Роль та місце «Актовегіну» в комплексній терапії цитокінового обміну у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутньою бронхіальною астмою

Автор(и)

  • O. A. Oparin Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine
  • A. G. Oparin Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine
  • G. G. Akhvlediani Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine
  • O. A. Lobunets Харківська медична академія післядипломної освіти, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-5-25

Ключові слова:

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, бронхіальна астма, цитокіни, «Актовегін»

Анотація

Мета — вивчити доцільність включення «Актовегіну» в стандартну схему лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із супутньою бронхіальною астмою (БА) легкого і середнього ступеня тяжкості на клінічний перебіг цієї коморбідної патології, а також на рівень прозапальних та протизапальних цитокінів.

Матеріали та методи. В дослідження було залучено 60 пацієнтів із ГЕРХ із супутньою БА легкого і середнього ступеня тяжкості, яких розділили на дві лікувальні групи. Перша група отримувала стандартну терапію ГЕРХ (інгібітор протонної помпи — омепразол у дозі 20 мг двічі на добу) і БА (β2-агоністи короткої та тривалої дії, м-холінолітики), а також «Актовегін» по 200 мг двічі на добу протягом 4 тиж, друга група (група порівняння) — лише стандартну терапію (інгібітори протонної помпи і бронхолітики у тій самій дозі, що і перша група) протягом 4 тиж. Діагноз ГЕРХ установлювали згідно з Монреальським консенсусом (2006) з урахуванням даних езофагогастродуоденоскопії, рентгеноскопії стравоходу і шлунка та pH-метрії. Верифікацію діагнозу БА здійснювали відповідно до рекомендацій ВООЗ (GJNA) та наказу МОЗ України (2013) з урахуванням результатів спірографії та рентгенографії органів грудної клітки. Визначення рівня інтерлейкінів (ІЛ-4 і ІЛ-6) у сироватці крові проводили методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем «Вектор Бест». Статистичну обробку здійснювали методом варіаційної статистики із застосуванням стандартних програм кореляційного аналізу з обчисленням середньої арифметичної величини і стандартної похибки середньої арифметичної. Статистичну значущість різниці показників оцінювали за t-критерієм Стьюдента.

Результати. Встановлено, що на тлі терапії у більшості хворих поліпшилося самопочуття, менше турбували як стравохідні скарги (печія, відрижка, біль в епігастральній ділянці), так і бронхіальні симптоми (задишка, кашель, напади бронхоспазму, порушення дихання під час сну). У хворих першої групи ці клінічні вияви повністю зникли на 3 — 5 днів раніше (в середньому — через (9,30 ± 0,51) і (11,40 ± 1,21) дня відповідно), ніж у хворих другої групи (через (12,10 ± 1,10) і (14,3 ± 1,12) дня). У більшості хворих першої групи виражений ефект щодо купірування нічних нападів утрудненого дихання сприяв зниженню дози та кратності використання β2-агоністів короткої дії, тоді як у 7 (22,5 %) хворих другої групи довелося збільшити частоту прийому β2-агоністів. Після курсу терапії поряд з клінічним ефектом — підвищенням рівня якості життя пацієнтів знизився рівень цитокінів, більш значущо в першій групі.

Висновки. Отримані результати свідчать про позитивний вплив «Актовегіну» на клінічний перебіг ГЕРХ з супутньою БА і підтверджують патогенетичну доцільність його включення в стандартну схему лікування цієї категорії хворих.

Біографії авторів

O. A. Oparin, Харківська медична академія післядипломної освіти

Опарін Олексій Анатолійович, д. мед. н., проф., зав. кафедри терапії, ревматології та клінічної фармакології

A. G. Oparin, Харківська медична академія післядипломної освіти

А. Г. Опарін

G. G. Akhvlediani, Харківська медична академія післядипломної освіти

Г. Г. Ахвледіані

O. A. Lobunets, Харківська медична академія післядипломної освіти

О. А. Лобунець

Посилання

Babak OIa. [New standards of management of patients with gastroesophageal reflux disease] (Russian). Zdorov’ja Ukrai’ny (Ukrainian). 2006;23-24:66-67.

