Особистісна і ситуативна тривожність при поєднаному перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та автоімунного тиреоїдиту в осіб молодого віку
DOI:
https://doi.org/10.30978/MG-2018-3-71Ключові слова:
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, автоімунний тиреоїдит, психоемоційний стан, тривожність, якість життя, хворі молодого віку, студентиАнотація
Мета — оцінити психоемоційний стан пацієнтів молодого віку, які страждають на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ), асоційовану з автоімунним тиреоїдитом (АІТ).
Матеріали та методи. Обстежено 57 студентів з поєднаним перебігом ГЕРХ і АІТ. Середній вік — (22,1 ± 2,1) року. Серед пацієнтів переважали чоловіки (56,1 %). Скринінг ГЕРБ проводили з використанням анкети GERD Screener. Верифікацію форми ГЕРБ здійснювали ендоскопічним методом. При діагностиці АІТ ураховували клінічні вияви, результати інструментальних досліджень, рівень антитіл щитоподібної залози (ЩЗ) та її функцію. Статистична обробка передбачала обчислення критерію χ2 з поправкою Єтса.
Результати. У 9 (15,8 %) пацієнтів установлено ерозивну форму ГЕРХ. Наявність АІТ було підтверджено збільшенням рівня антитіл до ЩЗ. Еутиреоз виявлено у 75,4 % випадків, зниження функції ЩЗ — у 17,5 %, явища гіпертиреозу — у 7,0 %. Тестування за методикою Спілбергера — Ханіна показало, що у 39 (68,4 %) випадках числові показники ситуативної тривожності відповідали високому рівню, в 11 (19,3 %) випадках — помірним виявам тривожності, 7 хворих відчували «відносний комфорт». Згідно з оцінкою особистісної тривожності більша частина осіб з ГЕРХ і АІТ (від 80,7 до 93,0 %) вказували на вияви, які призводять до сприйняття певних стимулів, як небезпечних для самооцінки і самоповаги. Рівні особистісної та ситуативної тривожності корелювали у 45 (78,9 %) осіб. У 12 випадках відзначено невідповідність між Т-властивістю і Т-станом (у 2 пацієнтів з гіпертиреозом, у 5 з гіпотиреозом, ще у 5 хворих з еутиреоїдним станом). Гормональна дисфункція ЩЗ достовірно впливала на розвиток «особистісно-ситуативного тривожнісного дисонансу». Залежності між виявами тривожності і морфологічними змінами в слизовій оболонці стравоходу не виявлено.
Висновки. Студенти є контингентом, в якого через специфіку навчального процесу та міжособистісного спілкування можуть формуватися зміни в ЦНС і поведінковій сфері. Одночасний перебіг ГЕРБ і АІТ в осіб молодого віку відбувається на тлі підвищеної ситуативної та особистісної тривожності або в умовах «особистісно-ситуативного тривожнісного дисонансу». Ці психоемоційні розлади можуть погіршити клінічні вияви захворювань і спричинити їх часте рецидивування (загострення, прогресування).
Посилання
Batarshev AV. Bazovye psikhologicheskie svoistva i samoopredelenie lichnosti: Prakticheskoe rukovodstvo po psikhologicheskoi diagnostike. SPb: Rech’, 2005:44-49.
Bliznyuk AI. Psychosomatic patology, classical theories and modern conceptions. Med. News. 2014;10 (241):10-15 (Russian).
Gevorkyan ES, Dayan AV, Adamyan Ts. I. i dr. Vliyanie ekzamenatsionnogo stressa na psikhofiziologicheskie pokazateli i ritm serdtsa studentov. Zhurnal vysshei nervnoi deyatel’nosti imeni I P Pavlova. 2003;53(1):46-50 (Russian).
Grishechkina IA, Kasii SN, Konurkin SS. Otsenka ras- prostranennosti gastroezofageal’noi reflyuksnoi bolezni sredi studentov meditsinskogo vuza. Omskii nauch vestn. 2014;1 (128):53-56 (Russian).
Iskakova UB, Abisheva ZS, Zhurunova MS, Zhetpisbaeva GD, Ismagulova TM. Situatsionnaya trevozhnost’ i psikho-emotsional’noe sostoyanie studentov vo vremya rubezhnogo kontrolya. Mezhdunar zhurn prikladnykh i fundamental’nykh issledovanii. 2016;11-5:900-902 (Russian).
Krasnov AA. Varianty formirovaniya rasstroistv psi- khosomaticheskogo spektra. Uchenye zapiski SPbGMU imeni akad I P Pavlova. 2015;22(3):40-41 (Russian).
Kudaibergenova ME. Korrelyatsionnye svyazi neiro- endokrinnoimmunnykh sistem pri autoimmunnom zabolevanii shchitovidnoi zhelezy. Nauka, novye tekhnologii i innovatsii. 2015;1:108-110 (Russian).
Makhramov Z. Kh., Kir’yanova V. V., Vorokhobina NV. Quality of living in the complex treatment of patients with hypothyroidisms. Practice medicine. 2016;2-2 (94). С. 57-61 (Russian).
Nadezhkina E. Yu., Novikova EI. Muzhichenko MV. Filimonova OS. The effects of exam stress on the functional state of the cardiovascular system and level of anxiety in students with different types of higher nervous activity (Russian) // Vestnik of the Volgograd State Medical University. 2017;4:43-46 (Russian).
Psikhologicheskie testy dlya professionalov / avt. sost. N. F. Greben’. Minsk: Sovrem. shkola, 2007:496 (Russian).
Sil’chenko I. V. Lichnostnaya trevozhnost’ kak prediktor psikhosomaticheskikh zabolevanii. Izvestiya Gomel’sk gos un-ta imeni F Skoriny. 2014;2 (83):134-138 (Russian).
Styazhkina SN, Poryvaeva EL, Grebneva MA. i dr. Psikho- emotsional’noe sostoyanie patsientov s zabolevaniyami shchitovidnoi zhelezy v blizhaishem i otdalennom perio- dakh. Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya. 2015;2:128 (Russian).
Ushkalova EA. Farmakoterapiya gastroezofageal’noi reflyuksnoi bolezni i kachestvo zhizni patsientov. Farmateka. 2014;6 (279):23-29 (Russian).
Freid Z. Isteriya i strakh. T. 6. Moskva, 1948:205 (Russian).
Frolova AA. Affektivnye rasstroistva v klinicheskoi kartine patsientov, stradayushchikh tireotoksikozom. Tsentral’nyi nauch vestn. 2018;3, № 6 (47):24-27 (Russian).
