Препарат «Фіброколіум» у лікуванні синдрому подразненого кишечника із запором. Перший досвід в Україні

Автор(и)

  • A. E. Dorofeyev Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
  • M. M. Rudenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
  • T. P. Snisarevska Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-5-81

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, лікування, «Фіброколіум»

Анотація

Мета — порівняти клінічну ефективність препарату «Фіброколіум» («Specchiasol S.r.l», Італія) з препаратом псилліуму в хворих із синдромом подразненого кишечника із запорами (СПК-З).

Матеріали та методи. Дослідження мало характер простого відкритого. Під нашим спостереженням перебували 34 хворих із СПК-З. Діагноз встановлювали за IV Римськими критеріями. Серед хворих переважали жінки (29 (72,5 %). Середній вік пацієнтів становив (37,4 ± 5,2) року. Хворі були розподілені на дві порівнянні за співвідношенням статей і віком групи: в першій (n = 12) отримували «Фіброколіум» по 1 порошку двічі на добу з 200 мл води, в другій (n = 22) — препарат псиліуму по 1 порошку (5 г) двічі на добу з достатньою кількістю води. За 10 днів до початку лікування пацієнти припиняли прийом препаратів послаблювальної, спазмолітичної і прокінетичної дії. Під час лікування хворі перебували на стандартній дієті. В усіх хворих до початку лікування і на 14-ту добу терапії визначали частоту дефекації, форму калу за Бристольскою шкалою, вираженість метеоризму за коефіцієнтом ультразвукової доступності, вираженість абдомінального болю за візуальною аналоговою шкалою і час кишкового (оро-анального) транзиту за карболеновою пробою.

Результати. Через 2 тиж лікування в першій групі у 10 (84 %) хворих відзначено випорожнення 3 — 6-го типу, в 1 (8 %) — 7-го типу, ще в 1 (8 %) — 2-го типу. У другій групі випорожнення 3 — 6-го типу було в 16 (73 %) осіб, 7 — 8-го типу — в 2 (9 %), 1 — 2-го типу — в 4 (18 %). Частота дефекації в першій групі збільшилася на 95 % (до (3,7 ± 0,3) разу на тиждень), а в другій — на 94 % (до (3,5 ± 0,3) разу на тиждень). Час кишкового транзиту в першій групі скоротився на 31 % (до (58,6 ± 16,5) год), у другій — на 24 % (до (71,2 ± 18,9) год). Значення коефіцієнта ультразвукової доступності в першій групі збільшилося на 28 % (до (51,2 ± 7,1) %), у другій — на 10 % (до (49,7 ± 6,9) %)). Вираженість болю за візуальною аналоговою шкалою в першій групі зменшилася на 33 % (до (5,2 ± 1,1) см), у другій — на 10 % (до (6,6 ± 1,4) см). Усі відмінності між групами були статистично незначущими (р > 0,05). У хворих обох груп були відсутні такі побічні ефекти лікування, як профузна діарея, електролітні розлади і зміна біохімічних показників. У одного пацієнта в першій групі та у двох у другій були скарги на відчуття тяжкості в животі після прийому препарату, що не потребувало припинення лікування.

Висновки. Препарат «Фиброколіум», який містить псиліум, тамаринд, імбир і рослинні ферменти, так само ефективний в усуненні запору в хворих із СПК, як і препарат псиліуму. Завдяки додатковим рослинним компонентам препарат ефективніше зменшує вираженість метеоризму і болю у пацієнтів із СПК-З. Препарат є безпечним.

Біографії авторів

A. E. Dorofeyev, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.

M. M. Rudenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

М. М. Руденко

T. P. Snisarevska, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Т. П. Снісаревська

Посилання

Dorofeyev AE, Rudenko NN, Agibalov AN, et al. The place of enzymes, defoamers and enterosorbents in the treatment of flatulence (Russian). IV International Euro-Asian Gastroenterological Congress. Tashkent, 2000:287.

Dorofeyev AE, Konovalova-Kushnir TA, Parhomenko TA et al. Clinical and epidemiological haracteristicnn of irritable bowel disease patients in Donbass region. J Transport Medicine of Ukraine. 2013;2. C. 51-56. (Ukrainian)

Almquist E, Törnblom H, Simrén M. Practical management of irritable bowel syndrome: a clinical review. Minerva Gastroenterol Dietol. 2016;62(1):30-48.

Bhadoriya SS, Ganeshpurkar A, Narwaria J et al. Tamarindus indica: Extent of explored potential. Pharmacogn Rev. 2011;5(9):73-81.

Bharucha AE, Pemberton JH, Locke GR. 3rd. American Gastroenterological Association technical review on constipation. Gastroenterol. 2013;144(1):218-238.

Bielefeldt K, Levinthal DJ, Nusrat S. Effective constipation treatment changes more than bowel frequency: A systematic review and meta-analysis. J Neurogastroenterol Motil. 2016;22(1):31-45.

Chouinard LE. The role of psyllium fibre supplementation in treating irritable bowel syndrome. Can J Diet Pract Res. 2011;72(1). P. e107-e114.

El-Salhy M, Ystad SO, Mazzawi T, Gundersen D. Dietary fiber in irritable bowel syndrome (Review). Int J Mol Med. 2017;40(3):607-613.

Emmanuel A, Quigley EM, Simrén M et al. Factors affecting satisfaction with treatment in European women with chronic constipation: An internet survey. United Eur Gastroenterol J. 2013;1(5):375-384.

Ford AC, Moayyedi P, Lacy BE et al. American College of Gastroenterology monograph on the management of irritable bowel syndrome and chronic idiopathic constipation. Am J Gastroenterol. 2014;109 (l), suppl. 1. P. S2-26.

Haniadka R, Saldanha E, Sunita V et al. A review of the gastroprotective effects of ginger (Zingiber officinale Roscoe). Food Funct. 2013;4(6):845-855.

Herrick LM, Spalding WM, Saito YA et al. A case-control comparison of direct healthcare-provider medical costs of chronic idiopathic constipation and irritable bowel syndrome with constipation in a community-based cohort. J Med Econ. 2017;20(3):273-279.

Lacy BE, Mearin F, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterol. 2016;150:1393-1407.

McRorie JW. Jr., McKeown NM. Understanding the physics of functional fibers in the gastrointestinal tract: An evidence-based approach to resolving enduring misconceptions about insoluble and soluble fiber. J Acad Nutr Diet. 2017;117(2):251-264.

Moayyedi P, Quigley EM, Lacy BE et al. The effect of fiber supplementation on irritable bowel syndrome: a systematic review and meta-analysis. Am J Gastroenterol. 2014;109(9):1367-1374.

Neri L, Iovino P.; Laxative Inadequate Relief Survey (LIRS) Group. Bloating is associated with worse quality of life, treatment satisfaction, and treatment responsiveness among patients with constipation-predominant irritable bowel syndrome and functional constipation. NeurogastroenterolMotil. 2016;28(4):581-591.

Sbahi H, Cash BD. Chronic constipation: a Review of current literature. Curr Gastroenterol Rep. 2015;17 (12):47.

Shulman RJ, Hollister EB, Cain K et al. Psyllium fiber reduces abdominal pain in children with irritable bowel syndrome in a randomized, double-blind trial. Clin Gastroenterol Hepatol. 2017;15(5):712-719.

Simrén M, Törnblom H, Palsson OS, Whitehead WE. Management of the multiple symptoms of irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2017;2(2):112-122.

Sperber AD, Dumitrascu D, Fukudo S et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: a Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017;66(6):1075-1082.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-31

Номер

Розділ

Лікарські засоби