Синдром подразненого кишечника у молодому віці: роль «Салофальку» в лікуванні
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2018-3-67Ключові слова:
синдром подразненого кишечника, молодий вік, месалазинАнотація
Мета — вивчити вплив гранул месалазину на перебіг синдрому подразненого кишечника (СПК) у підлітків і молодих пацієнтів.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебувало 58 пацієнтів у пізньому підлітковому віці (від 15 до 18 років) і 120 молодих дорослих віком від 19 до 25 років. В обох групах переважали хворі жіночої статі — відповідно 44 (75,9 %) і 87 (72,5 %). Дослідження мало характер відкритого багатоцентрового. Діагноз СПК установлювали на підставі IV Римських критеріїв. Хворі як у дитячій, так і у дорослій популяції були рандомізовані на дві групи. В групі 1П 30 підлітків (середній вік — (16,8 ± 1,7) року) і групі 1В 60 молодих дорослих (середній вік — (23,3 ± 1,1) року) отримували, крім базисної терапії, месалазин («Салофальк») у гранулах по 1,5 г один раз на добу. У групі 2П 28 підлітків (середній вік — (16,1 ± 2,0) роки) і групі 2В 60 дорослих (середній вік — (24,7 ± 1,5) року) отримували лише базисну терапію. До початку лікування і через 6 тиж терапії в усіх пацієнтів оцінювали частоту випорожнення та його форму за Бристольскою шкалою, вираженість больового синдрому за 10-сантиметровою візуальною аналоговою шкалою, вираженість метеоризму за коефіцієнтом ультразвукової доступності. В усіх хворих також визначали рівень фекального кальпротектину і наявність синдрому надлишкового бактеріального росту за водневим дихальним тестом з лактулозою.
Результати. Через 6 тиж лікування в усіх групах хворих зменшилася вираженість больового синдрому. В групі 1П інтенсивність болю знизилася на 46 % порівняно з вихідною ((3,5 ± 0,8) см за візуальною аналоговою шкалою, р = 0,042), у групі 2П — на 21 % ((5,3 ± 1,0) см, р = 0,419), у групі 1В — на 42 % ((4,0 ± 0,9) см, р = 0,044), у групі 2В — на 29 % ((4,7 ± 1,1) см, р = 0,246). У групах прийому месалазину в більшої кількості пацієнтів не відзначено болю у животі. У групі 1П біль зберігався в 9 (30 %) осіб, у групі 1В — у 21 (35 %), у групі 2П — у 15 (54 %), у групі 2В — у 32 (53 %) (усі р < 0,001). Застосування месалазину сприяло зменшенню ступеня метеоризму. Коефіцієнт ультразвукової доступності в групі 1П становив (52,8 ± 7,1) % (p = 0,008), у групі 1В — (49,7 ± 6,3) % (р = 0,026), у групі 2П — (44,2 ± 6,9) % (р = 0,11), у групі 2В — (41,1 ± 5,3) % (р = 0,074).
Висновки. У групі підлітків із СПК з діареєю та змішаним підтипом постінфекційний варіант траплявся майже вдвічі частіше, ніж у молодих дорослих, — у 22,4 і 13,3 % відповідно. При постінфекційному варіанті частіше відзначали підвищення рівня фекального кальпротектину і синдрому надлишкового бактеріального росту. Застосування месалазину в гранулах сприяло зниженню інтенсивності та частоти абдомінального болю як у дитячій, так і у дорослій популяції. У хворих з постінфекційним варіантом СПК відзначено більшу ефективність месалазину.
Посилання
Dorofeyev AE, Rudenko NN, Konovalova-Kushnir TA, Derkach IA The role of rifaximin in the treatment of postinfection irritable bowel syndrome (Russian). Suchasna gastroenterologiya [Modern gastroenterology] (Ukrainian) 2016;1 (87):105-109.
Dorofeyev AE, Rudenko NN, Tomash OV, Izha AN Pain in diseases of the intestines. In the book. Chronicheskaya abdominalnaya bol v klinicheskoy practike [Chronic abdominal pain in clinical practice]. Red. Gubergrits NB, Dorofeev AE, Golubova OA, Donetsk, Lebed, 2013. C. 325-365 (Russian).
Andresen V, Löwe B, Broicher W et al. Post-infectious irritable bowel syndrome (PI-IBS) after infection with Shiga-like toxin-producing Escherichia coli (STEC) O104:H4: A cohort study with prospective follow-up. United Eur Gastroenterol J. 2016;N 4 (1):121-131.
Andrews CN, Griffiths TA, Kaufman J et al. Mesalazine (5-aminosalicylic acid) alters faecal bacterial profiles, but not mucosal proteolytic activity in diarrhoea-predominant irritable bowel syndrome. Aliment Pharmacol Ther. 2011;34(3):374-383.
