Медикаментозно-індуковані ураження верхніх відділів травного тракту: профілактика і лікування
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-2-55Ключові слова:
нестероїдні протизапальні препарати, медикаментозно-індуковані пошкодження, профілактика і лікування, інгібітори протонної помпи, вісмутовмісні препаратиАнотація
Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є каузальним чинником пошкодження слизової оболонки не тільки шлунка і дванадцятипалої кишки, а й стравоходу, запускаючи механізми розвитку гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ). Відомо, що прийом НПЗП (включаючи низькі дози аспірину) здатний істотно збільшувати ймовірність розвитку пептичного езофагіту з ризиком утворення виразок, кровотечі або формуванням стриктур. В останні роки збільшилася кількість робіт, присвячених ураженням стравоходу та вивченню механізмів розвитку ГЕРХ, що виникають на тлі прийому НПЗП (включаючи низькі дози ацетилсаліцилової кислоти) та інших медикаментів. Проаналізовано структуру медикаментозно-індукованих уражень верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у пацієнтів, що приймають НПЗП. Вивчено частоту та особливості уражень стравоходу у хворих на остеоартроз великих суглобів, які отримують лікування НПЗП, та визначено фактори, що підвищують ризик розвитку цієї патології. Обрано найбільш раціональний підхід діагностики та первинної профілактики НПЗП-індукованого езофагіту з урахуванням розглянутих факторів ризику, що в більшості випадків має зменшити частоту побічних ефектів НПЗП-асоційованих уражень стравоходу. Виокремлені основні напрями в лікуванні НПЗП-асоційованих ушкоджень стравоходу, а саме: зміна способу життя, раціональне харчування, зміна дози та режиму прийому НПЗП або перехід на селективний НПЗП, сучасна фармакотерапія та хірургічне лікування. На клінічних прикладах пацієнтів з ушкодженнями стравоходу й шлунка, асоційованими з тривалим прийомом НПЗП або антитромбоцитарних засобів, обговорені заходи профілактики та лікування цієї категорії пацієнтів з використанням інгібіторів протонної помпи й вісмутовмісних препаратів.
Посилання
Arutjunov AG, Burkov SG. Gastrojezofageal’naja refljuksnaja bolezn’ u pacientov pozhilogo i starcheskogo vozrasta. Klinicheskie perspektivy gastrojenterologii, gepatologii. 2005;1:31-38 (Russian).
Vasil’ev Ju.V., Masharova AA, Janova OB. Gastrojezofageal’naja refljuksnaja bolezn’, sochetajushhajasja s hronicheskim pankreatitom i jazvennoj bolezn’ju. Kliniko-jepidemiologicheskie i jetno-jekologicheskie problemy zabolevanij organov pishhevarenija. Kliniko–jepidem i jetno–jekologicheskie problemy zabolevanij organov pishhevarenija Krasnojarsk, 2005:18-19 (Russian).
Gubergric N.B, Krjuk NA. Osobennosti lechenija bol’nyh hronicheskim pankreatitom v sochetanii s gastrojezofageal’noj refljuksnoj bolezn’ju. Gastrojenterologija Sankt-Peterburga. 2007;1-2:114 (Russian).
Ivashkin VT, Maev IV, Truhmanov AS. i dr. Klinicheskie rekomendatsii Rossiyskoy gastroenterologicheskoy assotsiatsii po diagnostike i lecheniyu gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni. RZhGGK. 2017;27(4):75-95 (Russian).
Karateev AE, Uspenskiy YuP, Pahomova IG. Erozivnyiy ezofagit u bolnyih, prinimayuschih nesteroidnyie protivovospalitelnyie preparatyi: chastota i faktoryi riska. Eksperim i klingastroenterol 2008. 2008;3:11-16 (Russian).
Lazebnik LB. Polimorbidnost’ u pozhilyh. Serdce. 2007;7:25-27 (Russian).
Stepanov YuM, MosIychuk L.M. Rol vismutu v likuvanni hastroduodenalnoi patolohii (ohliad literatury ta vlasni doslidzhennia). Gastroenterologiya. 2016;3 (23):9-16 (Ukrainian).
Tkach SM. Osobennosti lecheniya gastroezofagealnoy reflyuksnoy bolezni pri nedostatochnoy effektivnosti ingibitorov protonnoy pompyi. Suchasna gastroenterologiya. 2017;1 (93):71-78 (Russian).
Tkach SM, Onischuk LA. Effektivnost eradikatsii infektsii Helicobacter pylori v pervichnoy profilaktike NPVP-gastropatiy. Gastroenterologiya. 2015;3:40-43 (Russian).
Tkach SM, Sereda MP. Sovremennyie podhodyi k profilaktikei lecheniyu NPVP-gastropatiy. Suchasna gastroenterologiya. 2005;3 (23):66-71 (Russian).
Abid S, Mumtaz K, Jafri W et al. Pill-induced esophageal injury: endoscopic features and clinical outcomes. Endoscopy. 2005;N 37:740-744.
