Вибір гепатопротектора при мультиморбідних захворюваннях гепатобіліарної системи

V. V. Kharchenko; H. A. Anokhina

doi:10.30978/MG-2018-3-36

Автор(и)

V. V. Kharchenko Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
H. A. Anokhina Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30978/MG-2018-3-36

Ключові слова:

неалкогольна жирова хвороба печінки, хронічний холецистит, гіпотонія жовчного міхура, функціональний стан печінки, ліпіди крові, «Артижель»

Анотація

Мета — вивчити ефективність та переносність комплексу «Артижель» при лікуванні хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) у поєднанні з хронічним некаменевим холециститом (ХНХ) із дисфункцією жовчного міхура (ДЖМ) гіпотонічного типу.

Матеріали та методи. Проведено дослідження 40 хворих на НАЖХП у поєднанні з ХНХ та ДЖМ гіпотонічного типу. Середній вік пацієнтів становив (42,5 ± 5,8) року. Серед хворих переважали жінки (32 (80 %)). Крім загальноприйнятих клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень, у крові визначали показники функціонального стану печінки та вміст ліпідів. Залежно від лікування хворих розподілили на дві групи: основну (n = 20) — «Артижель» по 1 саше тричі на добу та групу порівняння (n = 20) — артишоку екстракту (таблетки 200 мг) по 2 таблетки тричі на добу. Тривалість лікування в обох групах становила 4 тиж.

Результати. До лікування клінічні вияви захворювання, показники функціонального стану печінки, вміст ліпідів у крові та сонографічні критерії стану жовчного міхура у групах не відрізнялися. Після лікування у пацієнтів основної групи виявлено зменшення товщини стінки жовчного міхура в 1,9 разу порівняно із показниками до лікування (р < 0,05), у групі порівняння — в 1,3 разу (р > 0,05). Частка хворих із сладжем у жовчному міхурі в основній групі становила 5 %, у групі порівняння — 45 %. Активність аланінамінотрансферази в основній групі зменшилася в 2,2 разу порівняно з вихідним показником, у групі порівняння — в 1,4 разу, аспартатамінотрансферази — відповідно в 1,8 та 1,3 разу. Вміст лужної фосфатази і γ-глутамілтранспептидази в основній групі зменшився в 1,7 та 1,5 разу відповідно (р < 0,05), тоді як у групі порівняння — незначне зменшення (р > 0,05). Рівень загального холестерину в крові хворих основної групи знизився в 1,6 разу (р < 0,001), хворих групи порівняння — в 1,1 разу (р > 0,05), холестерину ліпопротеїнів низької густини — відповідно в 1,5 разу (р < 0,001) і 1,2 разу (р < 0,05).

Висновки. Призначення комплексу «Артижель» хворим на НАЖХП у поєднанні з ХНХ та ДЖМ гіпотонічного типу сприяє нормалізації показників функціонального стану печінки, жовчного міхура та ліпідного обміну.

Біографії авторів

V. V. Kharchenko, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

В. В. Харченко

H. A. Anokhina, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Г. А. Анохіна

Посилання

Ardatska MD. Functional disorders of biliary tract (identification, classification, diagnostic and therapeutic approaches). Reference book of outpatient doctor. 2010;7:23-34.

Babak OYa, Bilovol OM, Checkman IS. Clinical pharmacology: Textbook. Kyiv: Medicine, 2008:768.

Belialov FI. Treatment of internal diseases under conditions of co-morbidity. Irkutsk: RIO IGMAPO, 2012:283.

Weiss RF., Fintelmann F. Phytotherapy: A Guideline: translation from German. М.: Medicine, 2004:552.

Vovk Ye.I. Cholelithiasis in XXI century: treatment or prevention?. Gastroenterology. 2010;2:3-10.

Gastroenterology: Textbook / Edited by N. V. Kharchenko and O.Ya. Babak. Kyiv: 2007:578.

Ilchenko AA. Diseases of gallbladder and biliary tract: Guideline for physicians. М.: Medical Information Agency, 2011:880.

Zviahintseva TD et al. Functional diseases of gallbladder and biliary tract: A study guide. Kharkiv, 2014:304.

Clinical pharmacology: Textbook for students and physicians / [F. M. Abdueva, O.Yu. Bychkova, I. O. Bondarenko et al.]; edited by M. I. Yabluchanskyi and V. M. Savchenko. Kh. : V. N. Karazin Kharkiv National University, 2011:405.

Kovaliov VN., Popova NV., Kislichenko VS et al. Laboratory manual for pharmacognosy. Kh.: Publishers of National Pharmaceutical University; Golden Pages, 2003:510.

Komissarenko IA. Polymorbidity and metabolic syndrome in elderly. Clinical Gerontology. 2009;15(1):29-38.

Lesnovskaia Ye.Ye. : Evidence-based phytotherapy: Textbook. Remedium, 2014:224.

Bril F, Barb D, Portillo-Sanchez P et al. Metabolic and histological implications of intrahepatic triglyceride content in nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2017 Apr;65(4):1132-1144. doi: 10.1002/hep.28985.

Campbell-Scherer D. Multimorbidity: a challenge for evidence-based medicine. Evid Based Med. 2010;15(6):165-166.

Caughey GE, Ramsay EN, Vitry AI et al. Comorbid chronic diseases, discordant impact on mortality in older people: a 14-year longitudinal population study. J Epidemiol Community Health. 2010;64 (12):1036-1042.

Caughey GE, Roughead EE. Multimorbidity research challenges: where to go from here?. Journal of Comorbidity. 2011;N 1:8-10.

Chu D. -M., Wahlqvist ML, Chang H.-Y. et al. Choline and betaine food sources and in takes in Taiwanese. Asia Pac J Clin Nutr. 2012;21:547-557.

Croze ML, Soulage CO. Potential role and therapeutic interests of myo-inositol in metabolic diseases. Biochemie. 2013;95 (10):1811-1827.

Di Martino M, Pacifico L, Bezzi M et al. Comparison of magnetic resonance spectroscopy, proton density fat fraction and histological analysis in the quantification of liver steatosis in children and adolescents. World J Gastroenterol. 2016;22 (39):8812-8819.

European Association for the Study of the Liver (EASL), European Association for the Study of Diabetes (EASD), European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of non-alcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016;64(6):1388-1402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.

Hollenbeck CB. An introduction to the nutrition and metabolism of choline. Cent Nerv Syst Agents Med Chem. 2012;12:100-113.

Jacociunas LV, de Andrade HH, Lehmann M et al. de Abreu BR. Artichoke induces genetic toxicity in the cytokinesis-block micronucleus (CBMN) cytome assay. Food Chem Toxicol. 2013;55:56-59.

Kamel R. Protective effect of artichoke leaf extract against paracetamol-induced hepatotoxicity in rats. Pharm Biol. 2015;53(2):167-173.

Lewis JR, Mohanty SR. Nonalcoholic fatty liver disease: a review and update. Dig Dis Sci. 2010;55(3):560-578. doi: 10.1007/s10620-009-1081-0.

Marchesini G, Mazzotti A. NAFLD incidence and remission: only a matter of weight gain and weight loss?. J Hepatol. 2015;62(1):15-17. doi: 10.1016/j.jhep.2014.10.023.

Mercer SW, Gunn J, Wyke S. Improving the health of people with multimorbidity: the need for prospective cohort studies. J Comorbidity. 2011;N 1:4-7.

Shukla A, Kapileswar S, Gogtay N et al. Simple biochemical parameters and a novel score correlate with absence of fibrosis in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Indian J Gastroenterol. 2015;34(4):281-285. doi: 10.1007/s12664-015-0580-5.

Vernon G, Baranova A, Younossi ZM. Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults. Aliment Pharmacol Ther. 2011;34(3):274-285. doi:10.1111/j.1365-2036.2011.04724.x.

Ziesel SH, da Costa KA. Choline: An essential nutrient for public health. Nutr Rev. 2009;67:615-623. doi: 10.1111/j.1753-4887.2009.00246.х

Younossi ZM, Koenig AB, Abdelatif D et al. Global epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease. Meta-analytic assessment of prevalence, incidence, and outcomes. Hepatology. 2016;64(1):73-84. doi: 10.1002/hep.28431.