Мікробіом людини: загальні дані та клінічне значення еубіозу травного каналу
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-5-65Ключові слова:
мікробіом людини, еубіоз, корекція мікробіоценозуАнотація
Сучасні дослідження вказують на ключову роль мікробіому людини в становленні гомеостазу, відзначають вплив мікробіоти на імунну систему людини, її розвиток і фізіологію, зокрема органо- та морфогенез, а також на метаболізм. Згідно з даними, отриманими з використанням метагеномного, метатранскриптомного, метапротеомного і метаболомного підходів, кількість мікроорганізмів, які населяють тіло людини, в 10 разів перевищує кількість клітин людського організму. Сумарний мікробіом містить понад 5 млн генів, що в десятки разів перевищує геном людини. Мільярди бактерій, які мешкають у тілі людини, можуть суттєво впливати на ризик розвитку хронічних захворювань (атеросклероз, інфекційний ендокардит, системні, автоімунні, алергійні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, патологія шлунково-кишкового тракту, онкологія), а також інші соматичні захворювання та деякі психічні розлади (синдром дефіциту уваги, шизофренія, біполярний розлад, аутичний синдром, депресії тощо). Важливим є стан динамічної рівноваги між макроорганізмом, мікроорганізмами, котрі його заселяють, та довкіллям — еубіоз. Наведено загальні дані про основні складові біотопи мікробіому людини та клінічне значення еубіозу шлунково-кишкового каналу. Висвітлено перспективні напрями досліджень і корекції мікробіоценозу. Розглянуто найчисленніший та важливий біотоп, функції якого практично наближаються до функцій печінки, — мікробіом кишечника та сучасні методи його дослідження. Обґрунтовано доцільність призначення пробіотичних засобів при низці хронічних захворювань для підтримання еубіозу. Перспективним напрямом є вивчення різних біотопів мікробіому людини за допомогою сучасних методів діагностики, що дасть змогу краще прогнозувати ризик розвитку хронічних захворювань і наблизити терапевтичний підхід до персоналізованої медицини.
Посилання
Vitovskyj RM, Mazur IP, Slobodyanyk MV, Martyshhenko IV. Vzayemozv’yazok sercevo-sudynnoyi patologiyi ta zaxvoryuvan tkanyn parodontu. Visnyk serce-vo-sudynnoyi xirurgiyi (Ukrainian). 2018;1 (30):72-78.
Loban GA. Porozhnyna rota — ekologichna nisha spivavtorystva mikroorganizmiv. Biologiya ta ekologiya (Ukrainian). 2015;1(1):84-89.
Mazur IP, Vitovskyj RM,. Slobodyanyk M.V Poshyrenist parodontopatogennoyi mikroflory v paciyentiv iz klapannoyu patologiyeyu sercevo-sudynnoyi systemy. Suchasna stomatologiya (Ukrainian). 2018;2:24-30. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.33/18(071-076)
Stepanova TYu, Tymofeeva AV. Mykrobyota rotovoj polosty cheloveka. Sovremenni problem] nauky y obrazovanyya (Russian). 2016;5. http://www.science-education.ru. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=25212 (дата обращения: 26.10.2019).
Tkach SM. Puchkov KS, Syzenko AK, Kuzenko YuG. Kyshechnaya mykrobyota y funkcyonalnыe zabolevanyya kyshechnyka (Russian). Suchasna gastroenterologiya (Ukrainian). 2014;1 (75):118-129.
Faieienko GD, Bogun LV. Dyzbioz kyshechnyka u praktyci likarya — internista. Suchasna gastroenterologiya Сучасна гастроентерол (Ukrainian). 2013;1 (69):89-96.
Shadryn OG, Mysnyk VP. Kyshkova mikrobiota u ditej: suchasni mozhlyvosti profilaktyky ta korekciyi porushen. Ukrmedchasopys (Ukrainian). 2018;5(1):127.
Shyrobokov VP, Yankovskyj DS, Dyment GS. Mikrobiom lyudyny ta suchasni metody jogo ozdorovlennya. Infekcijni xvoroby (Ukrainian). 2014:64-69.
Beasley DE, Koltz AM, Lambert JE, Fierer N, Dunn RR. The evolution of stomach acidity and its relevance to the human microbiome. PLoS One. 2015;10(7). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0134116
Boldbaatar G, Hashem BE, Takashi M et al. Gastric microbiota in Helicobacter pylori-negative and positive gastritis among high incidence of gastric cancer area. Cancers (Basel). 2019;11(4):504. https://doi.org/10.3390/cancers11040504
Cristian VP, Rus A, Dumitraşcu D. Gastric microbiota: tracing the culprit. Clujul Med. 2017;90(4):369-376 https://doi.org/10.15386/cjmed-854.
Dong Q, Xin Y, Wang L et al. Characterization of gastric microbiota in twins. Curr Microbiol. 2017;74(2):224-229. https://doi.org/10.1007/s00284-016-1176-8
Fisher L, Fisher A. Acid-suppressive therapy and risk of infections: pro and contra. Clin Drug Investig. 2017;37(7):587-624. https://doi.org/10.1007/s40261-017-0519-y
Hooi JK.Y., Lai WY, Ng WK et al. Global prevalence of Helicobacter pylori infection: systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017;53(2):420-429. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.04.022
Hunt RH, Yaghoobi M. The esophageal and gastric microbiome in health and disease. Gastroenterol Clin North Am. 2017;46(1):121-141. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2016.09.009
Nakae H, Tsuda A, Matsuoka T et al. Gastric microbiota in the functional dyspepsia patients treated with probiotic yogurt. BMJ. Open Gastroenterol. 2016;3(1).
Nardone N, Compare D. The human gastric microbi https://doi.org/10.1136/bmjgast-2016-000109 ota: Is it time to rethink the pathogenesis of stomach diseases?. United Eur Gastroenterol J. 2015;3(3):255-260. https://doi.org/10.1177/2050640614566846
Raei N, Behrouz B, Zahri S, Latifi-Navid S. Helicobacter pylori infection and dietary factors act synergistically to promote gastric cancer. Asian Pac J Cancer Prev. 2016;17(3):917-921. https://doi.org/10.7314/apjcp.2016.17.3.917
Rothschild D, Weissbrod O, Barkan E et al. Environment dominates over host genetics in shaping human gut microbiota. Nature. Publ. Online. 28 February 2018. DOI: 10.1038/nature25973 — https:. elementy.ru/novosti_nauki/433217/
Sender R, Fuchs S, Milo R. Are we really vastly outnumbered? Revisiting the ratio of bacterial to host cells in humans. Cell. 2016;164:337-340. https://doi.org/10.1016/j.cell.2016.01.013
Sender R, Fuchs S, Milo R. Revised estimates for the number of human and bacteria cells in the body. 2016;https:. journals.plos.org/plosbiology/article?id = 10.1371/
Yatsunenko T, Rey FE, Manary MJ et al. Human gut microbiome viewed across age and geography. Nature. 2012;486 (7402):222-227. https://doi.org/10.1038/nature11053