DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2019-3-19

Особливості виявів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини та показники обміну колагену при його поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою

V. G. Mishchuk, I. B. Romash

Анотація


Мета — встановити поширеність фенотипових і вісцеральних маркерів синдрому недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ) у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) та характер змін сполучної тканини.

Матеріали та методи. В дослідження було залучено 120 пацієнтів: у 45 (група І) з них ГЕРХ перебігала як самостійне захворювання, у 75 (група ІІ) — на тлі НДСТ. Контрольну групу утворили 12 практично здорових осіб без ознак НДСТ. Середній вік обстежених становив (42,0 ± 6,5) року. Оцінку ознак НДСТ проводили згідно з критеріями, рекомендованими М. Moska та співавт., A. Doria та співавт., та критеріями Т.  І. Кадуриної, Л. М. Аббакумової в модифікації Т. Мілковської-Димитрової, а ступеня їх вираження — за шкалою Т. Ю. Смольнової. Концентрацію оксипроліну у сироватці крові та добовій порції сечі визначали фотоколориметричним методом, вміст матриксної металопротеїнази-9 у сироватці крові — імуноферментним методом.

Результати. У хворих групи ІІ таку ознаку НДСТ, як феномен Рейно, виявляли частіше у 2,1 разу, артралгію — в 6,4 разу, дисфагію — в 1,9 разу, періодичні висипання на шкірі — у 3,2 разу, виразки слизової оболонки порожнини рота — в 3,7 разу, ніж у пацієнтів групи І. Відзначено частіший розвиток у хворих групи І проксимальної м’язової слабкості. Аномалії розвитку внутрішніх органів виявлено в 88,0 % пацієнтів групи ІІ та 6,6 % — групи І, нефроптоз і дистопію нирок — відповідно у 46,6 і 15,5 % осіб, аномалії розвитку жовчного міхура — у 86,6 та 11,1 % хворих. Рівень оксипроліну у сироватці крові та добовій порції сечі у пацієнтів групи І не відрізнявся від показників здорових осіб, але був нижчим в 1,7 разу порівняно з показником у групі ІІ. Вміст оксипроліну у сечі у хворих групи ІІ в 2,9 разу перевищував показник контрольної групи та в 3,89 разу — показник групи І (р < 0,05). Концентрація матриксної металопротеїнази-9 у пацієнтів групи І була більшою в 1,9 разу, а в осіб групи ІІ — в 2,4 разу порівняно з конт­рольною групою (р < 0,05).

Висновки. У дорослих з ГЕРХ на тлі НДСТ переважають артралгії, феномен Рейно, знижена маса тіла, мають місце кісткові, суглобові та шкірні фенотипові ознаки, які корелюють з частотою і тривалістю гастроезофагеального рефлюксу. Тактика лікування таких хворих має враховувати ці зміни.


Ключові слова


гастроезофагеальна рефлюксна хвороба; недиференційована дисплазія сполучної тканини; оксипролін; матриксна металопротеїназа-9

Повний текст:

PDF

Посилання


Apenchenko Yu. S., Basalaeva NV, Kapustina LV, Ivanova II. Connective tissue dysplasia in children with gastroesophageal reflux disease:clinical and biochemical features (Russian). Herald of the Ivanovo Medical Academy (Russian). 2014;3 (19):17-19.

Zemtsovskiy EV. Diagnosis and treatment of connective tissue dysplasia (Russian). Medical Herald (Russian). 2006;11 (354):56-61.

Sichinava IV, Shishov A. Ya., Belousova NA. Features of the manifestations of gastroduodenal pathology in children with connective tissue dysplasia (Russian). Pediatrics Journal named G N Speransky (Russian). 2012;4 (91):6-10.

Soloveva NI, Ryizhakova OS. (Russian) Methods for determining the activity of matrix metaloproteinases. Clinical laboratory diagnosis (Russian). 2010;2:17-21.

Usenko O. Yu., Voitiv Ya. Yu The rate and criteria of diagnosis of undifferentiated dysplasia of connective tissue in stationary patients (Ukrainian). Klinichna khirurhiia (Ukrainian). 2017;10:5-7.

Chemodanov VV, Krasnova EE. Principles of medical support for children with connective tissue dysplasia (Russian). The attending physician (Russian). 2018:66-69.

Antunes M, Scirè CA, Talarico R et al. Undifferentiated connective tissue disease: state of the art on clinical practice guidelines. RMD Open. 2019;N 4. e000786. doi:10.1136/rmd open-2018-000786.

Bodolay E, Csiki Z, Szekanecz Z, Caramanolis GP et al. Five-year follow-up of 665 Hungarian patients with undifferentiated connective tissue disease (UCTD). Clinical and Experimental Rheumatology. 2003;21(3):313-320.

Denaxas K, Ladas SD, Karamanolis GP. Evaluation and management of esophageal manifestations in systemic sclerosis. Ann Gastroenterol. 2018;31(2):165-170. doi:10.20524/aog.2018.0228.

Doria A, Mosca M, Gambari PF et al. Defining unclassifiable connective tissue diseases: incomplete, undifferentiated, or both?. J Rheumatol. 2005;32(2):213-215.

Mosca M, Neri R, Bombardieri S et al. Undifferentiated connective tissue diseases (UCTD): a review of the literature and a proposal for preliminary classification criteria. Clin Exp Rheumatol. 1999;17(5):615-620.

Mosca M, Tani C, Neri C et al. Undifferentiated connective tissue diseases (UCTD). Autoimmunity reviews. 2006;N 6 (1):1-4.

Nica AE, Alexa LM, Ionescu AO et al. Esophageal disorders in mixed connective tissue diseases. Journal of Medicine and Life. 2016;N 9 (2):141. 143. PubMed PMID: 27453743. PubMed Central PMCID: PMC4863503.

Patti MG, Gasper WJ, Fisichella PM. et. al. Gastroesophageal reflux disease and connective tissue disorders: pathophysiology and implications for treatment. Journal of Gastrointestinal Surgery. 2008;12 (11):1900-1906.

Pepmueller PH. Undifferentiated connective tissue disease, mixed connective tissue disease, and overlap syndromes in rheumatology. Mo Med. 2016;113(2):136-140.

Soares RV, Forsythe A, Hogarth K et al. Interstitial lung disease and gastroesophageal reflux disease: key role of esophageal function tests in the diagnosis and treatment. Arq Gastroenterol. 2011;48(2):91-97.




© Сучасна гастроентерологія, 2019
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2019