Взаємозалежність стану печінки і підшлункової залози при хронічному біліарному панкреатиті на тлі ожиріння. Підходи до комплексного лікування

Автор(и)

  • Л. С. Бабінець Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
  • К. Ю. Кицай Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2021-1-5

Ключові слова:

хронічний панкреатит, ожиріння, структурний стан, підшлункова залоза, печінка, метадоксин

Анотація

Мета — дослідити структурний стан печінки і підшлункової залози (ПЗ), їхній взаємозв’язок з функціональною спроможністю ПЗ, а також оцінити ефективність лікувальної програми з використанням гепатотропного препарату метадоксину для корекції виявлених порушень у пацієнтів із хронічним біліарним панкреатитом (ХБП) на тлі супутнього ожиріння.

Матеріали та методи. Обстежено 22 хворих на ХБП (група порівняння) і 88 пацієнтів із ХБП та супутнім ожирінням (основна група). Середній вік становив (50,57 ± 8,81) року. Жінок було 60 (54 %), чоловіків — 50 (46 %). Групи дослідження були порівнянні за віком, співвідношенням статей і тривалістю захворювання (у середньому — (8,07 ± 5,19) року). До контрольної групи залучено 20 практично здорових осіб, порівнянних за віком і співвідношенням статей з групами дослідження. Наявність і ступінь ожиріння визначали за індексом маси тіла. Для вивчення ефективності схем лікування пацієнтів розподілили на дві групи: 1‑ша (n = 35) отримувала загальноприйняту терапію: панкреатин у дозі 25 тис. ОД під час їди, пантопразол у дозі 40 мг 1 раз на добу, домперидон по 1 таблетці тричі на добу,
2‑га (n = 38) — додатково до загальноприйнятої терапії гепатотропний препарат метадоксин ­(«Ліверія ІС») по 1 (0,5 г) таблетці двічі на добу за 15 — 30 хв до їди протягом 3 міс.

Результати. У хворих на ХБП показник жорсткості печінки на 30,2 % перевищував такий контрольної групи, а показник жорсткості ПЗ — на 27,9 % (p < 0,05). Коефіцієнт затухання ультразвуку (КЗУ) печінки і ПЗ у хворих на ХБП із супутнім ожирінням був статистично значущо більшим порівняно з показником хворих на ХБП на 33,2 і 34,4 % відповідно (p < 0,05). Після лікування відзначено поліпшення структури печінки і ПЗ (підвищення еластичності), про що свідчило зниження показника жорсткості та КЗУ.

Висновки. За допомогою еластографії хвилі зсуву і стеатометрії у хворих на ХБП у поєднанні з ожирінням установлено статистично значуще підвищення жорсткості печінки і ПЗ, а також КЗУ до рівня стеатозу. Використання метадоксину у комплексній терапії ХБП із супутнім ожирінням сприяло статистично значущому підвищенню ефективності загальноприйнятого лікування з поліпшенням структури паренхіми печінки, ПЗ і більшим вмістом фекальної a‑еластази (р < 0,05).

Біографії авторів

Л. С. Бабінець, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

зав. кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини

К. Ю. Кицай, Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського

доктор філософії, асистент кафедри первинної медико-санітарної допомоги та загальної практики-сімейної медицини

Посилання

Babak OYa, Lapshyna KA, Chernyak AM. . Complex treatment of non-alcoholic fatty liver disease:

experience of the use of hepatoprotectors [in Ukrainian]. Modern Gastroenterology. 2018;2:32-36.

Gubergric NB. i dr. Dokazatel’naja pankreatologija 2018 (obzor rezul’tatov issledovanij po zabolevanijam i vneshnesekretornoj nedostatochnosti podzheludochnoj zhelezy). Vestn kluba pankreatologov. 2019;2 (43):4-14 [in Russian].

Gubergric NB, Hristich TM, Bondarenko OA. Nealkogol’naja zhirovaja bolezn’ podzheludochnoj zhelezy. Doneck: Lebed’, 2013:234 [in Russian].

Babinets L, Kytsai K, Kotsaba Yu. et al. Improvement of the complex medical treatment for the patients with chronic biliary pancreatitis. Wiedomosti Lekarskie. 2017;N 2 (1):213-216.

DiMagno EP, DiMagno MJ. Chronic pancreatitis: landmark papers, management decisions, and future. Pancreas. 2016;45(5):641-650.

Domingues-Munoz JE et al. Recommendations from the United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis. Pancreatology. 2018;18(8):847-854.

Iglesias-Garcia J. New steps of elastography for the diagnosis of chronic pancreatitis. Revista Espanola de Enfermedades Digestivas. 2016;108(6):136-142.

Kawada N, Tanaka S. Elastography for the pancreas: Current status and future perspective. World Journal of Gastroenterology. 2016;22(14):3712-3724.

Koh JC et al. Asian consensus on the relationship between obesity and gastrointestinal and liver diseases. Gastroenterol Hepatol. 2016;31:1405-1413.

Kwon C et al. Recent advances in the diagnosis and nanagment of chronic pancreatitis. Korean Journal of Internal Medicine. 2019;34(2):242-260.

Lohr JM, Dominguez-Munoz E, Rosendahl J. United European Gastroenterology evidence-based guidelines for the diagnosis and therapy of chronic pancreatitis (HaPanEU). United European Gastroenterol Journal. 2017;5(2):153-199.

Вabinets LS, Halabitska IM, Kytsai KYu. Patogenetic substantiation of trofologic impact of complex therapy of chronic pancreatitis. Journal of Health Sciences. 2014;N 4 (16):272-275.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-22

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження