Перший досвід вивчення поширеності Helicobacter pylori-негативної пептичної виразки у Львівській області
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-2-35Ключові слова:
Helicobacter pylori-негативна пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, поширення, чинники ризику.Анотація
Поширення Helicobacter pylori-негативної виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в Україні не досліджено. Відсутність обліку хворих, невивченість чинників ризику розвитку такого варіанта хвороби, недостатній досвід лікування хворих та профілактики захворювання створюють серйозні проблеми насамперед на етапі первинного звернення по медичну допомогу. Клінічний протокол про три рівні надання медичної допомоги хворим з такою патологією (2013) недосконалий і потребує перегляду з істотними доповненнями. За результатами обстеження 264 хворих, які звернулися по медичну допомогу протягом 4 міс 2018 р. з приводу виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, встановлено співвідношення пацієнтів з Helicobacter pylori-позитивним та негативним статусом і зроблена спроба встановити можливі чинники ризику неінфекційного варіанта хвороби. Частота виразок гастродуоденальної зони у хворих з Helicobacter pylori-негативним статусом становить 23,1 %, з Helicobacter pylori-позитивним — 39,0 %, а ерозій — відповідно 76,9 та 60,9 %. При Helicobacter pylori-позитивному статусі домінує дуоденальна локалізація виразок (29,7 % проти 10,0 %), при Helicobacter pylori-негативному — шлункова локалізація ерозій (67,7 % проти 47,6 %). До чинників, які підвищують ризик розвитку Helicobacter pylori-позитивної виразки, належать зловживання тютюнокурінням і алкоголем (67,2 і 57,4 %). Чинником ризику Helicobacter pylori-негативного варіанта хвороби є високий індекс маси тіла (в середньому — 25,9 кг/м2). У частини хворих (7,7 %) з Helicobacter pylori-негативним статусом чинником ризику ерозивно-виразкових уражень може бути цироз печінки. У 7,8 % пацієнтів з Helicobacter pylori-позитивним статусом ерозивно-виразкові ураження гастродуоденальної зони поєднуються з хронічним панкреатитом.
Посилання
Vdovychenko VI, Shvydkyi YaB, Ostrohliad AV. Fenomen Helicobacter pylori-nehatyvnoi vyrazky ta yoho mistse v klinichnii praktytsi. Suchasna hastroenterol (Ukr). 2017;6:102-108.
Yvashkyn VT, Sheptulyn AA, Maev YV. y dr. Klynycheskye rekomendatsyy Rossyiskoi hastroэnterolohycheskoi assotsyatsyy po dyahnostyke y lechnyiu yazvennoi bolezny. Ros zhurn hastroэnterol, hepatol, koloproktol (Rus). 2016;6:40-54.
Ohanezova YA, Avalueva EB. Helicobacter pylori-nehatyvnaia yazvennaia bolezn: ystorycheskye faktы y sovremennыe realyy. Farmateka Hastroэnterolohyia/Hepatolohyia (Rus). 2017;55:16-20.
Osadchuk MA, Osadchuk AM, Sybriaev AA. Helicobacter pylori-nehatyvnaia yazvennaia bolezn: sovremennoe sostoianye problemы. Ros zhurn hastroэnterol, hepatol, koloproktol (Rus). 2014;1:4-9.
Chang YW. Non-Helicobacter pylori, non-steroidal anti-inflammatory drug peptic ulcer disease. Korean J Gastroenterol. 2016;67:313-317.
Kano T, Lijima K, Abe Y et al. A multicenter prospective study on the prevalence of Helicobacter pylori-negative and nonsteroidal anti-inflammatory drug-negative idiopatic peptic ulcers in Japan. J Gastroenterol Hepatol. 2015;30:842-848.
Miri SM.S., Zahedi MJ, Shafiei S. Prevalence of Helicobacter pylori-negative, non-steroidal anti-inflammatory drug related peptic ulcer disease in patients referred to Afzalipour Hospital. Middle East J Dig Dis. 2015;7:241-244.
Moss SF. The clinical evidence linking Helicobacter pylori to gastric cancer. Cell Moll Gastroenterol Hepatol. 2017;3:183-191.
Yaxley J, Chakravarty B. Helicobacter pylori eradication — an update on the latest therapies. Austr Fam Phys. 2014;43:301-305.