Abitbol V, Chaussade S. Are dyspepsia or gastroesophageal reflux predictive of serious digestive events during treatment with NSAIDs? How should they be treated?. Presse Med. 2003;N 32:53-55.
Allison MC, Howatson AG, Torrance CJ. et al. Gastrointestinal damage associated with the use of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. N Engl J Med. 1992;N 327:749-54.
American gastroenterological association medical position statement on the management of gastroesophageal reflux disease. Gastroenterology. 2008;135:1383-1391.
Avidan B, Sonnenberg A, Schnell T, Sontag S. Risk factors for erosive reflux esophagitis: a case-control study. Am J Gastroenterol. 2001;N 96:41-46.
Avidan B, Sonnenberg A, Schnell T et al. Risk factors of oesophagitis in arthritic patients. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2001;N 13:1095-1099.
Bassotti G, Bucaneve G, Furno P. Double-blind, placebo-controlled study on effect of diclofenac sodium and indomethacin on postprandial gastricmotility in men. Dig Dis Sci. 1998;N 43:1172-1176.
Beil W, Staar U, Sewing K. Pantoprazole: a novel H+/K+-ATPase inhibitor with an improved pH stability. Eur J Pharmacol. 1992;N 218:265—271.
Bigard M, Pelletier A. Esophageal complications of non steroidal antiinflammatory drugs. Gastroenterol Clin Biol. 2004;N 3:58-61.
Bohmer CJ, Klinkenberg-Knol EC, Niezen-de-Boer RC et al. The prevalence of gastro-oesophageal reflux disease based on non-specific symptoms in institutionalized, intellectually disabled individuals. European Journal of Gastroenterology & Hepatology. 1997;9(2):187-190.
Bombardier C, Laine L, Reicin A et al. Comparison of upper gastrointestinal toxicity of rofecoxib and naproxen in patients with rheumatoidarthritis: VIGOR Study Group. N Engl J Med. 2000;343:1520-1528.
Bytzer P. Goals of therapy and guidelines for treatment success in symptomatic gastroesophageal reflux disease patients. Am J Gastroenterol. 2003;98(3):31-39.
Chan FK, Wong VW, Suen BY et al. Combination of a cyclooxygenase-2 inhibitor and a proton-pump inhibitor for prevention of recurrent ulcer bleeding in patientsat very high risk: a double-blind, randomised trial. Lancet. 2007;369:1621-1626.
Chey WD, Mody R, Kothari S et al. Are proton pump inhibitors (PPIs) sufficient in controlling symptoms of gastroesophageal reflux disease (GERD)? A community-based US survey study. Gastroenterol. 2008;134 (suppl. 1). P. A-325.
Conaghan PG. A turbulent decade for NSAIDs: update on current concepts of classification, epidemiology, comparative efficacy, and toxicity. Rheumatology International. 2012;32(6):1491-1502.
Hampel H, Abraham NS, El Serag HB et al. Meta-analysis: obesity and the risk for gastroesophageal reflux disease and its complications. Annals of Internal Medicine. 2005;143:199-211.
Hawkey CJ. Nonsteroidal anti-inflammatory drug gastropathy. Gastroenterology. 2000;119:521—535.
Hernandez-Diaz S, Rodriguez LA. Association between non-steroidal anti-inflammatory drugs and upper gastrointestinal tract bleeding/perforation: an overview of epidemiologic studies published in the 1990. Arch Intern Med. 2000;160:2093-2099.
Ishino Y, Sugano K. Acid-suppressive strategy against gastroesophageal reflux diseases and non-erosive reflux diseases: the alternative of proton- pump inhibitors or H2 receptor antagonists. Nippon Rinsho. 2007;N 65 (5):891-894.
Jansson C, Nordenstedt H, Wallander MA et al. Severe symptoms of gastro-oesophageal reflux disease are associated with cardiovascular disease and other gastrointestinal symptoms, but not diabetes: a population-based study. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2008;27(1):58-65.
Katashima M, Yamamoto K, Tokuma Y et al. Comparative pharmacokinetic/pharmacodynamic analysis of proton pump inhibitors omeprazole, lanzoprazole and pantoprazole, in humans. Eur J Drug Metabol Pharmacokinet. 1998;N 23:19—26.
Kim S, Hunter J, Wo J et al. NSAIDs, aspirin, and esophageal strictures: are over-the-counter medications harmful to the esophagus?. J Clin Gastroenterol. 1999;N 29:32-34.
Khan S, Mohammad A, O’Rourke KP. An audit of the frequency of proton pump inhibitor (PPI) prescription in rheumatoid arthritis (RA) patients taking non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs). Ir J Med Sci. 2014;N 183 (4):685-686.
Koffeman AR, Valkhoff VE, Çelik S et al. High-risk use of over-the-counter non-steroidal anti-inflammatory drugs: a population-based cross-sectional study. Br J Gen Pract. 2014;N 64:621.
