Місце домперидону в лікуванні коморбідної патології стравоходу та шлунка (випадки із клінічної практики)
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2018-6-37Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ГЕРХ, функціональна шлункова диспепсія, добовий езофаго-рН-моніторинг, домперидон, препарат «Мотиліум®»Анотація
Близько 20 % пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) мають клінічні ознаки синдрому функціональної диспепсії, 20 — 30 % хворих, насамперед з неерозивною рефлюксною хворобою і/або позастравохідними виявами ГЕРХ, погано відповідають на терапію інгібіторами протонної помпи. Вважають, що це пов’язано з порушеннями моторики стравоходу та шлунка, що є патогенетичним обґрунтуванням використання прокінетиків при лікуванні коморбідної патології стравоходу і шлунка. Наведено два клінічних випадки ефективного застосування домперидону («Мотиліум®») при лікуванні неерозивної та ерозивної форми ГЕРХ у поєднанні із функціональною диспепсією, проілюстровані результатами добового езофаго-рН-моніторингу.
Посилання
Архипов ВВ, Сереброва СЮ. Безопасность применения прокинетиков в практике терапевта на примере домперидона (Мотилака). Рус мед журн. 2007;15(16):1218.
Дегтярева ИИ, Скрыпник ИН. Роль и место лансопразола и цизаприда в лечении больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Сучасна гастроентерол. 2002;1(7):59-61.
Ивашкин ВТ, Трухманов АС. Болезни пищевода. Патологическая физиология, клиника, диагностика, лечение. М.: Триада Х, 2000:180.
Лазебник ЛБ, Бордин ДС, Машарова АА. и др. Факторы, влияющие на эффективность лечения ГЭРБ ингибиторами протонной помпы. Тер архив. 2012;2:16-21.
Маев ИВ, Кучерявый ЮА. Достижения в диагностике и лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2007;2:49-52.
Маев ИВ, Самсонов АА, Андреев ДН. Клиническое значение синдрома «перекреста» функциональной диспепсии и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Клин перспективы гастроэнтерол, гепатол. 2013;5:17-22.
Маев ИВ, Самсонов АА, Андреев ДН, Кочетов СА. Дифференцированная тактика лечения синдрома функциональной диспепсии. Мед совет. 2012;9:13-20.
Маев ИВ, Самсонов АА, Одинцова АН. и др. Перспективы применения нового прокинетика с двойным механизмом действия в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2009;2:1-5.
Палій ІГ, Заїка СВ. Деякі аспекти лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Укр тер журн. 2005;4:71-76.
Пасечников ВД, Пасечников ДВ. Как добиться максимальной эффективности медикаментозной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2008;13:68-72.
Передерий ВГ, Чернявский ВВ. Изжога. Опасно ли это? Диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, пищевода Барретта и предупреждение рака пищевода в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. Луганск: ЛОТ, 2004:170.
Передерій ВГ, Кузенко ЮГ, Чернявський ВВ. Можливості відеокапсульної ендоскопії в діагностиці порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. Наук вісн. 2010;4:158-163.
Степанов ЮМ, Будзак ИЯ. Использование «Мосида МТ» (мосаприда) при патологии пищеварительного канала. Сучасна гастроентерол. 2008;3 (41):64-69.
Фадеенко ГД. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: эволюция наших представлений. Сучасна гастроентерол. 2001;4(6):16-20.
Філіппов ЮО. Діагностика та лікування захворювань травного каналу з позицій доказової медицини. Гастроентерологія. 2008;6:187.
Чернявський ВВ. Науково-практичне обґрунтування неінвазивних діагностично-лікувальних підходів при захворюваннях езофагогастродуоденальної зони, печінки, підшлункової залози та кишки: Автореф. дис. ...д. мед. н. К., 2018:32.
Шептулин АА, Визе-Хрипунова МА. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и функциональные заболевания ЖКТ. Рос журн гастроэнтерол, гепатол, колопроктол. 2010;20(4):44-48.
Aziz Q, Fass R, Gyawali CP, Miwa H et al. Esophageal disorders. Gastroenterol. 2016;150:1368-1379.
Barone JA. Domperidone: a peripherally acting dopamine2-receptor antagonist. Ann Pharmacother. 1999;N 33 (4):429-440.
Brown TE, Fernandes PA, Grant LJ et al. Effect of parity on pituitary prolactin response to metoclopramide and domperidone: implications for the enhancement of lactation. J Soc Gynecol Investig. 2000;N 7 (1):65-69.
Chen SY, Wang JY, Zhu CW. A randomized controlled Multi-center clinical trial on mosapride in the treatment of functional dyspepsia. Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. 2004;25:165-168.
De Caestecker J. Prokinetics and reflux: a promise unfulfilled. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2002;N 14 (1):5-7.
Dean BB, Gano Jr. A. D., Knight K et al. Effectiveness of proton pump inhibitors in nonerosive reflux disease. Glin Gastroenterol Hepatol. 2004;2:656-664.
Drolet B, Rousseau G, Daleau P et al. Domperidone should not be considered a no-risk alternative to cisapride in the treatment of gastrointestinal motility disorders. Circulation. 2000;17(102):1883-1885.
Drossman DA, Hasler WL. Rome IV Functional GI Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterol. 2016;150:1257-1261.
Franzese A, Borrelli O, Corrado G et al. Domperidone is more effective than cisapride in children with diabetic gastroparesis. Aliment Pharmacol Ther. 2002;N 16 (5):951-957.
Hasler WL. Disorders of gastric emptying. Textbook of gastroenterology. 2002:1341-1369.
Hiyama T, Yoshihama M, Matsuo K et al. Meta-analysis of the effects of prokinetic agent in pational with functional dyspepsia. J Gastroenterol Hepatol. 2007;2:304-310.
Holtman G, Talley NJ, Libgrets T et al. A placebo–controlled trial of itopride in functional dyspepsia. N Engl J Med. 2006;N 354:832-840.
Keohane J, Quigley EM. Functional dyspepsia and nonerosive reflux disease: clinical interactions and their implications. Med Gen Med. 2007;9(3):31.
Liker HR, Ducrotter P, Malfertheiner P. Unmet medical needs among patients with gastroesophageal reflux disease: a foundation for improving management in primary care. Dig Dis. 2009;27:62-67.
Lu F, Wu H, Zhang K, Li D. Domperidone and hyperprolactinemia. Hunan Yi Ke Da Xue Xue Bao. 1998;N 23 (1):100-102.
Otaka M, Jin M, Odashima M et al. New strategy of therapy for functional dyspepsia using famotidine, mosapride and amitriptyline. Aliment Pharmacol Ther. 2005;21 (suppl. 2):42-46.
Ruth M, Finizia C, Cange L, Lundell L. The effect of mosapride on esophageal motor function and acid reflux in patient with gastro-oesophageal reflux disease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2003;15:1115-1121.
Ruth M, Hamelin B, Rohss K. The effect of mosapride, a novel prokinrtic, on acid reflux variables in patient with gastro-oesophageal reflux disease. Aliment Pharmacol Ther. 1998;12:35-40.
Veldhuyzen van Zanten SJ, Jones MJ, Verlinden M, Talley NJ. Efficacy of cisapride and domperidone in functional (nonulcer) dyspepsia: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2001;N 96 (3):689-696.
