DOI: https://doi.org/10.30978/MG-2018-5-44

Інфікованість Helicobacter pylori серед дорослих мешканців Вінницької області, хворих на неатрофічний та атрофічний хронічний гастрит

D. S. Sukhan, S. V. Vernyhorodskyi, V. M. Shkarupa

Анотація


Мета — оцінити ступінь інфікованості Helicobacter рylori серед дорослих хворих на хронічний гастрит (ХГ) та його зв’язок з атрофічними змінами слизової оболонки шлунка.

Матеріали та методи. Обстежено 325 пацієнтів (214 чоловіків та 111 жінок), які хворіли на ХГ (188 — на неатрофічний ХГ, 137 — на атрофічний ХГ) та 40 осіб (18 жінок та 22 чоловіків) контрольної групи без гастроентерологічної патології в анамнезі.

Результати. Частота гелікобактеріозу серед хворих на ХГ (61,54 %) була статистично значущо (р = 0,032) більшою, ніж у контрольній групі (42,5 %). Ступінь інфікованості H. рylori у хворих на ­неатрофічний (61,17 %) та атрофічний (62,04 %) ХГ не відрізнявся і був статистично значущо більшим, ніж у контрольній групі (р = 0,046 та р = 0,043 відповідно). Гендерних відмінностей в інфікованості H. рylori в досліджених групах не виявлено.

Висновки. В дослідженій групі дорослих, хворих на ХГ, інфікованість на H. рylori є чинником ризику захворювання: відношення шансів — 2,13 (95 % довірчий інтервал: 1,07 — 4,26, р = 0,032). Наявність інфекції Н. рylori без урахування чинників патогенності не може бути прогностичним критерієм розвитку атрофічних змін у слизовій оболонці шлунка у хворих на ХГ.


Ключові слова


хронічний гастрит; Helicobacter pylori; атрофія слизової оболонки шлунка

Повний текст:

PDF

Посилання


Abaturov OYe, Zavhorodnia NYu. Endoskopichni osoblyvosti zmin slyzovoi obolonky shlunka pry khronichnykh CagA-pozytyvnykh Nr-asotsiiovanykh hastrytakh u ditei (Ukrainian). Zdorove rebenka (Russian). 2015;62:17-21.

Avramenko AA. Vlyianye vnutrykletochnыkh depo khelykobakternoi ynfektsyy na dostovernost dыkhatelnoho testa pry testyrovanyy bolnыkh khronycheskym neatrofycheskym hastrytom (Russian). Bukovynskyi medychnyi visnyk (Ukrainian). 2015;19(1):3-5.

Vlasenko IH, Novytskyi AO, Vlasenko VV. Diahnostychne seredovyshche dlia vyiavlennia helicobacter pylori pry shlunkovo-kyshkovykh zakhvoriuvanniakh (Ukrainian). Biomedical and Biosocial Anthropology. 2014;22:60-64.

Dudnyk VM, Rudenko HM, Shalamai MO. Atrofichnyi hastryt u ditei: prychyny vynyknennia ta osoblyvosti klinichnoho perebihu. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu. 2017;21(1):292-294 (Ukrainian).

Maev, Y. V., Andreev DN, Sapsonov AA. y dr. Эvoliutsyia predstavlenyi o defynytsyy, klassyfykatsyy, dyahnostyke y lechenyy hastryta, assotsyyrovannoho s ynfektsyei Helicobacter pylori (po materyalam kyotskoho konsensusa, 2015). Farmateka. 2016;6:24-33 (Russian).

Sirchak Ye. S., Patskun SV. Poshyrenist Helicobacter Pylori sered patsiientiv z tsukrovym diabetom 2 typu ta khronichnym hastrytom. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2017;2:70-72 (Ukrainian).

Sorokoman TV, Makarova OV, Popeliuk OM. ta in. Patomorfolohichni osoblyvosti slyzovoi obolonky shlunka u ditei, khvorykh na khronichnyi hastryt, na foni infikuvannia Helicobacterpylori. Halytskyi likarskyi visnyk. 2014;21(4):60-62 (Ukrainian).

Berthenet E, Yahara K, Thorell K et al. A GWAS on Helicobacter pylori strains points to genetic variants associated with gastric cancer risk. BMC Biology. 2018;18(1):84. doi: 10.1186/s12915-018-0550-3.

Dudnyk VM, Buglova NO. Morphological features of duodenal ulcer in children, depending on the severity of the disease and the presence of H. Pylori infection. Journal of Education, Health and Sport. 2016;6(6):253-262.

Efrati C, Cannaviello C, Mangogna LM. The Staging of Gastritis with the Olga System in the Italian Setting: Histological Features and Gastric Cancer Risk. Gastroenterol. 2017;152, N 5. P. S473. doi: 10.1016/s0016-5085 (17)31774-2.

Eusebi LH, Zagari RM, Zagari F. Epidemiology of Helicobacter pylori infection. Helicobacter. 2014;N 1:1-5.

Kamada T, Haruma K, Ito М et al. Time trend sin Helicobacter pylori infection and atrophic gastritis over 40 years in Japan. Helicobacter. 2015;20(3):192-198. doi: 10.1111/hel.12193.

Park YH, Kim N. Review of atrophic gastritis and intestinal metaplasia as a premalignant lesion of gastric cancer. Journal of Cancer Prevention. 2015;20(1):25-40. doi: 10.15430/jcp.2015.20.1.25.

Pittayanon R, Rerknimitr R, Klaikaew N et al. The risk of gastric cancer in patients with gastric intestinal metaplasia in 5-year follow-up. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2017;46(1):40-45. doi: 10.1111/apt.14082.

Rugge M, Genta RM, Mario FD et al. Gastric cancer as preventable disease. Clinical Gastroenterology and Hepatology. 2017;15(12):1833-1843. doi: 10.1016/j.cgh.2017.05.023.

Schistosomes, liver flukes and Helicobacter pylori. IARC Working Group on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans. Lyon, 7-14 June 1994. IARC Monogr Eval Carcinog Risks Hum. 1994;61:1-241.

Shi J. Pathogenetic mechanisms in gastric cancer. World Journal of Gastroenterology. 2014;20(38):13804. doi: 10.3748/wjg.v20.i38.13804.

Sipponen P, Maaroos HI. Chronic gastritis. Scandinavian Journal of Gastroenterology. 2015;50:657-667. doi: 10.3109/00365521.2015.1019918.

Sugimoto M, Ban H, Ichikawa H et al. Efficacy of the Kyoto Classification of Gastritis in Identifying Patients at High Risk for Gastric Cancer. Internal Medicine. 2017;56(6):579-586. doi: 10.2169/internalmedicine.56.7775.

Watari J. Helicobacter pyloriassociated chronic gastritis, clinical syndromes, precancerous lesions, and pathogenesis of gastric cancer development. World Journal of Gastroenterology. 2014;20(18):5461-5473. doi: 10.3748/wjg.v20.i18.5461.




© Сучасна гастроентерологія, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018