DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-3-26

Вегетативний супровід поєднаного перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів молодого віку з автоімунним тиреоїдитом

T. M. Pasiieshvili

Анотація


Мета — встановити наявність та оцінити частоту і виразність виявів вегетативної дисфункції (ВД) у пацієнтів з коморбідністю автоімунного тиреоїдиту (АІТ) і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з використанням анкети-опитувальника А. М. Вейна.

Матеріали та методи. Обстежено 83 студентів з коморбідністю ГЕРХ і АІТ. Серед пацієнтів переважали жінки (61; 73,5 %). Середній вік — (22,1 ± 2,1) року. Тривалість ГЕРХ — від «вперше виявленої» до 3 років, АІТ — від «вперше виявленого» до 2,5 року. Верифікацію ГЕРХ проводили ендоскопічним методом, що дало змогу в 74 (87,8 %) випадках встановити неерозивну форму захворювання, а в 9 (12,2 %) — ерозивну. Наявність АІТ підтверджували за даними клінічних, інструментальних та імунологічних досліджень: антитіла до щитоподібної залози перевищували показники норми; рівень тиреотропного гормона, вільних трийодтироніну (Т3) і тироксину (Т4) у сироватці крові відповідав еутиреоїдному стану. Наявність виявів ВД оцінювали при тестуванні пацієнтів за опитувальником А. М. Вейна (11 запитань). Статистична обробка передбачала обчислення критерію χ2 з поправкою Єтса.

Результати. При оцінці результатів тестування з використанням опитувальника А. М. Вейна встановлено, що найчастішими виявами ВД були: зміна кольору шкірних покривів при хвилюванні (92,8 %), підвищена пітливість (88,0 %), серцебиття (68,7 %), поява нижньо-диспепсичного синдрому (69,9 %), головний біль (51,8 %), зниження працездатності і швидка стомлюваність (97,6 %). Такий вияв ВД, як оніміння і похолодання кінцівок, був характерним для 37,3 % опитаних, утруднене дихання — для 32,5 %, непритомність — для 10,8 %, що пояснювали молодим віком пацієнтів і малим анамнезом за нозологічними формами. В цілому 78,3 % обстежених мали вияви ВД, причому тривалість анамнезу захворювань, стать і форма ураження слизової оболонки стравоходу не мали значення. Двомісячне спостереження за цими хворими виявило наявність «вегетативного хвоста» в 51,8 % випадків у вигляді астенічного синдрому: загальна слабкість, зниження працездатності, швидка стомлюваність, серцебиття, лабільність пульсу і тиску; 37,3 % осіб мали окремі його вияви протягом 4 — 5 тиж після виписки зі стаціонару.

Висновки. Поєднаний перебіг ГЕРБ і АІТ в більшості випадків (78,3 %) супроводжувався ВД, вияви якої посилювали перебіг захворювань. У разі коморбідності ГЕРБ і АІТ протягом 1 — 2 міс після клінічної ремісії захворювань може спостерігатися «вегетативний хвіст» у вигляді астенічного синдрому, вияви якого негативно впливають на якість життя пацієнтів.


Ключові слова


гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; автоімунний тиреоїдит; вегетативна дисфункція; якість життя

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Abaturov AE, Petrenko LL, Gerasimenko ON. Chronic autoimmune thyroiditis in children. International Endocrinological Journal. 2014;3:21-27 (Russian).

Bobir’ova L. Є., Muravlova OV, Gorodinska O.Yu. Autoimmune thyroid: particular features of clinical studies and the principles of differential therapy. International Endocrinological Journal. 2014;1 (57):17-24.

Bobrova VB. Demchenko AV. Paroxysmal syndrome overgrowth of vegetative dysfunction.. Medicine and pharmacy. 2016;4:23-26.

Wayne AM, Levin Ya. I. Principles of modern pharmacotherapy for insomnia. Journal of Neurology and Psychiatry. 1998;5:39-43 (Russian).

Davyidova AN. Osobennosti techeniya gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni u detey shkolnogo vozrasta pri razlichnyih vegetativnyih narusheniyah i puti ih korrektsii. Avtoref. Dis…kand.med.nauk, Volgograd, 2008:22 (Russian).

Ivanova GP, Gorobets LN. Characteristics of the personality of patients with thyroiditis Hashimoto. Social and clinical psychiatry. 2015;3:27-32 (Russian).

Kanaev RA, Oganova NZ, Tukeshev DO. and others. Vegetative dysfunctions in diseases of the thyroid gland. Science. New technologies and innovations of Kyrgyzstan. 2016;3:43-45 (Russian).

Polina Yu.V., Belova EP, Dmitrieva VV. Psychovegetative syndrome, as the most frequent variant of the syndrome of vegetative dystonia [Text]. New tasks of modern medicine: materials of the III Intern. scientific Conf. SPb, 2014:59-61.

Tkachenko VI, Maksimets Ya.A. Risk factors for the occurrence and progression of autoimmune thyroid diseases: a systematic analysis of data for the last 10 years. Family Medicine. 2017;5 (73):21-28 (Russian).

Fadeenko GD, Gridnev AE. Gastroesophageal reflux disease: esophageal, extraesophageal manifestations and comorbidity / Ed. Acad. A. N. Belo Vol. Kiev, Library of Health of Ukraine, 2014:376 (Russian).

Khaustova OO. Psychosomatic pidkhіd to porushen vegetatively nervous system in the zagalnіy lіkarskiy practice. «NeuroNews: Psychoneurology and Neuropsychology» 2016;2-1:36-41.

Sheremet MІ, Shidlovsky OV, Sidorchuk LP. Autoimmune thyroid. Look at the pathogenesis of the disease (review of literature). Endocrinology. 2014;Т. 19(3):227-235.

Boeckxstaens G, El-Serag H, Smout A et al. Symptomatic reflux disease: the present, the past and the future. Gut. 2014;63(7):1185—1193.

Camireli M. Disoders of gastrointestional motiviti in neurologic diseasis. Mayo Clin Proc. 2014;65:825-846.

El-Serag HP, Sweet S, Winchester CC et al. Update on the epidemiology of gastro — esophageal reflux disease: a systematic rewire. Gut. 2014;63:871-880.

Fitzerald RC, Vaezi MF, Esophgeal diseases. Gastroenterology. 2018;154(2):263-266. doi: 10/1053/j. gastro.2017.12.017. Epub 2017 Dec 21.

Galstyan L, Avagyan G, Khachaturyan S et al. Functioning of the nervous system in case of autonomic dysfunction. Europenian Journal of Pediatric Nevrology. 2017:351—359. https://doi.org/10.1016/ j.ejpn. 2017. 04. 1056.

Iwakiri K, Kinoshita Y, Habu Y et al. Evidence-based clinical practice guidelines for gastroesophageal reflux disease 2015. J Gastroenterol. 2016:751—767. doi: 10.1007/s00535 — 016-1227-8.

Ruzhenkova VV, Ruzhenkov VA, Shkileva I. Ju. et al. Educational stress and somatoform autonomic dysfunction among the first year medical students. Inter med. 2017;N 6:27—31.

Ulleryd M, Prahl U, Börsbo J et al. The association between autonomic dysfunction, inflammation and atherosclerosis in men under investigation for carotid plaques. Published: April 4, 2017 https://doi.org/10.1371/journal.pone.0174974.

Vaezi M, Pandolfino J, Vela M, Shaheen N. White Paper AGA: Optimal strategies to define and diagnose gastroesophageal reflux disease. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15:1162—1172.




© Сучасна гастроентерологія, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019