Kromer W. Similarities and differences in the properties of substituted benzimidazoles: a comparison detween pantoprazole and related compounds. Digestion. 1995;N 56:443—454.
Laine L, Curtis S, Cryer B et al. Assessment of upper gastrointestinal safety of etoricoxib and diclofenac in patients with osteoarthritis and reumatoid arthritis in the multinational etoricoxib and diclofenac arthritis long-term (MEDAL) programme: a randomized comparison. Lancet. 2007;N 369:465-473.
Laine L, Ahnen D, McClain C et al. Review article: potential gastrointestinal effects of long-term acid suppression with proton pump inhibitors. Aliment Pharmacol Ther. 2000;N 14:661-668.
Laine L, Bombardier C, Hawkey CJ. Stratifying the risk of NSAID-related upper gastrointestinal clinical events: results of a doubleblind outcomes study in patients with rheumatoid arthritis. Gastroenterology. 2002;N 123:1006—1012.
Lanas A. A review of the gastrointestinal safety data — a gastroenterologist’s perspective. Rheumatology. 2010;49(2):3-10.
Lovell M. Caring for the elderly: Changing perceptions and attitudes. Journal of Vascular Nursing. 2006;24(1):22-26.
Makris U, Kohler M, Fraenkel L. Adverse effects (AEs) of topical NSAIDs in older adults with osteoarthritis (OA): a systematic review of the literature. The Journal of Rheumatology. 2010;37(6):1236-1243.
Martinez SD, Malagon I, Garewal HS et al. Nonerosive reflux disease (NERD) — acidreflux and symptom patterns. Aliment Pharmacol Ther. 2003;17:537-545.
McNamara D. Gastro-esophageal reflux disease and ulcerdisease in Europe: NSAID related gastroduodenal pathology. The Burden of Gastrointestinal Diseases in Europe. 2004:31—36.
Parfitt J, Driman D. Pathological effects of drugs on the gastrointestinal tract: a review. Hum Pathol. 2007;N 38:527-536.
Peura DA. Gastrointestinal safety and tolerability of nonselective nonsteroidal anti-inflammatory agents and cyclooxygenase-2-selective inhibitors. Cleve Clin J Med. 2002;N 69:131-139.
Piper J, Ray W, Daugherthy J. Corticosteroid use and peptic ulcer disease: role of NSAID. Ann Intern Med. 1991;N 114:735—740.
Richter J. The refractory GERD patient. World Gastroenterol News. 2007;12:11-13.
Ruszniewski P, Soufflet C, Barthelemy P et al. NSAIDs intakes is a risk factor for gastroesophageal reflux. Gut. 2016;55. A267.
Savarino E, Tutuian R, Zentilin P et al. Characteristics of reflux episodes and symptom association in patients with erosive esophagitis and nonerosive reflux disease: study using combined impedance pH off therapy. Am J Gastroenterol. —2010. N 105:1053-1061.
Savarino E, Zentilin P, Tutuian R et al. The role of nonacid reflux in NERD — Lessons learned from impedance pH monitoring in 150 patients off therapy. Am J Gastroenterol. 2008;N 103:2685-2693.
Scheiman J, Patel P, Henson E et al. Effect of naproxen on gastroesophageal reflux and esophageal function: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. Am J Gastroenterol. 1995;N 90:754-757.
Semble E, Wu W, Castell D. Nonsteroidal anti-inflammatory drug and esophageal injury. Semin Arthritis Rheum. 1989;N 19:99-109.
Singh G, Triada filopoulus G. Epidemiology of NSAID-induced GI complications. J Reumatol. 1999;N 26:28—34.
Tack J. Recent developments in the pathophysiology and therapy of gastroesophageal refluux disease and nonerosive reflux disease. Curr Opin Gastroenterol. 2005;N 21:454-460.
Taha A, Angerson W, Morran C. Correlation between erosive oesophageal and gastro-duodenal diseases. The influence of aspirin, simple analgesics, and Helicobacter pylori. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2002;N 14:1313-1317.
Takeuchi K. Pathogenesis of NSAID-induced gastric damage: Importance of cyclooxygenase inhibition and gastric hypermotility. World Journal of Gastroenterology: WJG. 2012;N 18:2147-2160.
Vane JR. Th e fight against rheumatism: from willow bark to COX-1 sparing drugs. J Physiol Pharmacol. 2000;51:573-586.
Van Pinxteren B, Numans ME, Bonis PA et al. Short-term treatment with proton pump inhibitors, H2-receptor antagonists and prokinetiсs for gastro-oesophageal reflux disesase-like symptoms and endoscopy negative reflux disease. Cochrane Database Syst Rev. 2004;N 18 (4). CD002095.
Yasuda H, Yamada M, Endo Y et al. Acutenecrotizing esophagitis: role of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. J Gastroenterol. 2006;N 41:193-197.
