Роль біохімічних та гемодинамічних показників в оцінці прогресування фіброзу печінки різного походження

Анотація

Мета — визначити особливості біохімічних і гемодинамічних показників у хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХГ-С) та неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП), їх взаємозв’язок з даними еластографії печінки.

Матеріали та методи. Обстежено 195 хворих, із них 94 (48,2 %) пацієнти із ХГ-С та 101 (51,8 %) хворий на НАЖХП. Визначали вміст аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази (ЛФ), γ-глутамілтранспептидази, маркерів фіброзу — оксипроліну білокзв’язаного (ОПБЗ) та оксипроліну вільного, гексозамінів, сіркомукоїдів (СМ), середньомолекулярних пептидів (СМП), жовчних кислот та х-ліпопротеїдів. Зсувнохвильову еластографію печінки проводили у режимі Shear Wave Elastography (SWE) на сканері Ultrasign Soneus P7 (Україна, Швейцарія). За допомогою допплерографії оцінювали стан печінкової та селезінкової артерій, печінкової (VР) та селезінкової (VL) вен, вимірювали об’ємну швидкість кровотоку, середню лінійну швидкість кровотоку (Vmean), діаметр судин, перфузійний індекс та індекс резистентності.

Результати. Аналіз маркерів фіброзу печінки виявив тенденцію до активації синтезу колагену, про що свідчило підвищення в сироватці крові хворих вмісту ОПБЗ. Рівень продуктів розпаду сполучної тканини (оксипроліну вільного) мав тенденцію до зниження у пацієнтів із ХГ-С (р < 0,05). Установлений кореляційний зв’язок у групі хворих на ХГ-С між вмістом ОПБЗ та SWE печінки (r = 0,44, р < 0,05). Модуль Юнга був вищим у пацієнтів з ХГ-С (р < 0,05). У хворих на ХГ-С установлено прямо порційний зв’язок між рівнем ЛФ і модулем Юнга (r = 0,65, р < 0,05). Виявлено збільшення діаметра VР і VL та зменшення Vmean (р < 0,05). У хворих на ХГ-С установлено асоціацію модуля Юнга з Vmean у VL (r = 0,59, р < 0,05), кореляційні зв’язки між Vmean у VP та рівнем СМ (r = 0,56, р < 0,05), між об’ємною швидкістю кровотоку в VL і вмістом СМ (r = –0,62, р < 0,05), між Vmean у селезінковій артерії та рівнем ОПБЗ (r = 0,59, р < 0,05). У групі пацієнтів з НАЖХП виявлено прямо порційний зв’язок між концентрацією СМП та Vmean у печінковій артерії (r = 0,54, р < 0,05).

Висновки. У хворих на ХГ-С показники цитолітичного та холестатичного синдромів були статистично значущо вищими, ніж у пацієнтів з НАЖХП (р < 0,05) за наявності нижчих показників білковосинтетичної функції печінки (р < 0,05). Для пацієнтів із ХГ-С і НАЖХП, за даними допплерографії, характерним було збільшення діаметра VР і VL та зниження Vmean.