DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-3-41

Сучасні підходи до лікування поєднання неалкогольної жирової хвороби печінки і серцево-судинних захворювань

N. B. Gubergrits, N. V. Byelyayeva

Анотація


Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є основною причиною хронічних захворювань печінки. Ця патологія прогресує від стеатозу до стеатогепатиту, фіброзу і цирозу. Доведено, що НАЖХП є мультисистемним захворюванням, яке уражує не тільки печінку, а й інші органи, зокрема серце і судини. Наприклад, НАЖХП збільшує ризик виникнення серцево-судинних захворювань (ССЗ). Незважаючи на те що первинне ураження печінки при НАЖХП відбувається на структурному та функціональному рівні гепатоцитів, найбільша кількість летальних випадків у пацієнтів з НАЖХП зумовлена ССЗ. Основні фізіологічні функції печінки, зокрема метаболізм глюкози та ліпідів, зазнають значних змін при НАЖХП і можуть бути асоційовані з формуванням системного запального «середовища», частково — під впливом цитокінів і молекул, котрі синтезуються в печінці. Різні молекули, які секретуються в жировій тканині, такі як адипонектин, лептин та інтерлейкіни, беруть участь у розвитку НАЖХП і НАЖХП-індукованих ССЗ.
S-аденозил-L-метіонін (SAMe) є важливою метаболічно активною плейотропною молекулою, котра бере участь у різних клітинних реакціях, які передують синтезу глутатіону. SAMe — це основний донор метилових груп, необхідних для метилування нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, біологічних амінів і білків. При хронічних захворюваннях печінки синтез SAMe пригнічується, тому існує певний інтерес до застосування SAMe при НАЖХП для зменшення тяжкості захворювання і НАЖХП-індукованих ССЗ. У огляді обговорено дані, опубліковані в науковій літературі, котрі демонструють фізіологічну і патофізіологічну роль SAMe, а також його терапевтичне застосування при НАЖХП та НАЖХП-індукованих ССЗ.


Ключові слова


неалкогольна жирова хвороба печінки; серцево-судинні захворювання; патогенез коморбідності; перспективи лікування; адеметіонін

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Anokhina GA, Kharchenko NV, Kharchenko VV. Metabolicheskaya terapiya bolnyh s alkogolnoj boleznyu pecheni [Metabolic therapy of patients with alcoholic liver disease] (Russian). Liki Ukrayini [Drugs of Ukraine] (Ukranian). 2007;110:1-3.

Akhmedov VA. Vzaimosvyaz serdechno-sosudistyh oslozhnenij i nealkogolnoj zhirovoj bolezni pecheni [Interrelation of cardiovascular complications and non-alcoholic fatty liver disease]. Rus. Med. Zhurnal [Rus Med J]. 2018;Vol 1:86-88 (Russian).

Babak OYa, Kolesnikova YeV. Patogeneticheskie mehanizmy nealkogolnoj zhirovoj bolezni pecheni: fokus na klinicheskoe primenenie ademetionina [Pathogenetic mechanisms of non-alcoholic fatty liver disease: focus on the clinical use of ademetionine] (Russian). Suchasna gastroenterologiya [Modern Gastroenterol] (Ukranian). 2011;3:14-21.

Baranovsky AYu. Primenenie S-adenozil-metionina (Geptrala) v terapii bolnyh nealkogolnym steatogepatitom [Use of S-adenosyl-methionine (Heptral) in treatment of patients with non-alcoholic steatohepatitis] . Klin. perspektivy gastroenterologii, gepatologii[Clinical perspectives of gastroenterology, hepatology]. 2010;1:3-10 (Russian).

Byshevsky ASh, Tersenov OA. Biohimiya dlya vracha. Ekaterinburg: Uralskij rabochij [Biochemistry for the doctor. Ekaterinburg: Ural worker], 1994:383 (Russian).

Pogotov GA. Pogotova G. A. Vpliv ademetioninu na energetichnij obmin, prooksidantno-antioksidantnu sistemu v pechinci, miokardi ta golovnomu mozku shuriv pri dihloretanovomu gepatiti [An influence of ademetionin on energy metabolism, a prooxidant-antioxidant system in the liver, myocardium and brain of rats in dichloroethane hepatitis] (Ukranian). Likarska sprava [Likars’ka sprava] (Ukranian). 2005;5, N6:120-125.

Podyamova SD. Podymova S. D. Bolezni pecheni: rukovodstvo dlya vrachej. 5-e izd., pererab. i dop. M.: Medicina [Diseases of the liver: a guide for doctors. Moscow: Medicine], 2018:984 (Russian).

Tkach SM, Yuzvenko TYu, Cheverda TL. Sovremennaya farmakoterapiya nealkogolnoj zhirovoj bolezni pecheni [Modern pharmacotherapy of non-alcoholic fatty liver disease] (Russian). Zdorov’ya Ukrayini [Health of Ukraine] (Ukranian). 2017;18:68-71.