Vasil’evIuV. [Bronchial asthma and gastroesophageal reflux disease]. Mezhdunarodnyi meditsinskii zhurnal. 2004;4:15-20 (Russian).

Zviagintseva TD, Chernobai AI. [Gastroesophageal reflux disease and bronchial asthma] (Russian). Zdorov’ja Ukrai’ny. 2008;21:63.

Izmailova EV. [New pathogenetic approaches in the treatment of patients with combined gastroesophageal reflux disease and coronary heart disease] (Russian).Ukrai’ns’kyj terapevtychnyj zhurnal (Ukrainian). 2016;3:56-66.

Kovaleva ON, Ambrosova TN, Ashcheulova TV. i dr. Tsitokiny: obshchebiologicheskie i kardial’nye effekty. Khar’kov, 2007:225 (Russian).

Liamina SV, Kruglov SV, VedenikinTIui dr. [A new strategy for managing the immune response in lung diseases is the role of the surfactant protein D as a bivalent macrophage reprogramming factor]. Fundamental’nyeissledovaniia. 2011;1:90-98 (Russian).

Maev IV, Liamina SV, Kalish SV. i dr. [Functional activity of alveolar macrophages in patients with bronchial asthma and gastroesophageal reflux disease]. Klinicheskaia meditsina. 2013;6:41-47 (Russian).

Maev IV, Liamina SV, Malysheva GV. i dr. [Immune response and phenotype of alveolar marcophagia in bronchial asthma, gastroesophageal reflux disease and their combination]. Ter.arkhiv. 2015;3:34-41 (Russian).

Oparin AG, Oparin AA, Titkova AV. [The role of concomitant gastroesophageal reflux disease in the mechanism of the formation of inflammatory homeostasis in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Scientific relationships].Meditsina. Farmatsiia. 2013;1 (154):63-65.

Fadieienko GD, Gridnev AE. Gastroezofageal’naia refliuksnaia bolezn’: pishchevodnye, vnepishchevodnye proiavleniia i komorbidnost’. Kiev. К., 2014:367 (Russian).

Barbas AS, Downing TE, Balasara KR et al. Chronic aspiration a murine model of asthma. Chronic aspiration shifts the immune response from Th1 to Th2 in murine model of asthma. Eur J Clin Invest. 2008;38:596-602. doi.org/10.1111/j.1365-2362.2008.01976.x

Barens PJ. Th2 cytokines and asthma: an introduction. Respir Res. 2001;2(2):64-65.

Cheung TK, Lam B, Lam KF et al. Gastroesophageal reflux disease in associated with poor asthma control, quality of life and psychological status in Chieneese asthma patients. Chest. 2009;135:1181. doi.org/10.1378/chest.08-1702

Gow AJ, Guo C. Surfactant protein-D regulates alveolar macrophage phenotype. Am J Respir Crit Care Med. 2011;183:1085. doi.org/10.1164/ajrccm-conference.2011.183.1_meetingabstracts.a1085

Growther M, Brown NJ, Risoph ET et al. Microenvironmental influence on macrophage regulation of emgiogenesis in wounds and malignant tumors. J Leukoc Biol. 2001;70(4):478-490.

Lensmar C, Katchar K, Eklund A et al. Phenotypic analisi of alveolar macrophages and lymphocytes following allergen inhalation by atopic subjects with meld asthma. Respir Med. 2006;100(5):918-925. doi.org/10.1016/j.rmed.2005.08.014

Madanick RD. Proton pump inhibitor side effects and drug interactions much ado about nothing. Cleveland Clin J Med. 2011;78:39-48. doi.org/10.3949/ccjm.77a.10087

Mantovani A, Sica A, Locatti A. New vistas on macrophage differentiation and activation. Eur J Immunol. 2006;37(1):14-16. doi.org/10.1016/j.it.2004.09.015

Mantovani A, Sica A, Sozzani S et al. The chemokine system in diverse forms of macrophage activation and polarization. Trends in Immunol. 2004;25 (12):677-686. doi.org/10.1002/eji.200636910

Martinez FO, Sica A, Mantovani A et al. Macrophage activation and polarization. Front Biosci. 2008;1 (13):453-456. doi.org/10.2741/2692

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-10-31

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження