Раціональний вибір препарату для лікування диспепсії в амбулаторно-поліклінічних умовах

Автор(и)

  • M. B. Shcherbynina Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • V. M. Hladun Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • T. M. Shevchenko Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • M. V. Lusta Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-5-67

Ключові слова:

диспепсія, інгібітори протонної помпи, гель алюмінію фосфату, дротаверин

Анотація

Мета — провести порівняльну оцінку клінічної ефективності пантопразолу, гелю алюмінію фосфату і дротаверину в лікуванні пацієнтів з диспепсією.

Матеріали та методи. У відкритому порівняльному дослідженні взяли участь 97 пацієнтів з диспеп­сією, з них 54 (55,67 %) жінки ≥ 43 (44,33 %) чоловіки. Вік пацієнтів — від 18 до 32 років (середній вік — (26,8 ± 7,6) року). Методом випадкової вибірки пацієнтів розділили на три групи. В 1-й групі (n = 34) для лікування використовували пантопразол («Золопент®», «Кусум Фарм», Україна), в 2-й (n = 31) — оральний гель алюмінію фосфату, в 3-й (n = 32) — дротаверин. Курс лікування — 14 днів. Для оцінки терапевтичної ефективності використовували 5-бальну шкалу. Про задоволення пацієнта терапією судили за допомогою 10-бальної візуальної аналогової шкали.

Результати. Диспептичні вияви найкраще були усунуті в 1-й групі. Повністю пройшли курс лікування в 1-й групі 94,12 % пацієнтів, у 2-й ≥ 3-й — відповідно 83,87 і 75,00 %. Найбільші значення задоволення терапією (у середньому — (8,52 ± 1,14) бала) спостерігали в 1-й групі (n = 32). Різниця щодо оцінок па­цієнтів 2-ї ≥ 3-ї груп була статистично значущою (відповідно (5,71 ± 0,68) бала, р < 0,05 (n = 26) і (4,33 ± 0,88) бала, р < 0,01 (n = 24)).

Висновки. Порівняння клінічної ефективності пантопразолу, гелю алюмінію фосфату і дротаверину в лікуванні пацієнтів з диспепсією виявило досягнення найкращого результату в більшості пацієнтів, які приймали пантопразол у добовій дозі 40 мг. У цій групі пацієнти були найбільш задоволені терапією.

Біографії авторів

M. B. Shcherbynina, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Щербиніна Марина Борисівна, д. мед. н., проф., проф. кафедри клінічної лабораторної діагностики

V. M. Hladun, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

В. М. Гладун

T. M. Shevchenko, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Т. М. Шевченко

M. V. Lusta, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

М. В. Луста

Посилання

Azarova TV, Rauhverger AB, Svetlichnaya V, Yanchishin VN. Otravlenie no-shpoy s letalnyimishodom (Russian).Forensic-medical examination [Sudebno-meditsinskayaekspertiza] (Russian). 1982;25(2):50-51.

Vdovichenko VI, ShvidkiyYa.B., Ostroglyad AV. FenomenNelicobacterpylori-negativnoYivirazkitayogomistse v klinichniypraktitsi (Ukrainian). Moderngastroenterology [Suchasnagastroentrologiya] (Ukrainian).2017;6 (98):102-107.

Skryipnik IN, Maslova AS. Spazmoliticheskayaterapiya v klinikevnutrennihbolezney: rol i mestoneselektivnyihmiogennyihspazmolitikov (Russian). Ukrainian TherapeuticJournal [UkraYinskiyterapevtichniyzhurnal] (Russian). 2008;2;92-98.

Fadeenko GD. Abdominalnayabol v terapevticheskoypraktike: otpatogeneza k lecheniyu (Russian). Doctor [Doctor] (Russian). 2003;4 : 72-75.

Fadeenko GD. Rolimestoantatsidov v lecheniikislotozavisimyihzabolevaniy (Russian). Medical newspaper «Health of Ukraine» [Meditsinskaya gazeta «ZdoroveUkrainyi»] (Russian). 2007; 20 (1):30-32.

Chernobrovyiy VN, Ksenchin AA. Pantoprazol: osobennostifarmakokinetiki, kislotougnetayuschegodeystviya, klinicheskoyeffektivnosti i bezopasnosti primeneniya (Russian). Moderngastroenterology [Suchasnagastroenterologiya] (Russian). 2016; 4 (90):93-99.

ScherbininaM. B. Gelalyuminiyafosfata: preimuschestvaprimeneniyavlecheniikislotozavisimyihzabolevaniy (Russian). Moderngastroenterology [Suchasnagastroenterologiya] (Russian). 2013;3 (71):68-74.

Blume H, Donath F, Warnke A, Schug BS. Pharmacokinetic drug interaction profiles of proton pump inhibitors. Drug Safety. 2006;29:769-784.

Cheer SM, Prakash A, Faulds D, Lamb HM. Pantoprazole: an update of its pharmacological properties and therapeutic use in the management of acid-related disorders. Drugs. 2003;63(1):101-133.

Drossman DA, Hasler WL. Rome IV — Functional GI disorders: disorders of gut-brain interaction. Gastroenterol. 2016;150(6):1257-1261.

Knill-Jones RP. Geographical differences in the prevalence of dyspepsia. Scand J Gastroenterol. 1991;26 (suppl.182):7-24.

McQuaid KR. Dyspepsia. Sleisenger and Fordtran’s gastrointestinal and liver disease / Ed M Feldman et al. 7th ed. Philadelphia; London; Toronto; Montreal; Sydney; Tokyo, 2002:102-118.

Mössner J. The indications, applications, and risks of proton pump inhibitors. Dtsch Arztebl Int. 2016;113 (27-28):477-483. doi: 10.3238/arztebl.2016.0477.

Pinto-Sanchez M, Yuan Y, Hassan A, Bercik P, Moayyedi P. Proton pump inhibitors for functional dyspepsia. Cochrane Systematic Review. Intervention Version published: 21 November 2017 https:. www.cochranelibrary.com/cdsr/doi/10.1002/14651858.CD011194.pub3/full

Scarpignato C, Gatta L, Zullo A, Blandizzi C. Effective and safe proton pump inhibitor therapy in acid-related diseases: A position paper addressing benefits and potential harms of acid suppression. BMC Med. 2016;14(1):179. doi: 10,1186 / s12916-016-0718-г

Tack J, Talley NJ, Camilleri M et al. Functional gastroduodenal disorders. Gastroenterol. 2006;130:1466-1479.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-31

Номер

Розділ

Лікарські засоби