Маски автоімунного гепатиту. Клінічні спостереження

Анотація

Автоімунний гепатит — це діагноз заперечення. За даними літератури, у третини пацієнтів виявляють інші автоімунні захворювання, які поєднуються з автоімунним гепатитом (АІГ), що посилює тяжкість перебігу захворювання та утруднює діагностику. АІГ слід запідозрити при обстеженні будь-якого пацієнта з гострим або хронічним ураженням печінки, особливо за наявності гіпер-γ-глобулінемії, а також якщо у пацієнта є вияви інших автоіммунних захворювань.
Представлені клінічні спостереження за пацієнтами з автоімунними ураженнями печінки. Розвиток захворювань у них мав складні маски, оскільки вони перебігали у поєднанні з іншими автоімунними захворюваннями, такими як вітиліго і первинний біліарний холангіт. Особливістю цих випадків є атипова клінічна маніфестація захворювання. У першому клінічному спостереженні тривалий період клінічного благополуччя не дав змоги запідозрити наявність патології, наслідком чого стала наявність фіброзу і стеатозу, а наявність aнти-LC-1-антитіл дало змогу діагностувати АІГ-2 і швидко призначити патогенетичну терапію. Ускладнили діагностику прийом біологічної добавки і наявність у пацієнта вітиліго. Питання про те, чи є перехресні синдроми самостійними захворюваннями або це варіант перебігу АІГ, є дискутабельним, оскільки клінічні вияви гепатиту обов’язково наявні при будь-якому з варіантів overlap-синдрому. У другому клінічному випадку дані анамнезу та лабораторних методів дослідження свідчили про наявність патології жовчовивідних шляхів, і лише ретельне обстеження дало змогу підтвердити у пацієнтки наявність оverlap-синдрому. Діагностика АІГ і поєднаних синдромів є складним діагностичним завданням у клінічній практиці лікаря та потребує мультидисциплінарного підходу. У цієї категорії пацієнтів потрібне детальне вивчення і стандартизація діагностичних критеріїв, що допоможе зі своєчасною діагностикою і адекватною терапією складних хворих.