Barbara G, Cremon C, Annese V et al. Randomised controlled trial of mesalazine in IBS. Gut. 2016;65(1):82-90.
Barbara G, Grover M, Bercik P et al. Rome Foundation Working Team Report on Post-Infection Irritable Bowel Syndrome. Gastroenterol. 2018 Jul 12. [Epub ahead of print].
Benno P, Dahlgren AL, Befrits R et al. From IBS to DBS: The dysbiotic bowel syndrome. J Investig Med High Impact Case Rep. 2016;4(2). 2324709616648458.
David LE, Surdea-Blaga T, Dumitrascu DL. Semiquantitative fecal calprotectin test in postinfectious and non-postinfectious irritable bowel syndrome: cross-sectional study. Sao Paulo Med J. 2015;133(4):343-349.
Devanarayana NM, Rajindrajith S. Irritable bowel syndrome in children: Current knowledge, challenges and opportunities. World J Gastroenterol. 2018;24 (21):2211-2235.
Donnachie E, Schneider A, Mehring M, Enck P. Incidence of irritable bowel syndrome and chronic fatigue following GI infection: a population-level study using routinely collected claims data. Gut. 2018;67(6):1078-1086.
Dorofeyev AE, Kiriyan EA, Vasilenko IV et al. Clinical, endoscopical and morphological efficacy of mesalazine in patients with irritable bowel syndrome. Clin Exp Gastroenterol. 2011;4:141-153.
Fukui H, Xu X, Miwa H. Role of gut microbiota-gut hormone axis in the pathophysiology of functional gastrointestinal disorders. J Neurogastroenterol Motil. 2018;24(3):367-386.
Ghadir MR, Poradineh M, Sotodeh M et al. Mesalazine has no effect on mucosal immune biomarkers in patients with diarrhea-dominant irritable bowel syndrome referred to Shariati Hospital: A randomized double-blind, placebo-controlled trial. Middle East J Dig Dis. 2017;9(1):20-25.
Hoekman DR, Rutten JM, Vlieger AM et al. Annual costs of care for pediatric irritable bowel syndrome, functional abdominal pain, and functional abdominal pain syndrome. J Pediatr. 2015;167(5). 1103-8.e2.
Hyams JS, Di Lorenzo C, Saps M et al. Functional disorders: Children and adolescents. Gastroenterol. 2016;150(6):1456-1468.
Lacy BE, Mearin F, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterol. 2016;150:1393-1407.
Lam C, Tan W, Leighton M et al. A mechanistic multicentre, parallel group, randomised placebo-controlled trial of mesalazine for the treatment of IBS with diarrhoea (IBS-D). Gut. 2016;65(1):91-99.
Lee YY, Annamalai C, Rao SS.C. Post-infectious irritable bowel syndrome. Curr Gastroenterol Rep. 2017;19 (11):56.
Menees SB, Powell C, Kurlander J et al. A meta-analysis of the utility of C-reactive protein, erythrocyte sedimentation rate, fecal calprotectin, and fecal lactoferrin to exclude inflammatory bowel disease in adults with IBS. Am J Gastroenterol. 2015;110(3):444-454.
Oliva-Hemker M, Hutfless S, Al Kazzi ES et al. Clinical presentation and five-year therapeutic management of very early-onset inflammatory bowel disease in a large north american cohort. J Pediatr. 2015;167(3):527-532.
Rouster AS, Karpinski AC, Silver D et al. Functional Gastrointestinal Disorders Dominate Pediatric Gastroenterology Outpatient Practice. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2016;62(6):847-851.
Sinagra E, Morreale GC, Mohammadian G et al. New therapeutic perspectives in irritable bowel syndrome: Targeting low-grade inflammation, immuno-neuroendocrine axis, motility, secretion and beyond. World J Gastroenterol. 2017;23 (36):6593-6627.
Sinagra E, Pompei G, Tomasello G et al. Inflammation in irritable bowel syndrome: Myth or new treatment target?. World J Gastroenterol. 2016;22(7):2242-2255.
Sperber AD, Dumitrascu D, Fukudo S et al. The global prevalence of IBS in adults remains elusive due to the heterogeneity of studies: Rome Foundation working team literature review. Gut. 2017;66(6):1075-1082.
Tursi A, Brandimarte G, Giorgetti GM, Elisei W. Assessment of small intestinal bacterial overgrowth in uncomplicated acute diverticulitis of the colon. World J Gastroenterol. 2005;11 (18):2773-2776.
Xue L, Huang Z, Zhou X, Chen W. The possible effects of mesalazine on the intestinal microbiota. Aliment Pharmacol Ther. 2012;36(8):813-814.