Tsymmerman YaS. Mudrye mysli o medicine i vrachevanii. M.: Geotar-Media [Wise thoughts about medicine and healing. Moscow: Geotar-Medi]a, 2015:256 (Russian).

Abenavoli L, Milic N, Di Renzo L et al. Metabolic aspects of adult patients with nonalcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2016;N 22:7006-7016. DOI: 10.3748/wjg.v22.i31.7006.

Abenavoli L, Peta V. Role of adipokines and cytokines in nonalcoholic fatty liver disease. Rev Recent Clin Trials. 2014;N 9:134-140. PMID: 25514909.

Anstee QM, Day CP. S-adenosylmethionine (SAMe) therapy in liver disease: a review of current evidence and clinical utility. J Hepatol. 2012;N 57:1097-1109. DOI: 10.1016/j.jhep.2012.04.041.

Baldessarini RJ. Neuropharmacology of S-adenosylmethionine. Am J Med. 1987;N 83 (5A):95-103. PMID: 3318448.

Byrne CD. Ectopic fat, insulin resistance and non-alcoholic fatty liver disease. Proc Nutr Soc. 2013;N 72:412-419. DOI: 10.1017/S0029665113001249.

Byrne CD, Targher G. Review. NAFLD: A multisystem disease. Journal of Hepatology. 2015;N 62:47-64. DOI: 10.1016/j.jhep.2014.12.012.

Caballero F, Fernandez A, Matias N et al. Specific contribution of methionine and choline in nutritional nonalcoholic steatohepatitis: impact on mitochondrial S-adenosyl-Lmethionine and glutathione. J Biol Chem. 2010;N 285 (24):18528-18536. DOI: 10.1074/jbc.M109.099333.

Cai J, Zhang S, Huang W. Association between nonalcoholic fatty liver disease and carotid atherosclerosis: a meta-analysis. Int J Clin Exp Med. 2015;N 8 (5):7673-7678. PMID: 26221316.

Cano A, Buque X, Martinez-Una M. Methionine adenosyltransferase 1A gene deletion disrupts hepatic very low-density lipoprotein assembly in mice. Hepatology. 2011;N 54 (6):1975-1986. DOI: 10.1002/hep.24607.

Cestaro B. Effects of arginine, S-adenosylmethionine and polyamines on nerve regeneration. Acta Neurol Scand. 1994;N 89 (154):32-39. PMID: 7941963.

Chalasani N, Younossi Z, Lavine JE et al. The diagnosis and management of nonalcoholic fatty liver disease: practice guideline by the American Gastroenterological Association, American Association for the Study of Liver Diseases, and American College of Gastroenterology. Gastroenterology. 2012;N 142 (7):1592-1609. DOI: 10.1053/j.gastro.2012.04.001.

Chan JM, Rimm EB, Colditz GA. Obesity, fat distribution, and weight gain as risk factors for clinical diabetes in men. Diabetes Care. 1994;N 17 (9):961-969. DOI: 10.2337/diacare.17.9.961.

Colditz GA, Willett WC, Rotnitzky A et al. Weight gain as a risk factor for clinical diabetes mellitus in women. Ann Intern Med. 1995;N 122 (7):481-486. PMID: 7872581.

Dey A, Caro A, Cederbaum AI. S-adenosyl methionine protects ob/ob mice from CYP2E1-mediated liver injury. AJP. 2007;N 293. G91–G103. DOI: 10.1152/ajpgi.00004.2007.

Fan Y, Wei F, Zhou Y, Zhang H. Association of non-alcoholic fatty liver disease with impaired endothelial function by flowmediated dilation: a meta-analysis. Hepatol Res. 2016;N 46 (3). E165-173. DOI: 10.1111/hepr.12554.

Fargion S, Porzio M, Fracanzani AL. Nonalcoholic fatty liver disease and vascular disease: State-of-the-art. World J Gastroenterology. 2014;N 20:13306-13324. DOI: 10.3748/wjg.v20.i37.13306.

Finkelstein JD. Metabolic regulatory properties of S-adenosylmethionine and S-adenosylhomocysteine. Clin Chem Lab Med. 2007;N 45 (12):1694-1699. DOI: 10.1515/CCLM.2007.341.

Hamaguchi M, Kojima T, Takeda N et al. Nonalcoholic fatty liver disease is a novel predictor of cardiovascular disease. World J Gastroenterol. 2007;N 13:1579-1584. DOI: 10.3748/wjg.v13.i10.1579.

Hardison WG.M. Hepatic taurine concentration and dietary taurine as regulations of bile acid conjugation with taurine. Gastroenterology. 1978;N 75:71-75. PMID: 401099.

Kunutsor SK, Apekey ТА, Walley J. Liver aminotransferases and risk of incident type 2 diabetes: a systematic review and metaanalysis. Am J Epidemiol. 2013;N 178:159-171. DOI: 10.1093/aje/kws469.

