Дослідження впливу рівня цераміду-С16 у плазмі крові на перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки

Анотація

Мета — вивчити залежність рівня цераміду-С16 у плазмі крові від ступеня стеатозу печінки та вмісту глюкози та індексу НОМА у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) за результатами стеатометрії порівняно зі здоровими особами.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 20 пацієнтів з НАЖХП. Серед них було 10 (50 %) чоловіків і 10 (50 %) жінок. Середній вік пацієнтів становив (50,2 ± 1,93) року, середня маса тіла — (103,5 ± 1,9) кг, середній індекс маси тіла — (33,1 ± 0,5) кг/м2. Рівень глюкози в крові — (5,6 ± 0,1) ммоль/л, індекс HOMA — 2,4 ± 0,2. Під час проведення стеатометрії середній коефіцієнт затухання становив (2,70 ± 0,20) дБ/см, що відповідало ступеню стеатозу S2. Діагноз НАЖХП верифікували на підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, об’єктивного обстеження, зокрема антропометричних параметрів, лабораторних методів дослідження (рівень глюкози у плазмі крові, глікозильований гемоглобін, індекс НОМА), даних стеатометрії, еластометрії та рідинної хроматографії з мас-спектрометрією (Shimadzu Nexera X2 UHPLC, Shimadzu LCMS-8045 mass-spectrometer). Контрольну групу утворено із 20 осіб з нормальною масою тіла без патології печінки. Групи були порівнянними за віком і співвідношенням статей.

Результати. У пацієнтів із НАЖХП виявлено підвищення рівня цераміду-С16 у плазмі крові до (0,402 ± 0,047) мкмоль/л, що відповідало помірному ступеню стеатозу (S2), тоді як у здорових осіб цей показник становив (0,271 ± 0,049) мкмоль/л (p < 0,001). Рівень глюкози та індекс НОМА у хворих на НАЖХП були в межах норми — (5,6 ± 0,1) ммоль/л і 2,4 ± 0,2 відповідно.

Висновки. Підвищений рівень цераміду-С16 у плазмі крові статистично значущо (p < 0,001) впливає на ступінь стеатозу порівняно зі здоровими особами, а також є чутливішим маркером інсулінорезистентності.