Місце домперидону в лікуванні коморбідної патології стравоходу та шлунка (випадки із клінічної практики)

I. G. Palii; S. V. Zaika; S. P. Kolisnyk; I. V. Chernova

doi:10.30978/MG-2018-6-37

Автор(и)

I. G. Palii Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна
S. V. Zaika Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна
S. P. Kolisnyk Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна
I. V. Chernova Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-6-37

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, ГЕРХ, функціональна шлункова диспепсія, добовий езофаго-рН-моніторинг, домперидон, препарат «Мотиліум®»

Анотація

Близько 20 % пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) мають клінічні ознаки синдрому функціональної диспепсії, 20 — 30 % хворих, насамперед з неерозивною рефлюксною хворобою і/або позастравохідними виявами ГЕРХ, погано відповідають на терапію інгібіторами протонної помпи. Вважають, що це пов’язано з порушеннями моторики стравоходу та шлунка, що є патогенетичним обґрунтуванням використання прокінетиків при лікуванні коморбідної патології стравоходу і шлунка. Наведено два клінічних випадки ефективного застосування домперидону («Мотиліум®») при лікуванні неерозивної та ерозивної форми ГЕРХ у поєднанні із функціональною диспепсією, проілюстровані результатами добового езофаго-рН-моніторингу.

Біографії авторів

I. G. Palii, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Палій Ірина Гордіївна, д. мед. н., проф.
21027, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56
Тел. (432) 67-16-53

S. V. Zaika, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

С. В. Заїка

S. P. Kolisnyk, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

С. П. Колісник

I. V. Chernova, Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

І. В. Чернова

Посилання

Архипов ВВ, Сереброва СЮ. Безопасность применения прокинетиков в практике терапевта на примере домперидона (Мотилака). Рус мед журн. 2007;15(16):1218.

Дегтярева ИИ, Скрыпник ИН. Роль и место лансопразола и цизаприда в лечении больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Сучасна гастроентерол. 2002;1(7):59-61.

Ивашкин ВТ, Трухманов АС. Болезни пищевода. Патологическая физиология, клиника, диагностика, лечение. М.: Триада Х, 2000:180.

Лазебник ЛБ, Бордин ДС, Машарова АА. и др. Факторы, влияющие на эффективность лечения ГЭРБ ингибиторами протонной помпы. Тер архив. 2012;2:16-21.

Маев ИВ, Кучерявый ЮА. Достижения в диагностике и лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2007;2:49-52.

Маев ИВ, Самсонов АА, Андреев ДН. Клиническое значение синдрома «перекреста» функциональной диспепсии и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Клин перспективы гастроэнтерол, гепатол. 2013;5:17-22.

Маев ИВ, Самсонов АА, Андреев ДН, Кочетов СА. Дифференцированная тактика лечения синдрома функциональной диспепсии. Мед совет. 2012;9:13-20.

Маев ИВ, Самсонов АА, Одинцова АН. и др. Перспективы применения нового прокинетика с двойным механизмом действия в терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2009;2:1-5.

Палій ІГ, Заїка СВ. Деякі аспекти лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Укр тер журн. 2005;4:71-76.

Пасечников ВД, Пасечников ДВ. Как добиться максимальной эффективности медикаментозной терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни. Фарматека. 2008;13:68-72.

Передерий ВГ, Чернявский ВВ. Изжога. Опасно ли это? Диагностика и лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, пищевода Барретта и предупреждение рака пищевода в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту. Луганск: ЛОТ, 2004:170.

Передерій ВГ, Кузенко ЮГ, Чернявський ВВ. Можливості відеокапсульної ендоскопії в діагностиці порушень моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту. Наук вісн. 2010;4:158-163.

Степанов ЮМ, Будзак ИЯ. Использование «Мосида МТ» (мосаприда) при патологии пищеварительного канала. Сучасна гастроентерол. 2008;3 (41):64-69.

Фадеенко ГД. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: эволюция наших представлений. Сучасна гастроентерол. 2001;4(6):16-20.

Філіппов ЮО. Діагностика та лікування захворювань травного каналу з позицій доказової медицини. Гастроентерологія. 2008;6:187.

Чернявський ВВ. Науково-практичне обґрунтування неінвазивних діагностично-лікувальних підходів при захворюваннях езофагогастродуоденальної зони, печінки, підшлункової залози та кишки: Автореф. дис. ...д. мед. н. К., 2018:32.

Шептулин АА, Визе-Хрипунова МА. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и функциональные заболевания ЖКТ. Рос журн гастроэнтерол, гепатол, колопроктол. 2010;20(4):44-48.

Aziz Q, Fass R, Gyawali CP, Miwa H et al. Esophageal disorders. Gastroenterol. 2016;150:1368-1379.

Barone JA. Domperidone: a peripherally acting dopamine2-receptor antagonist. Ann Pharmacother. 1999;N 33 (4):429-440.

Brown TE, Fernandes PA, Grant LJ et al. Effect of parity on pituitary prolactin response to metoclopramide and domperidone: implications for the enhancement of lactation. J Soc Gynecol Investig. 2000;N 7 (1):65-69.

Chen SY, Wang JY, Zhu CW. A randomized controlled Multi-center clinical trial on mosapride in the treatment of functional dyspepsia. Zhonghua Liu Xing Bing Xue Za Zhi. 2004;25:165-168.

De Caestecker J. Prokinetics and reflux: a promise unfulfilled. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2002;N 14 (1):5-7.

Dean BB, Gano Jr. A. D., Knight K et al. Effectiveness of proton pump inhibitors in nonerosive reflux disease. Glin Gastroenterol Hepatol. 2004;2:656-664.

Drolet B, Rousseau G, Daleau P et al. Domperidone should not be considered a no-risk alternative to cisapride in the treatment of gastrointestinal motility disorders. Circulation. 2000;17(102):1883-1885.

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV Functional GI Disorders of Gut-Brain Interaction. Gastroenterol. 2016;150:1257-1261.

Franzese A, Borrelli O, Corrado G et al. Domperidone is more effective than cisapride in children with diabetic gastroparesis. Aliment Pharmacol Ther. 2002;N 16 (5):951-957.

Hasler WL. Disorders of gastric emptying. Textbook of gastroenterology. 2002:1341-1369.

Hiyama T, Yoshihama M, Matsuo K et al. Meta-analysis of the effects of prokinetic agent in pational with functional dyspepsia. J Gastroenterol Hepatol. 2007;2:304-310.

Holtman G, Talley NJ, Libgrets T et al. A placebo–controlled trial of itopride in functional dyspepsia. N Engl J Med. 2006;N 354:832-840.

Keohane J, Quigley EM. Functional dyspepsia and nonerosive reflux disease: clinical interactions and their implications. Med Gen Med. 2007;9(3):31.

Liker HR, Ducrotter P, Malfertheiner P. Unmet medical needs among patients with gastroesophageal reflux disease: a foundation for improving management in primary care. Dig Dis. 2009;27:62-67.

Lu F, Wu H, Zhang K, Li D. Domperidone and hyperprolactinemia. Hunan Yi Ke Da Xue Xue Bao. 1998;N 23 (1):100-102.

Otaka M, Jin M, Odashima M et al. New strategy of therapy for functional dyspepsia using famotidine, mosapride and amitriptyline. Aliment Pharmacol Ther. 2005;21 (suppl. 2):42-46.

Ruth M, Finizia C, Cange L, Lundell L. The effect of mosapride on esophageal motor function and acid reflux in patient with gastro-oesophageal reflux disease. Eur J Gastroenterol Hepatol. 2003;15:1115-1121.

Ruth M, Hamelin B, Rohss K. The effect of mosapride, a novel prokinrtic, on acid reflux variables in patient with gastro-oesophageal reflux disease. Aliment Pharmacol Ther. 1998;12:35-40.

Veldhuyzen van Zanten SJ, Jones MJ, Verlinden M, Talley NJ. Efficacy of cisapride and domperidone in functional (nonulcer) dyspepsia: a meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2001;N 96 (3):689-696.