10 (1):81-87. doi: 10.1016/j.jceh.2019.07.008. Epub 2019 Jul 25. PMID: 32025167. PMCID: PMC6995895.

Viglino D, Jullian-Desayes I, Minoves M et al. Nonalcoholic fatty liver disease in chronic obstructive pulmonary disease. Eur Respir J. 2017;N 49 (6). 1601923. doi: 10.1183/13993003.01923-2016. PMID: 28596431.

Viglino D, Martin M, Almeras N et al. Evaluation of COPD Longitudinally to Identify Predictive Surrogate Endpoints (ECLIPSE) investigators. Low Liver Density Is Linked to Cardiovascular Comorbidity in COPD: An ECLIPSE Cohort Analysis. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2019;N 14:3053-3061. doi: 10.2147/COPD.S233834. PMID: 32099343. PMCID: PMC6997198.

Viglino D, Plazanet A, Bailly S et al. Impact of non-alcoholic fatty liver disease on long-term cardiovascular events and death in chronic obstructive pulmonary disease. Sci Rep. 2018;N 8 (1). 16559. doi: 10.1038/s41598-018-34988-2. PMID: 30410123. PMCID: PMC6224555.

Yong SH, Leem AY, Kim YS et al. Hepatic fibrosis assessed using fibrosis-4 index is predictive of all-cause mortality in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Int J Chron Obstruct Pulmon Dis. 2020;N 15:831-839. doi: 10.2147/COPD.S242863. PMID: 32368029. PMCID: PMC7173842.

Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D et al. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease. Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016;N 64 (1):73-84. doi: 10.1002/hep.28431.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-22

Номер

Розділ

Лікарські засоби