DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-5-26

Співвідношення основних філотипів кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки та ожиріння

N. I. Chereliuk

Анотація


Мета — вивчити склад кишкової мікробіоти на рівні основних філотипів (Bacteroidetes, Firmicutes і Actinobacteria) та співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) на тлі ожиріння з урахуванням статі та віку.

Матеріали та методи. У дослідження залучено 59 хворих на НАЖХП на тлі ожиріння (основна група), серед них було 24 (40,7 %) жінки та 35 (59,3 %) чоловіків віком від 43 до 62 років (медіана — 49 років). Індекс маси тіла (ІМТ) — 35,6 (31,8; 39,3) кг/м2. До групи порівняння залучено 14 хворих на НАЖХП, серед них 10 (71,4 %) жінок та 4 (28,6 %) чоловіка віком від 36 до 58 років (медіана — 51 рік) з та без ожиріння (ІМТ — 27,3 (27,0; 28,2) кг/м2). Групу контролю утворили 9 практично здорових добровольців, серед них було 4 (44,44 %) жінки та 5 (55,56 %) чоловіків віком від 35 до 59 років (медіана — 41 рік). ІМТ — 26,5 (26,1; 27,2) кг/м2). Групи були порівнянними за віком та співвідношенням статей. Усім хворим проведено ­ультразвукове дослідження печінки та загальноклінічне лабораторне обстеження з вимірюванням у фекальному вмісті співвідношення філотипів Bacteroidetes, Firmicutes і Actinobacteria методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу та розрахунком співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes.

Результати. У хворих на НАЖХП з ожирінням відзначено статистично значущі зміни антропометричних показників: підвищення ІМТ на 30,4 % (p < 0,05) та збільшення обводу талії на 25,0 % (p < 0,05). Зниження відносного вмісту Bacteroidetes виявлено у хворих на НАЖХП із супутнім ожирінням та ізольованою НАЖХП (14,74 (6,46; 28,80) % та 16,85 (8,46; 33,33) %, відповідно) порівняно з контрольною групою (33,3 (8,48; 50,39) %; Н = 2,90, р = 0,23). Найбільшим відносний вміст Firmicutes був у хворих на НАЖХП (52,52 (42,39; 62,88) %), найменшим — в осіб контрольної групи (32,97 (22,02; 43,08) %), у пацієнтів із коморбідним перебігом НАЖХП та ожиріння він становив 51,35 (37,65; 67,80) %. Схожу тенденцію виявлено для співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes. В осіб контрольної групи відносний вміст Actinobacteria становив 1,73 (1,16; 2,17) %, у хворих на НАЖХП — 3,98 (1,53; 5,22) %, у хворих із супутнім ожирінням — 4,40 (2,54; 9,60) %.

Висновки. Співвідношення основних філотипів кишкової мікробіоти статистично значуще відрізнялося у хворих на НАЖХП, зокрема у пацієнтів із супутнім ожирінням. Порівняно з контрольною групою у хворих з ізольованим перебігом НАЖХП спостерігали збільшення відносної кількості Actinobacteria в 2,3 разу, Firmicutes — в 1,59 разу, при коморбідному перебігу НАЖХП та ожиріння — відповідно в 2,54 та 1,55 разу.


Ключові слова


неалкогольна жирова хвороба печінки; кишкова мікробіота; ожиріння; філотипи

Повний текст:

PDF

Посилання


Arumugam M, Raes J, Pelletier E et al. Enterotypes of the human gut microbiome. Nature. 2011;473:174-180. doi: 10.1038/nature09944.

Backhed F, Ley RE, Sonnenburg JL et al. Host-bacterial mutualism in the human intestine. Science. 2005;307:1915-1920. doi: 10.1126/science.1104816.

Chalasani N, Younossi ZM, Lavine JE et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: Practice guidance from the American Association for the Study of Liver Diseases. Clinical Liver Disease. 2018;N 11:81-81. doi: doi:10.1002/cld.722.

Dominianni C, Sinha R, Goedert JJ et al. Sex, body mass index, and dietary fiber intake influence the human gut microbiome. PLoS One. 2015;N 10. e0124599. doi: 10.1371/journal.pone.0124599.

Finucane MM, Sharpton TJ, Laurent TJ et al. A taxonomic signature of obesity in the microbiome? Getting to the guts of the matter. PLoS One. 2014;N 9. e84689. doi: 10.1371/journal.pone.0084689.

Huttenhower C, Gevers D et al. Structure, function and diversity of the healthy human microbiome: The Human Microbiome Project. Nature. 2012;486:207. doi: 10.1038/nature11234.

Koliada A, Syzenko G, Moseiko V et al. Association between body mass index and Firmicutes/Bacteroidetes ratio in an adult Ukrainian population. BMC Microbiol. 2017;17:120. doi: 10.1186/s12866-017-1027-1.

Kolodziejczyk AA, Zheng D, Shibolet O et al. The role of the microbiome in NAFLD and NASH. EMBO Mol Med. 2019;11. doi: 10.15252/emmm.201809302.

Marchesini S, Day C, Dufour JF et al. EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64:1388-1402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.

Markle JG, Frank DN, Mortin-Toth S et al. Sex differences in the gut microbiome drive hormone-dependent regulation of autoimmunity. Science. 2013;339:1084-1088. doi: 10.1126/science.1233521.

Muscogiuri G, Cantone E, Cassarano S et al. Gut microbiota: a new path to treat obesity. International Journal of Obesity Supplements. 2019;N 9:10-19. doi: 10.1038/s41367-019-0011-7.

Musso G, Gambino R, Cassader M. Interactions between gut microbiota and host metabolism predisposing to obesity and diabetes. Annu Rev Med. 2011;62:361-380. doi: 10.1146/annurev-med-012510-175505.

Muszer M, Noszczynska M, Kasperkiewicz K et al. Human microbiome: when a friend becomes an enemy. Arch Immunol Ther Exp (Warsz). 2015;63:287-298. doi: 10.1007/s00005-015-0332-3.

Saraswati S, Sitaraman R. Aging and the human gut microbiota-from correlation to causality. Front Microbiol. 2014;N 5:764. doi: 10.3389/fmicb.2014.00764.

Schwenger KJ.P., Fischer SE, Jackson TD et al. Non-alcoholic fatty liver disease in morbidly obese individuals undergoing bariatric surgery: prevalence and effect of the pre-bariatric very low calorie diet. Obes Surg. 2018;28:1109-1116. doi: 10.1007/s11695-017-2980-3.

Schwiertz A, Taras D, Schafer K et al. Microbiota and SCFA in lean and overweight healthy subjects. Obesity (Silver Spring). 2010;18:190-195. doi: 10.1038/oby.2009.167.

Turnbaugh PJ, Hamady M, Yatsunenko T et al. A core gut microbiome in obese and lean twins. Nature. 2009;457:480-484. doi: 10.1038/nature07540.

Younossi ZM, Blissett D, Blissett R et al. The economic and clinical burden of nonalcoholic fatty liver disease in the United States and Europe. Hepatology. 2016;64:1577-1586. doi: 10.1002/hep.28785.

Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D et al. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease-Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016;64:73-84. doi: 10.1002/hep.28431.

Younossi ZM. Non-alcoholic fatty liver disease — A global public health perspective. J Hepatol. 2019;70 (3):531-544. doi: 10.1016/j.jhep.2018.10.033. Epub 2018 Nov 9.

Yumuk V, Tsigos C, Fried M et al. European Guidelines for Obesity Management in Adults. Obes Facts. 2015;N 8:402-424. doi: 10.1159/000442721.




© Сучасна гастроентерологія, 2020
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2020