Мікробіом людини: загальні дані та клінічне значення еубіозу травного каналу

Автор(и)

  • G. D. Fadieienko ДУ «Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • Yа. V. Nikiforova ДУ «Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2019-5-65

Ключові слова:

мікробіом людини, еубіоз, корекція мікробіоценозу

Анотація

Сучасні дослідження вказують на ключову роль мікробіому людини в становленні гомеостазу, відзначають вплив мікробіоти на імунну систему людини, її розвиток і фізіологію, зокрема органо- та морфо­генез, а також на метаболізм. Згідно з даними, отриманими з використанням метагеномного, метатранс­криптомного, метапротеомного і метаболомного підходів, кількість мікроорганізмів, які населяють тіло людини, в 10 разів перевищує кількість клітин людського організму. Сумарний мікробіом містить понад 5 млн генів, що в десятки разів перевищує геном людини. Мільярди бактерій, які мешкають у тілі людини, можуть суттєво впливати на ризик розвитку хронічних захворювань (атеросклероз, інфекційний ендокардит, системні, автоімунні, алергійні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, патологія шлунково-кишкового тракту, онкологія), а також інші соматичні захворювання та деякі психічні розлади (синдром дефіциту уваги, шизофренія, біполярний розлад, аутичний синдром, депресії тощо). Важливим є стан динамічної рівноваги між макроорганізмом, мікроорганізмами, котрі його заселяють, та довкіллям — еубіоз. Наведено загальні дані про основні складові біотопи мікробіому людини та клінічне значення еубіозу шлунково-кишкового каналу. Висвітлено перспективні напрями досліджень і корекції мікробіоценозу. Розглянуто найчисленніший та важливий біотоп, функції якого практично наближаються до функцій печінки, — мікробіом кишечника та сучасні методи його дослідження. Обґрунтовано доцільність призначення пробіотичних засобів при низці хронічних захворювань для підтримання еубіозу. Перспективним напрямом є вивчення різних біотопів мікробіому людини за допомогою сучасних методів діагностики, що дасть змогу краще прогнозувати ризик розвитку хронічних захворювань і наблизити терапевтичний підхід до персоналізованої медицини.

Біографії авторів

G. D. Fadieienko, ДУ «Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Фадєєнко Галина Дмитрівна, д. мед. н., проф.,
директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел.: (57) 373-90-32, 370-37-37

Yа. V. Nikiforova, ДУ «Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Я. В. Нікіфорова

Посилання

Vitovskyj RM, Mazur IP, Slobodyanyk MV, Martyshhenko IV. Vzayemozv’yazok sercevo-sudynnoyi patologiyi ta zaxvoryuvan tkanyn parodontu. Visnyk serce-vo-sudynnoyi xirurgiyi (Ukrainian). 2018;1 (30):72-78.

Loban GA. Porozhnyna rota — ekologichna nisha spivavtorystva mikroorganizmiv. Biologiya ta ekologiya (Ukrainian). 2015;1(1):84-89.

Mazur IP, Vitovskyj RM,. Slobodyanyk M.V Poshyrenist parodontopatogennoyi mikroflory v paciyentiv iz klapannoyu patologiyeyu sercevo-sudynnoyi systemy. Suchasna stomatologiya (Ukrainian). 2018;2:24-30. https://doi.org/10.30702/ujcvs/18.33/18(071-076)

Stepanova TYu, Tymofeeva AV. Mykrobyota rotovoj polosty cheloveka. Sovremenni problem] nauky y obrazovanyya (Russian). 2016;5. http://www.science-education.ru. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=25212 (дата обращения: 26.10.2019).

Tkach SM. Puchkov KS, Syzenko AK, Kuzenko YuG. Kyshechnaya mykrobyota y funkcyonalnыe zabolevanyya kyshechnyka (Russian). Suchasna gastroenterologiya (Ukrainian). 2014;1 (75):118-129.

Faieienko GD, Bogun LV. Dyzbioz kyshechnyka u praktyci likarya — internista. Suchasna gastroenterologiya Сучасна гастроентерол (Ukrainian). 2013;1 (69):89-96.

Shadryn OG, Mysnyk VP. Kyshkova mikrobiota u ditej: suchasni mozhlyvosti profilaktyky ta korekciyi porushen. Ukrmedchasopys (Ukrainian). 2018;5(1):127.

Shyrobokov VP, Yankovskyj DS, Dyment GS. Mikrobiom lyudyny ta suchasni metody jogo ozdorovlennya. Infekcijni xvoroby (Ukrainian). 2014:64-69.

Beasley DE, Koltz AM, Lambert JE, Fierer N, Dunn RR. The evolution of stomach acidity and its relevance to the human microbiome. PLoS One. 2015;10(7). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0134116

Boldbaatar G, Hashem BE, Takashi M et al. Gastric microbiota in Helicobacter pylori-negative and positive gastritis among high incidence of gastric cancer area. Cancers (Basel). 2019;11(4):504. https://doi.org/10.3390/cancers11040504

Cristian VP, Rus A, Dumitraşcu D. Gastric microbiota: tracing the culprit. Clujul Med. 2017;90(4):369-376 https://doi.org/10.15386/cjmed-854.

Dong Q, Xin Y, Wang L et al. Characterization of gastric microbiota in twins. Curr Microbiol. 2017;74(2):224-229. https://doi.org/10.1007/s00284-016-1176-8

Fisher L, Fisher A. Acid-suppressive therapy and risk of infections: pro and contra. Clin Drug Investig. 2017;37(7):587-624. https://doi.org/10.1007/s40261-017-0519-y

Hooi JK.Y., Lai WY, Ng WK et al. Global prevalence of Helicobacter pylori infection: systematic review and meta-analysis. Gastroenterology. 2017;53(2):420-429. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2017.04.022

Hunt RH, Yaghoobi M. The esophageal and gastric microbiome in health and disease. Gastroenterol Clin North Am. 2017;46(1):121-141. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2016.09.009

Nakae H, Tsuda A, Matsuoka T et al. Gastric microbiota in the functional dyspepsia patients treated with probiotic yogurt. BMJ. Open Gastroenterol. 2016;3(1).

Nardone N, Compare D. The human gastric microbi https://doi.org/10.1136/bmjgast-2016-000109 ota: Is it time to rethink the pathogenesis of stomach diseases?. United Eur Gastroenterol J. 2015;3(3):255-260. https://doi.org/10.1177/2050640614566846

Raei N, Behrouz B, Zahri S, Latifi-Navid S. Helicobacter pylori infection and dietary factors act synergistically to promote gastric cancer. Asian Pac J Cancer Prev. 2016;17(3):917-921. https://doi.org/10.7314/apjcp.2016.17.3.917

Rothschild D, Weissbrod O, Barkan E et al. Environment dominates over host genetics in shaping human gut microbiota. Nature. Publ. Online. 28 February 2018. DOI: 10.1038/nature25973 — https:. elementy.ru/novosti_nauki/433217/

Sender R, Fuchs S, Milo R. Are we really vastly outnumbered? Revisiting the ratio of bacterial to host cells in humans. Cell. 2016;164:337-340. https://doi.org/10.1016/j.cell.2016.01.013

Sender R, Fuchs S, Milo R. Revised estimates for the number of human and bacteria cells in the body. 2016;https:. journals.plos.org/plosbiology/article?id = 10.1371/

Yatsunenko T, Rey FE, Manary MJ et al. Human gut microbiome viewed across age and geography. Nature. 2012;486 (7402):222-227. https://doi.org/10.1038/nature11053

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-10-31

Номер

Розділ

Огляди