Роль тиреоїдних гормонів у формуванні моторно-секреторних порушень у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу із супутнім автоімунним тиреоїдитом

Анотація

Мета — вивчити роль тиреоїдних гормонів у формуванні моторно-секреторних розладів при коморбідному перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та автоімунному тиреоїдиті (АІТ).

Матеріали та методи. Обстежено дві групи хворих: перша — 25 пацієнтів (15 жінок ≥ 10 чоловіків віком від 18 до 25 років) з ізольованою ГЕРХ, друга — 23 пацієнти (12 жінок та 11 чоловіків віком від 19 до 25 років) із ГЕРХ у поєднанні з АІТ. Контрольну групу утворено з 15 практично здорових осіб відповідного віку. Всім хворим проведено комплексне обстеження відповідно до протоколів діагностики та лікування ГЕРХ (№ 943 від 31.10.2013) та АІТ і ультразвукове дослідження моторно-евакуаторної функції стравоходу і шлунка з водним навантаженням. Секреторну функцію шлунка оцінювали за допомогою рН-метрії інтрагастральним методом, функціональну активність щитоподібної залози — за допомогою імуноферментного аналізу рівня гормонів щитоподібної залози і наявністю антитіл до тиреопероксидази.

Результати. Встановлено, що у хворих на ГЕРХ із АІТ на тлі гіперфункції щитоподібної залози статистично значущо підвищені показники агресії шлункового соку та знижені показники залужувальної функції антрума порівняно з пацієнтами з ізольованою ГЕРХ і спостерігається гіпертонус стінки шлунка, а при АІТ на тлі гіпофункції щитоподібної залози — зниження кислотності та статистично значуще зниження облуговуючої функції антрума, зменшення тонусу шлунка і нижнього стравохідного сфінктера.

Висновки. Між показниками секреторної та моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту, клінічними особливостями перебігу захворювання та рівнем гормонів щитоподібної залози виявлено чітку кореляційну залежність, що вказує на роль тиреоїдних гормонів у формуванні моторно-секреторних порушень при ГЕРХ.