Постінфекційний синдром подразненого кишечника: останні рекомендації робочої групи Римського фонду
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-1-93Ключові слова:
синдром подразненого кишечника, постінфекційний синдром подразненого кишечника, патогенез, діагностика, лікування, Римські критеріїАнотація
Існування такої форми синдрому подразненого кишечника (СПК) як постінфекційний СПК (ПІ-СПК) давно доведено клініко-лабораторними та епідеміологічним дослідженнями, проведеними в різних географічних і клінічних умовах. Проте офіційних клінічних рекомендацій з діагностики та лікування ПІ-СПК тривалий час не було. Для того щоб узагальнити наявні докази з патофізіології, діагностики і лікування ПІ-СПК, Римський фонд створив робочу групу з цього питання, яка представила звіт і рекомендації, котрі ґрунтуються на сучасних даних літератури та клінічному досвіді. Робоча група провела ретельний аналіз баз даних публікацій, які описують клінічні особливості (діагностику), патофізіологію (кишкові сенсомоторні функції, кишкова мікробіота, імунна дисрегуляція, бар’єрна дисфункція, ентероендокринні шляхи, генетика) і тваринні моделі ПI-СПК. При цьому використовували систему консенсусу на основі Delphi для створення клінічних рекомендацій з ведення хворих із ПІ-СПК, котрі ґрунтуються на даних доказової медицини та клінічному досвіді членів цієї групи. ПI-СПК розвивається приблизно у 10 % пацієнтів після перенесеного інфекційного ентериту. До чинників ризику належать жіноча стать, молодший вік, психологічний дистрес під час або перед гострим гастроентеритом, тяжкість гострого епізоду. В патогенезі ПI-СПК мають значення зміни в мікробіомі кишечника, а також чинники епітеліальної, серотонінергічної та імунної системи, хоча самі механізми розвитку та прогресування ПІ-СПК не повністю зрозумілі. Оскільки специфічні лікувальні рекомендації для ПІ-СПК не розроблено, його лікування аналогічне терапії СПК. Наведено алгоритм діагностики та лікування ПI-СПК. Запропоновано напрями майбутніх досліджень.
Посилання
Chaudhary NA, Truelove SC. The irritable colon syndrome. A study of the clinical features, predisposing causes, and prognosis in 130 cases. Q J Med. 1962;31:307-322.
Chen J, Zhang Y, Deng Z. Imbalanced shift of cytokine expression between T helper 1 and T helper 2 (Th1/Th2) in intestinal mucosa of patients with post-infectious irritable bowel syndrome. BMC Gastroenterol. 2012;12:91. DOI 10.1186/1471-230x-12-91
Cremon C, Gargano L, Morselli-Labate AM et al. Mucosal immune activation in irritable bowel syndrome: gender-dependence and association with digestive symptoms. Am J Gastroenterol. 2009;104:392-400. DOI 10.1038/ajg.2008.94
Donnachie E, Schneider A, Mehring M et al. Incidence of irritable bowel syndrome and chronic fatigue following GI infection: a population-level study using routinely collected claims data. Gut. 2018;67:1078-1086. DOI 10.1192/bja.2017.34
Drossman D. Rome IV: functional gastrointestinal disorders — disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150:1257-1261. DOI 10.1053/j.gastro.2016.03.035
Drossman DA. Improving the treatment of irritable bowel syndrome with the Rome IV Multidimensional Clinical Profile. Gastroenterol Hepatol. 2017;13:694-696. DOI 10.1053/j.gastro.2016.02.032
Dunlop SP, Hebden J, Campbell E et al. Abnormal intestinal permeability in subgroups of diarrhea-predominant irritable bowel syndromes. Am J Gastroenterol. 2006;101:1288-1294. DOI 10.1111/j.1572-0241.2006.00672.x
Faith JJ, Guruge JL, Charbonneau M et al. The longterm stability of the human gut microbiota. Science. 2013;341. 237439. DOI 10.1111/jgh.12294
Giovanni B, Madhusudan G, Premysl B et al. Rome Foundation Working Team Report on post-infection irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2019;156:46-58. DOI 10.1053/j.gastro.2018.07.011
Gwee KA, Leong YL, Graham C et al. The role of psychological and biological factors in postinfective gut dysfunction. Gut. 1999;44:400-406. DOI 10.1136/gut.44.3.400
Jalanka J, Salonen A, Fuentes S et al. Microbial signatures in post-infectious irritable bowel syndrome — toward patient stratification for improved diagnostics and treatment. Gut Microbes. 2015;6:364-369. DOI 10.1080/19490976.2015.1096486
Jin Y, Ren X, Li G et al. Beneficial effects of rifaximin in postinfectious irritable bowel syndrome mouse model beyond gut microbiota. J Gastroenterol Hepatol. 2018;33:443-452. DOI 10.1111/jgh.13841
