Мікро-РНК: властивості та роль у розвитку та прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки

Автор(и)

  • G. D. Fadieienko ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • T. L. Mozhyna ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • I. E. Kushnir ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • V. M. Chernova ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна
  • T. A. Solomentseva ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-6-72

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, мікро-РНК, діагностичні біомаркери, стеатоз, фіброз

Анотація

Мікро-РНК — невеликі некодуючі РНК, які регулюють різноманітні фізіологічні та патологічні процеси шляхом модуляції експресії генів на посттранскрипційному рівні. Доведено роль мікро-РНК у розвитку та прогресуванні захворювань печінки, зокрема неалкогольної жирової хвороби печінки. Обговорюється можливість використання мікро-РНК як діагностичних маркерів. З великої кількості мікро-РНК найбільшу участь у розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки беруть miR-34a, miR-122 та miR-155.

Біографії авторів

G. D. Fadieienko, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Фадєєнко Галина Дмитрівна, д. мед. н., проф., директор Національного інституту терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України
61039, м. Харків, просп. Любові Малої, 2а. Тел.: (57) 373-90-32, 370-37-37

T. L. Mozhyna, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Т. Л. Можина

I. E. Kushnir, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

І. Е. Кушнір

V. M. Chernova, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

В. М. Чернова

T. A. Solomentseva, ДУ «Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України», Харків

Т. А. Соломенцева

Посилання

Akuta N, Kawamura Y, Suzuki F et al. Impact of circulating miR-122 for histological features and hepatocellular carcinoma of nonalcoholic fatty liver disease in Japan. Hepatol Int. 2016;N 10:647-656. DOI: 10.1007/s12072-016-9729-2].

Baffy G. MicroRNAs in Nonalcoholic Fatty Liver Disease. J Clinical Medicine. 2015;N 4:1977-1988. DOI:10.3390/jcm4121953.

Bandiera S, Pfeffer S, Baumert T, Zeisel M. miR-122-a key factor and therapeutic target in liver disease. J Hepatol. 2015;N 62:448-457. DOI: 10.1016/j.jhep.2014.10.004].

Becker P, Rau M, Schmitt J et al. Performance of Serum microRNAs -122, -192 and -21 as Biomarkers in Patients with Non-Alcoholic Steatohepatitis. PLoS One. 2015;N 10. e0142661. DOI: 10.1371/journal.pone.0142661].

Braza-Boïls A, Marí-Alexandre J, Molina P et al. Deregulated hepatic microRNAs underlie the association between non-alcoholic fatty liver disease and coronary artery disease. Liver Int. 2016;N 36:1221-1229. DOI: 10.1111/liv.13097].

Chakraborty C, Sharma AR., Sharma G et al. Therapeutic miRNA and siRNA: Moving from Bench to Clinic as Next Generation Medicine. Mol Ther Nucleic Acids. 2017;N 8:132-143. DOI: 10.1016/j.omtn.2017.06.005].

Chen YP, Jin X, Xiang Z et al. Circulating microRNAs as potential biomarkers for alcoholic steatohepatitis. Liver Int. 2013;N 33 (8):1257-1265.

Csak T, Bala S, Lippai D et al. MicroRNA-155 Deficiency attenuates liver steatosis and fibrosis without reducing inflammation in a mouse model of steatohepatitis. PLoS One. 2015;N 10. e0129251. DOI: 10.1371/journal.pone.0129251].

Escalona-Nandez I, Guerrero-Escalera D, Estanes- Hernandez A et al. The activation of peroxisome proliferator-activated receptor gamma is regulated by Kruppel-like transcription factors 6 & 9 under steatotic conditions. Biochem Biophys Res Comm. 2015;N 458 (4):751-756.

Guo XY, Sun F, Chen JN. et al. circRNA_0046366 inhibits hepatocellular steatosis by normalization of PPAR signaling. World J Gastroenterol. 2018;N 24:323-337. DOI: 10.3748/wjg.v24.i3.323].

