Сучасна парадигма хронічного гастриту, асоційованого з біліарним рефлюксом

Yu. A. Filippov, M. Yu. Zack

Анотація


Розглянуто сучасні уявлення про механізми формування та прогресування хронічного гастриту, асоційованого з жовчним рефлюксом. Висвітлено основні чинники виникнення дуоденогастрального рефлюксу. Особливу увагу приділено проблемі рефлюкс-гастриту як пусковому механізму формування передканцерозних змін шлункового епітелію та ролі інфекції Helicobacter pylori при цій формі хронічного гастриту. Наведено результати власного дослідження стану слизової оболонки шлунка за різних морфологічних форм хронічного гастриту, асоційованого з біліарним рефлюксом. Проаналізовано сучасні підходи до діагностики та лікування рефлюкс-гастриту.

Ключові слова


хронічний гастрит; рефлюкс-гастрит; дуоденогастральний рефлюкс; Helicobacter pylori; передракові зміни слизової оболонки шлунка

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Аруин ЛИ, Капуллер ЛЛ, Исакова ВА. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. М.: Триада-X, 1998:496.

Бабак ОЯ. Желчный рефлюкс: современные взгляды на патогенез и лечение. Сучасна гастроентерологія. 2003;1:28-30.

Белоусов СС, Муратов СВ, Ахмад АМ. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и дуоденогастральный рефлюкс. Н. Новгород: Изд-во Нижегород. Гос. мед. акад., 2005:120.

Галиев ШЗ, Амиров НБ. Дуоденогастральный рефлюкс как причина развития рефлюкс-гастрита. Вестн совр клин мед. 2015;8, вып. 2:50-61.

Губергриц НБ, Лукашевич ГМ, Голубов ОА, Фоменко П. Г. Дуоденальная гипертензия в практике гастроэнтеролога. Вестн Клуба Панкреатологов. 2012;4:48-51.

Губергриц НБ, Лукашевич ГМ, Фоменко ПГ, Беляева Н. В. Желчный рефлюкс: современные теория и практика. М.: Форте принт, 2014:36.

Деклараційний патент на корисну модель 31161 A61В5/00. Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу / Л. М. Мосійчук, Т. В. Майкова, І. В. Кушніренко

та ін. Заявка № u200714120 від 17.17.2007; опубл. 25.03.2008. Бюл. № 6.

Зак МЮ. Взаимосвязь между желчными кислотами желудочного содержимого и морфологическими изменениями в слизистой оболочкe желудка у пациентов с хроническим гастритом. Актуальні питання медичної науки та практики: Зб наук пр. Запоріжжя, 2010;77, кн. 2:115-118.

Зак МЮ. Гастроканцеропревенція у хворих на рефлюкс-гастрит: роль та місце урсодезоксихолевої кислоти. Здоров’я України Тематичний номер «Гастроентерологія, гепатологія, колопроктологія» — 2015;2 (36):28-29.

Зак МЮ. Классификация хронического гастрита: от Сиднейской системы к системе OLGA. Сучасна гастроентерол. 2010;6 (56):116-126.

Зак МЮ, Мосійчук ЛМ. Хронічний гастрит і передрак шлунка: практ. посіб. Дніпропетровськ, 2011:71.

Звягинцева ТД, Чернобай АИ. Дуоденогастральный рефлюкс в практике врача-гастроэнтеролога: очевидные опасности и скрытая угроза. Здоровье Украины. 2012;3:11.

Звягинцева ТД, Шаргород ИИ. Хроническая дуоденальная непроходимость и принципы консервативной терапии. Новости медицины и фармации Гастроэнтерол (тематический номер). 2011;367.

Лапченко ЕС, Преображенская ТМ, Галаева ЕВ, Лоранская ИД. Состояние слизистой оболочки желудка у больных с дуоденогастральным рефлюксом. Экспер и клин гастроэнтерол. 2010;9:25-29.

Мосийчук ЛН, Зак МЮ. Хронический гастрит: современный взгляд на проблему. Новости медицины и фармации. 2010;21 (349).

Мосійчук ЛМ, Зак МЮ. Хвороби стравоходу та шлунка: практ. посіб. Дніпропетровськ, 2012:59.

Осипенко МФ, Ливзан МА. Подходы к диагностике и терапии гастрита, ассоциированного с рефлюксом желчи. Лечащий врач. 2012;2:50-53.

Отчет о Киотском международном консенсусе по гастриту, ассоциированному с Helicobacter pylori. Сучасна гастроентерол. 2016;1 (87):35-53.

Салова ЛМ. Дуоденогастральный рефлюкс (клиника, диагностика, лечение): автореф. дис. ...д-ра мед. наук. М., 2000:39.