Loomba R, Sanyal AJ. The global NAFLD epidemic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2013;N 10 (11):686-690. DOI: 10.1038/nrgastro.2013.171.

Madan SA, John F, Pitchumoni CS. Nonalcoholic fatty liver disease and mean platelet volume: a systemic review and meta-analysis. J Clin Gastroenterol. 2016;N 50 (1):69-74. DOI: 10.1097/MCG.0000000000000340.

Mahabadi AA, Berg MH, Lehmann N et al. Association of epicardial fat with cardiovascular risk factors and incidentmyocardial infarction in the general population: the Heinz Nixdorf Recall Study. J Am Coll Cardiol. 2013;N 61:1388-1395. DOI: 10.1016/j.jacc.2012.11.062.

Ng M, Fleming T, Robinson M et al. Global, regional, and national prevalence of overweight and obesity in children and adults during 1980-2013. P. a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. Lancet- — 2014. N 384 (9945):766-781. DOI: 10.1016/S0140-6736 (14)60460-8.

Nieto N. Ethanol and fish oil induce NF kappa B transactivation of the collagen alpha2 (I) promoter through lipid peroxidation-driven activation of the PKC-PI3K-Akt pathway. Hepatology. 2007;N 45 (6):1433-1445. DOI: 10.1002/hep.21659.

Nieto N. S-adenosylmethionine blocks collagen I production by preventing transforming growth factor-beta induction of the COL1A2 promoter. J Biol Chem. 2005;N 280 (35):30963-30974. DOI: 10.1074/jbc.M503569200.

Petta S, Valenti L, Marchesini G. PNPLA3 GG genotype and carotid atherosclerosis in patients with non-alcoholic fatty liver disease. PLoS One. 2013;N 8. e74089. DOI: 10.1371/journal.pone.0074089.

Rijzewijk LJ, van der Meer RW, Smit JW et al. Myocardial steatosis is an independent predictor of diastolic dysfunction in type 2 diabetes mellitus. J Am Coll Cardiol. 2008;N 52:1793-1799. DOI: 10.1016/j.jacc.2008.07.062.

Rinella ME. Nonalcoholic fatty liver disease: a systematic review. JAMA- — 2015. N 313:2263-2273. DOI: 10.1001/jama.2015.5370.

Ruscica M, Baragetti A, Catapano AL et al. Translating the biology of adipokines in atherosclerosis and cardiovascular diseases: gaps and open questions. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2016;S0939-4753 (16):30350-30357. DOI: 10.1016/j.numecd.2016.12.005.

Scorletti E. Management of cardiovascular disease in NAFLD. EASL postgraduate course: non-alcoholic fatty liver disease. Amsterdam, 2017. Р. 39-48.

Scorletti E, Calder C, Byrne CD. Non-alcoholic fatty liver disease and cardiovascular risk: metabolic aspects and novel treatments. Endocrine. 2011;N 40 (3):332-343. DOI: 10.1007/s12020-011-9530-x.

Stefan N, Kantartzis K, Häring HU. Causes and metabolic consequences of fatty liver. Endocr Rev. 2008;N 29:939-960. DOI: 10.1210/er.2008-0009.

Taylor R, Holman RR. Normal weight individuals who develop type 2 diabetes: the personal fat threshold. Clin Sci (Lond). 2015;N 128:405-410. DOI: 10.1042/CS20140553.

Veal N, Hsieh CL, Xiong S. Inhibition of lipopolysaccharidestimulated TNF-alpha promoter activity by S-adenosylmethionine and 5’-methylthioadenosine. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2004;N 287 (2). G352-362. DOI: 10.1152/ajpgi.00316.2003.

Wong RJ, Aguilar M, Cheung R. Nonalcoholic steatohepatitis is the second leading etiology of liver disease among adults awaiting liver transplantation in the United States. Gastroenterology. 2015;N 148 (3):547-555. DOI: 10.1053/j.gastro.2014.11.039.

World Health Organization (WHO), Fact Sheet No 311 (updated March 2013). http://www.who.int/mediacentre/ factsheets/fs311/en/.

Wortham M, He L, Gyamfi M et al. The transition from fatty liver to NASH associates with SAMe depletion in db/db mice fed a methionine choline-deficient diet. Dig Dis Sci. 2008;N 53 (10):2761-2774. DOI: 10.1007/s10620-007-0193-7.

Yki-Jarvinen H. NAFLD in a patient with metabolic syndrome. EASL postgraduate course: non-alcoholic fatty liver disease. Amsterdam, 2017. Р. 32-38.

Yki-Jarvinen H. Non-alcoholic fatty liver disease as a cause and a consequence of metabolic syndrome. Lancet. Diabetes. Endocrinol. 2014;N 2:901-910. DOI: 10.1016/S2213-8587 (14)70032-4.




© Сучасна гастроентерологія, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019