Guo Y, Xiong Y, Sheng Q et al. A micro-RNA expression signature for human NAFLD progression. J Gastroenterol. 2016;N 51:1022-1030. DOI:10.1007/s00535-016-1178-0].

Hammond SM. An overview of microRNAs. Adv Drug Deliv Rev. 2015;N 87:3-14. DOI: 10.1016/j.addr.2015.05.001].

Hyun J, Jung Y. MicroRNAs in liver fibrosis: Focusing on the interaction with hedgehog signaling. World J Gastroenterol. 2016;N 22:6652-6662. DOI: 10.3748/wjg.v22.i29.6652].

Kwiecinski M, Elfimova N, Noetel A et al. Expression of platelet-derived growth factor-C and insulin-like growth factor I in hepatic stellate cells is inhibited by miR-29. Lab Invest. 2012;N 92 (7):978-987.

Latorre J, Moreno-Navarrete J, Mercader J et al. Decreased lipid metabolism but increased FA biosynthesis are coupled with changes in liver microRNAs in obese subjects with NAFLD. Int J Obes (Lond). 2017;N 41:620-630. 28119530 DOI: 10.1038/ijo.2017.21].

Lehmann M, Pirinen E, Mirsaidi A et al. ARTD1-induced poly-ADP-ribose formation enhances ppargamma ligand binding and co-factor exchange. Nucl Acids Res. 2015;N 43 (1):129-142.

Leti F, Malenica I, Doshi M et al. High-throughput sequencing reveals altered expression of hepatic microRNAs in nonalcoholic fatty liver disease-related fibrosis. Transl Res. 2015;N 166:304-314. DOI: 10.1016/j.trsl.2015.04.014].

Liu X, Pan Q, Zhang R et al. Disease-specific miR-34a as diagnostic marker of non-alcoholic steatohepatitis in a Chinese population. World J Gastroenterol. 2016;N 22:9844-9852. DOI: 10.3748/wjg.v22.i44.9844].

Loosen S, Schueller F, Trautwein C et al. Role of circulating microRNAs in liver diseases. World. J Hepatol. 2017;N 9:586-594. DOI: 10.4254/wjh.v9.i12.586].

Miller A, Gilchrist D, Nijjar J et al. MiR-155 has a protective role in the development of non-alcoholic hepatosteatosis in mice. PLoS One. 2013;N 8. e72324. DOI: 10.1371/journal.pone.0072324].

Pawlak M, Lefebvre P, Staels B. Molecular mechanism of paralpha action and its impact on lipid metabolism, inflammation and fibrosis in non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2015;N 62 (3):720-733.

Pirola C, Fernández Gianotti T, Castaño G et al. Circulating microRNA signature in non-alcoholic fatty liver disease: from serum noncoding RNAs to liver histology and disease pathogenesis. Gut. 2015;N 64:800-812. DOI: 10.1136/gutjnl-2014-306996].

Praveenraj P, Gomes R, Kumar S et al. Prevalence and predictors of non-alcoholic fatty liver disease in morbidly obese south indian patients undergoing bariatric surgery. Obes Surg. 2015;N 25:2078-2087. DOI:10.1007/s11695-015-1655-1]

Regulus Therapeutics I. RG-125 (AZD4076), a microRNA therapeutic targeting microRNA 103/107 for the treatment of NASH in patients with type 2 diabetes/Pre-Diabetes, selected as clinical candidate by AstraZeneca. Press release 2015.

Rius B, Titos E, Moran-Salvador E et al. Resolvin d1 primes the resolution process initiated by calorie restriction in obesity-induced steatohepatitis. FASEB J. 2014;N 28 (2):836-848.

Rupaimoole R, Slack F. MicroRNA therapeutics: towards a new era for the management of cancer and other diseases. Nat Rev Drug Discov. 2017;N 16:203-222. DOI: 10.1038/nrd.2016.246].

Salvoza N, Klinzing D, Gopez-Cervantes J, Baclig M. Association of circulating serum miR-34a and miR-122 with dyslipidemia among patients with non-alcoholic fatty liver disease. PLoS One. 2016;N 11. e0153497. DOI:10.1371/journal.pone.0153497].

