Дослідження фітопрепарату Холелесан® у хворих із функціональною патологією жовчовивідних шляхів і кишечника
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2019-1-53Ключові слова:
функціональна патологія жовчовивідних шляхів, синдром подразненого кишечника із закрепами, лікуванняАнотація
Мета — оцінити ефективність препарату Холелесан® у лікуванні хворих із функціональними захворюваннями жовчовивідних шляхів (ФЗ ЖВШ) у поєднанні із синдромом подразненого кишечника із запорами (СПК-З).
Матеріали та методи. Обстежено 60 хворих із СПК-З у поєднанні з ФЗ ЖВШ (дисфункцією жовчного міхура) віком від 18 до 65 років (середній вік — (39,2 ± 3,1) року). Жінок було 41 (68,3 %), чоловіків — 19 (31,7 %). Діагноз СПК-З і ФЗ ЖВШ установлювали відповідно до Римських діагностичних критеріїв IV. Хворих розподілили на дві групи по 30 осіб. У першій групі пацієнти отримували Холелесан® («Артеріум») по 2 капсули тричі на добу за 30 хв до їди, у другій — препарат артишоку по 400 мг тричі на добу. Тривалість лікування становила 20 днів. До початку лікування і на 21-шу добу оцінювали частоту дефекації, характер випорожнення за Бристольською шкалою (БШ), вираженість абдомінального болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Скоротливість жовчного міхура визначали сонографічно при проведенні харчової проби навантаження, синдром надлишкового бактеріального росту (СНБР) — за допомогою лактулозної Н2-дихальної проби.
Результати. Через 3 тиж лікування у хворих першої групи відзначено поліпшення стану, що виявилося зменшенням інтенсивності болю на 51 % — до (3,5 ± 0,8) см за ВАШ (р = 0,01), у 23,3 % пацієнтів болю взагалі не було. Частота дефекації збільшилася вдвічі — до (2,4 ± 0,6) разу на тиждень (р = 0,08), а форма випорожнення за БШ досягла 3,3 ± 0,6 (р = 0,045). У 56,7 % хворих відзначено випорожнення 3 — 4-го типу. Зафіксовано поліпшення скоротливої функції жовчного міхура, його фракція викиду досягла (45,3 ± 6,1) % (р = 0,05), значно рідше визначали жовчний сладж (23,3 %), який початково мав місце у 40 % хворих. СНБР після лікування виявляли майже вдвічі рідше (у 43,3 % хворих цієї групи; р > 0,05). У другій групі пацієнтів також відзначено поліпшення. Інтенсивність болю за ВАШ зменшилася на третину і становила (4,6 ± 0,8) см (р = 0,06) (відсутній біль у 10 % пацієнтів). Частота дефекації збільшилася на 50 % і становила (2,1 ± 0,4) разу на тиждень (р = 0,17). Форма випорожнення за БШ відповідала 2,2 ± 0,5 (р = 0,37). Нормальне випорожнення відзначено до кінця дослідження у 26,7 % хворих. Фракція викиду жовчного міхура становила (43,8 ± 6,0) % (р = 0,047). Після лікування СНБР виявили у 63,3 % пацієнтів (р > 0,05).
Висновки. Натуральний рослинний мультикомпонентний препарат Холелесан® має достовірний холекінетичний, послаблювальний і пребіотичний ефект і може бути рекомендований для лікування функціональної патології жовчовивідних шляхів і СПК-З.
Посилання
Dorofeyev AE, Rudenko NN Abdominal pain: modern approaches to treatment (Russian). Аpteka [Pharmacy]. 2015;20 (991):2.
Bahrami HR, Hamedi S, Salari R, Noras M. Herbal medicines for the management of irritable bowel syndrome: A systematic review. Electron Physician. 2016;8(8):2719-2725.
Ben Salem M, Affes H, Ksouda K et al. Pharmacological studies of artichoke leaf extract and their health benefits. Plant Foods Hum Nutr. 2015;70(4):441-453.
Bi Z, Zheng Y, Yuan J, Bian Z. The efficacy and potential mechanisms of chinese herbal medicine on irritable bowel syndrome. Curr Pharm Des. 2017;23 (34):5163-5172.
Cotton PB, Elta GH, Carter CR et al. Gallbladder and sphincter of Oddi disorders. Gastroenterology. 2016;150:1420-1429.
Drossman DA, Hasler WL. Rome IV — functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterology. 2016;150(6):1257-1261.
Iwańczak F, Siedlecka-Dawidko J, Iwańczak B. Ocena kurczliwości pęcherzyka żółciowego w czynnościowych bólach brzucha oraz w zespole jelita nadwrażliwego u dzieci. Pol Merkur Lekarski. 2013;35 (205):14-17.
Jones PM, Rosenman MB, Pfefferkorn MD et al. Gallbladder ejection fraction is unrelated to gallbladder pathology in children and adolescents. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;63(1):71-75.
Krajicek E, Hansel S. An acute care approach to functional abdominal pain. JAAPA. 2017;30 (10):17-21.
Lacy BE, Mearin F, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterology. 2016;150:1393-1407.
Matta SR, Kovacic K, Yan K et al. Trends of cholecystectomies for presumed biliary dyskinesia in children in the United States. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2018;66(5):808-810.
Mehra R, Sodhi KS, Saxena A et al. Sonographic evaluation of gallbladder motility in children with chronic functional constipation. Gut Liver. 2015;9(3):388-394.
Moga MM. Alternative treatment of gallbladder disease. Med Hypotheses. 2003;60(1):143-147.
Nakayuenyongsuk W, Choudry H, Yeung KA, Karnsakul W. Decision-making patterns in managing children with suspected biliary dyskinesia. World J Clin Pediatr. 2017;6(2):124-131.
Pihl KD, Jones MW, Deppen JG et al. Effects of laparoscopic cholecystectomy in normokinetic biliary dyskinesia. Am J Surg. 2018;215(1):116-119.
Richmond BK, Grodman C, Walker J et al. Pilot randomized controlled trial of laparoscopic cholecystectomy vs active nonoperative therapy for the treatment of biliary dyskinesia. J Am Coll Surg. 2016;222(6):1156-1163.
Rose JB, Fields RC, Strasberg SM. Poor reproducibility of gallbladder ejection fraction by biliary scintigraphy for diagnosis of biliary dyskinesia. J Am Coll Surg. 2018;226(2):155-159.
Rouster AS, Karpinski AC, Silver D et al. Functional gastrointestinal disorders dominate pediatric gastroenterology outpatient practice. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(6):847-851.
Sperber AD, Dumitrascu D, Fukudo S et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: a Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017;66(6):1075-1082.
Tack J, Drossman DA. What’s new in Rome IV?. Neurogastroenterol Motil. 2017;29(9).
Wilkins T, Agabin E, Varghese J, Talukder A. Gallbladder dysfunction: Cholecystitis, choledocholithiasis, cholangitis, and biliary dyskinesia. Prim Care. 2017;44(4):575-597.
Xiong F, Wu SG, Zhang J et al. Dietary bile salt types influence the composition of biliary bile acids and gut microbiota in grass carp. Front Microbiol. 2018;9. 2209.
