Особливості деяких гастроентерологічних захворювань у осіб похилого віку

Анотація

Наведені дані ґрунтуються на дослідженнях минулих років та чинних рекомендаціях. Патологічні зміни гастроентерологічного профілю серед осіб віком понад 65 років є найпоширенішими. У цієї категорії пацієнтів захворювання можуть бути легкими або атиповими, що призводить до пізньої діагностики та затримки призначення своєчасного лікування. До найпоширеніших захворювань в осіб похилого віку, окрім дисфагії та одинофагії, належать гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, стравохід Барретта та медикаментозний езофагіт. З віком частіше трапляється хронічний атрофічний гастрит та зростає смертність унаслідок ускладнень виразкової хвороби. Особливу увагу приділено тому факту, що багато пацієнтів похилого віку застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), антитромбоцитарні або антикоагулянтні препарати через наявність супутніх захворювань, що зумовлює необхідність індивідуального підходу до оцінки ризиків та раціонального підходу до продовження прийому цих препаратів разом з антисекреторними препаратами. Гастропатії, індуковані прийомом НПЗЗ, є частою причиною зростання смертності від кровотеч із верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Для ефективного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, хронічного атрофічного гастриту, гастропатії, індукованої вживанням НПЗЗ, доцільним є призначення пантопразолу. У вітчизняних дослідженнях доведено клінічну ефективність та безпечність застосування пантопразолу («Золопенту») у хворих похилого віку, продемонстровано низку переваг над іншими інгібіторами протонної помпи: триваліший кислотопригнічувальний ефект, більша pH-селективність та низький рівень взаємодії з іншими лікарськими препаратами, що має важливе значення при лікуванні пацієнтів з мультиморбідністю та поліпрагмазією.
Негативні впливи з віком відбуваються і в печінці. Більшого поширення набувають алкогольне ураження із синдромом холестазу та медикаментозні гепатити. З віком достовірно зростає кількість холестатичних уражень печінки. Переваги в лікуванні має урсодезоксихолева кислота. Обґрунтовано доцільність її застосування у пацієнтів похилого віку із синдромом холестазу завдяки антихолестатичному та цитопротективному ефектам, а також за наявності біліарного рефлюксу. Використання вітчизняного препарату «Укрлів» виправдане з точки зору фармакоекономічних переваг і терапевтичної ефективності.