Su Q, Kumar V, Sud N, Mahato RI. MicroRNAs in the pathogenesis and treatment of progressive liver injury in NAFLD and liver fibrosis. Adv Drug Deliv Rev. 2018;N 129:54-63. DOI: 10.1016/j.addr.2018.01.009].

Szabo G, Csak T. Role of microRNAs in NAFLD/NASH. Dig Dis Sci. 2016;N 61:1314-1324. DOI: 10.1007/s10620-015-4002-4].

Tan J, Tong B, Wu Y, Xiong W. MicroRNA-29 mediates TGFbeta1-induced extracellular matrix synthesis by targeting wnt/beta-catenin pathway in human orbital fibroblasts. Int J Clin Exp Pathol. 2014;N 7 (11):7571-7577.

Tan Y, Ge G, Pan T et al. A pilot study of serum microRNAs panel as potential biomarkers for diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease. PLoS One. 2014;N 9. –e105192. DOI: 10.1371/journal.pone.0105192].

Torres J, Novo-Veleiro I, Manzanedo L et al. Role of microRNAs in alcohol-induced liver disorders и non-alcoholic fatty liver disease. World J Gastroenterol. 2018;N 24 (36):4104-4118. DOI: 10.3748/wjg.v24.i36.4104.

Vega-Badillo J, Gutiérrez-Vidal R, Hernández-Pérez H et al. Hepatic miR-33a/miR-144 and their target gene ABCA1 are associated with steatohepatitis in morbidly obese subjects. Liver Int. 2016;N 36:1383-1391. DOI: 10.1111/liv.13109].

Vienberg S, Geiger J, Madsen S, Dalgaard L. MicroRNAs in metabolism. Acta Physiol (Oxf). 2017;N 219. –P. 346-361. DOI: 10.1111/apha.12681].

Virtue A, Johnson C, Lopez-Pastraña J et al. MicroRNA-155 Deficiency leads to decreased atherosclerosis, increased white adipose tissue obesity, and nonalcoholic fatty liver disease: A novel mouse model of obesity paradox. J Biol Chem. 2017;N 292:1267-1287. DOI: 10.1074/jbc.M116.739839].

Wang L, Zhang N, Wang Z et al. Decreased MiR-155 level in the peripheral blood of non-alcoholic fatty liver disease patients may serve as a biomarker and may influence LXR activity. Cell Physiol Biochem. 2016;N 39:2239-2248. DOI: 10.1159/000447917].

Wang Y, Liu Z, Zou W et al. Molecular regulation of miRNAs and potential biomarkers in the progression of hepatic steatosis to NASH. Biomark Med. 2015;N 9 (11):1189-200. DOI: 10.2217/bmm.15.70.

Wu G, Rui C, Chen J et al. MicroRNA-122 inhibits lipid droplet formation and hepatic triglyceride accumulation via Yin Yang 1. Cell Physiol Biochem. 2017;N 44:1651-1664. DOI: 10.1159/000485765].

Yamada H, Ohashi K, Suzuki K et al. Longitudinal study of circulating miR-122 in a rat model of non-alcoholic fatty liver disease. Clin Chim Acta. 2015;N 446:267-271. DOI: 10.1016/j.cca.2015.05.002].

Yamada H, Suzuki K, Ichino N et al. Associations between circulating microRNAs (miR-21, miR-34a, miR-122 and miR-451) and non-alcoholic fatty liver. Clin Chim Acta. 2013;N 424:99-103. DOI: 10.1016/j.cca.2013.05.021].

Zhou J, Wang K, Wu W et al. MicroRNA-21 targets peroxisome proliferators-activated receptor-alpha in an autoregulatory loop to modulate flow-induced endothelial inflammation. Proc Natl Acad Sci U S A. 2011;108 (25):10355-60. DOI: 10.1073/pnas.1107052108.

Zhou S, Jin J, Wang J.. et al. miRNAS in cardiovascular diseases: potential biomarkers, therapeutic targets и challenges. Acta Pharmacologica Sinica. 2018;N 39:1073-1084.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-28

Номер

Розділ

Огляди