Johnsen PH, Hilpusch F, Cavanagh JP et al. Faecal microbiota transplantation versus placebo for moderate- to-severe irritable bowel syndrome: a double-blind, randomised, placebo-controlled, parallel-group, singlecentre trial. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2018;3:17-24. DOI 10.1016/s2468-1253(17)30338-2
Kanazawa M, Palsson OS, van Tilburg MA et al. Motility response to colonic distention is increased in postinfectious irritable bowel syndrome (PI-IBS). Neurogastroenterol Motil. 2014;26:696-704. DOI 10.1111/nmo.12318
Kim HS, Lim JH, Park H et al. Increased immunoendocrine cells in intestinal mucosa of postinfectious irritable bowel syndrome patients 3 years after acute Shigella infection—an observation in a small case control study. Yonsei Med J. 2010;51:45-51. DOI 10.3349/ymj.2010.51.1.45
Klem F, Wadhwa A, Prokop L et al. Prevalence, risk factors, and outcomes of irritable bowel syndrome after infectious enteritis: a systematic review and meta-analysis. Gastroenterol. 2017;152:1042-1054. DOI 10.1053/j.gastro.2017.02.019
Litleskare S, Rortveit G, Eide GE et al. Prevalence of irritable bowel syndrome and chronic fatigue 10 years after Giardia infection. Clin Gastroenterol Hepatol. 2018;16:1064-1072. DOI 10.1016/j.cgh.2018.01.022
Lozupone CA, Stombaugh JI, Gordon JI et al. Diversity, stability and resilience of the human gut microbiota. Nature. 2012;489:220-230. DOI 10.1038/nature11550
Marshall JK, Thabane M, Garg AX et al. Incidence and epidemiology of irritable bowel syndrome after a large waterborne outbreak of bacterial dysentery. Gastroenterol. 2006;131:445-450. DOI 10.1016/s0084-3873(08)70252-9
Marshall JK, Thabane M, Garg AX et al. Intestinal permeability in patients with irritable bowel syndrome after a waterborne outbreak of acute gastroenteritis in Walkerton, Ontario. Aliment Pharmacol Ther. 2004;20:1317-1322. DOI 10.1111/j.1365-2036.2004.02284.x
Menees SB, Maneerattannaporn M, Kim HM et al. The efficacy and safety of rifaximin for the irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2012;107:28-35. DOI 10.1038/ajg.2011.355
Pimentel M, Lembo A, Chey WD, Zakko S, and TARGET Study Group. Rifaximin therapy for patients with irritable bowel syndrome without constipation. N Engl J Med. 2011;364:22-32. DOI 10.1056/nejmoa1004409
Schwille-Kiuntke J, Mazurak N, Enck P. Systematic review with meta-analysis: post-infectious irritable bowel syndrome after travellers’ diarrhea. Aliment Pharmacol Ther. 2015;41:1029-1037. DOI 10.1111/apt.13199
Shah ED, Riddle MS, Chang C et al. Estimating the contribution of acute gastroenteritis to the overall prevalence of irritable bowel syndrome. J Neurogastroenterol Motil. 2012;18:200-204. DOI 10.5056/jnm.2012.18.2.200
Spiller R, Garsed K. Postinfectious irritable bowel syndrome. Gastroenterol. 2009;136:1979-1988. DOI 10.1053/j.gastro.2009.02.074
Spiller RC, Jenkins D, Thornley JP et al. Increased rectal mucosal enteroendocrine cells, T lymphocytes, and increased gut permeability following acute Campylobacter enteritis and in post-dysenteric irritable bowel syndrome. Gut. 2000;47:804-811. DOI 10.1136/gut.47.6.804
Sundin J, Rangel I, Repsilber D et al. Cytokine response after stimulation with key commensal bacteria differ in post-infectious irritable bowel syndrome (PI-IBS) patients compared to healthy controls. PLoS One. 2015;10. e0134836. DOI 10.1371/journal.pone.0134836
Thabane M, Kottachchi DT, Marshall JK. Systematic review and meta-analysis: the incidence and prognosis of post-infectious irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2007;26:535-544. DOI 10.1111/j.1365-2036.2007.03399.x
Villani AC, Lemire M, Thabane M et al. Genetic risk factors for post-infectious irritable bowel syndrome following a waterborne outbreak of gastroenteritis. Gastroenterol. 2010;138:1502-1513. DOI 10.1053/j.gastro.2009.12.049
Wadhwa A, Al Nahhas MF, Dierkhising RA et al. High risk of post-infectious irritable bowel syndrome in patients with Clostridium difficile infection. Aliment Pharmacol Ther. 2016;44:576-582. DOI 10.1097/mog.0000000000000490
Wensaas KA, Langeland N, Hanevik K et al. Irritable bowel syndrome and chronic fatigue 3 years after acute giardiasis: historic cohort study. Gut. 2012;61:214-219. DOI 10.1136/gutjnl-2011-300220
Wouters MM, Van Wanrooy S, Nguyen A et al. Psychological comorbidity increases the risk for postinfectious IBS partly by enhanced susceptibility to develop infectious gastroenteritis. Gut. 2016;65:1279-1288. DOI 10.1136/gutjnl-2015-309460
Youmans BP, Ajami NJ, Jiang ZD et al. Characterization of the human gut microbiome during travelers’ diarrhea. Gut Microbes. 2015;6:110-119. DOI 10.1080/19490976.2015.1019693
