Мікробіом людини: загальні дані та клінічне значення еубіозу травного каналу

Анотація

Сучасні дослідження вказують на ключову роль мікробіому людини в становленні гомеостазу, відзначають вплив мікробіоти на імунну систему людини, її розвиток і фізіологію, зокрема органо- та морфо­генез, а також на метаболізм. Згідно з даними, отриманими з використанням метагеномного, метатранс­криптомного, метапротеомного і метаболомного підходів, кількість мікроорганізмів, які населяють тіло людини, в 10 разів перевищує кількість клітин людського організму. Сумарний мікробіом містить понад 5 млн генів, що в десятки разів перевищує геном людини. Мільярди бактерій, які мешкають у тілі людини, можуть суттєво впливати на ризик розвитку хронічних захворювань (атеросклероз, інфекційний ендокардит, системні, автоімунні, алергійні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, патологія шлунково-кишкового тракту, онкологія), а також інші соматичні захворювання та деякі психічні розлади (синдром дефіциту уваги, шизофренія, біполярний розлад, аутичний синдром, депресії тощо). Важливим є стан динамічної рівноваги між макроорганізмом, мікроорганізмами, котрі його заселяють, та довкіллям — еубіоз. Наведено загальні дані про основні складові біотопи мікробіому людини та клінічне значення еубіозу шлунково-кишкового каналу. Висвітлено перспективні напрями досліджень і корекції мікробіоценозу. Розглянуто найчисленніший та важливий біотоп, функції якого практично наближаються до функцій печінки, — мікробіом кишечника та сучасні методи його дослідження. Обґрунтовано доцільність призначення пробіотичних засобів при низці хронічних захворювань для підтримання еубіозу. Перспективним напрямом є вивчення різних біотопів мікробіому людини за допомогою сучасних методів діагностики, що дасть змогу краще прогнозувати ризик розвитку хронічних захворювань і наблизити терапевтичний підхід до персоналізованої медицини.