Санников ОР. Оптимизация диагностики дуодено­гаст­рального рефлюкса после холецистэктомии: Автореф. дис. канд. мед. наук. Пермь, 2007:22.

Степанов ЮМ, Коваленко ОМ, Ошмянська НЮ. Значення кишкової метаплазії та дисплазії у морфологічній діагностиці хворих на хронічний рефлюкс-гастрит. Гастроэнтерол;1 (51). 2017.

Степанов ЮМ, Самотуга ОП. Нітросполуки шлункового соку при рефлюкс-гастриті. Сучасна гастроентерол. 2009;6:32-37.

Сторонова ОА, Трухманов АС. Практическому врачу о продолжительной интрагастральной рН-метрии: пособие для врачей; под ред. В. Т. Ивашкина. М.: Мед­прак­тика-М, 2012:16.

Ткаченко ЕИ, Голофеевский ВЮ, Саблин ОА. Клинические и функционально-морфологические особенности хронического рефлюкс-гастрита. Рос гастроэнтерол журн. 1999;1:9-17.

Циммерман ЯС. Гастроэнтерология: руководство. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Гэотар-Медиа, 2015:816.

Циммерман ЯС. Нерешенные и спорные проблемы современной гастроэнтерологии. М.: МЕДпресс-информ, 2013:224.

Чернобровий ВМ, Мелащенко СГ. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: основні акценти сучасної диференційованої та контрольованої фармакотерапії. Сучасна гастроентерол. 2016;14 (87):54-60.

Atak I, Ozdil K, Yucel M et al. The effect of laparoscopic cholecystectomy on the development of alkaline reflux gastritis and intestinal metaplasia. Hepatogastroenterol. 2012;59(113):59-62.

Chen SL, Mo JZ, Cao ZJ et al. Effects of bile reflux on gastric mucosal lesions in patients with dyspepsia or chronic gastritis. World J Gastroenterol. 2005;11(18):2834-2847.

Choi CI, Baek DH, Lee SH. Comparison between billroth-II reconstruction after laparoscopic distal gastrectomy. J Gastrointest Surg. 2016;20(6):1083-1090.

Fall K, Ye W, Nyren O. Risk for gastric cancer after cholecystectomy. Am J Gastroenterol. 2007;102(6):1180-1184.

Hanninen ML. Sensitivity of Helicobacter pylori to different bile salts. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 1991;10:515-518.

Hoya Y, Taki T, Watanabe A. Durable flap-valve mitigation of duodenogastric reflux, remnant gastritis and dumping syndrome following billrothi reconstruction. J Gastrointest Surg. 2016;20(4):772-775.

Inverizzi P. Ursodeoxycholic acid inhibits induction of the human intestinal epithelial nitric oxide synthase. Hepatol. 1995;22, N 4, Pt. 2:361A.

Jiang JX, Liu Q, Zhao B. Risk factors for intestinal metaplasia in a southeastern Chinese population: an analysis of 28,745 cases. J Cancer Res Clin Oncol. 2017;143(3):409-418.

Kuran S, Parlak E, Aydog G et al. Bile reflux index after therapeutic biliary procedures. BMC Gastroenterol. 2008;11(8):4. doi: 10.1186/1471-230X-8-4.

Li XB, Lu H, Chen HM et al. Role of bile reflux and Helicobacter pylori infection on inflammation of gastric remnant after distal gastrectomy. J Dig Dis. 2008;9(4):208-212.

Mac Dowall JE, Willis P, Prescott R et al. Cell proliferation in type C gastritis affecting the intact stomach. Clin Pathol. 2000;53:784-787.

Mapstone NP, Neville PM, Moayyedi P et al. Bile reflux gastritis and intestinal metaplasia at the cardia. BMC Gastroenterol. 2008;8:4-8.

Matsuhisa T, Arakawa T, Watanabe T. Relation between the stomach and the risk of atrophic intestinal metaplasia: a multicenter study of 2283 cases. Endosc. 2013;25(5):519-525.

Ozkaya M, Erten A, Sahin I et al. The effect of ursodeoxycholic acid treatment on epidermal growth factor in patients with bile reflux gastritis. Turk J Gastroenterol. 2002;13, N 4.

Pohl D, Tutuian R. Reflux monitoring: pH-metry, bilitec and oesophageal impedance measurements. Best Pract Res Clin Gastroenterol. 2009;23(3):299-311.

Rocha MS, Herbella FA, Del Grande JC. Effects of ursodeoxycholic acid in esophageal motility and the role of the mucosa. An experimental study. Dis Esophagus. 2011, May;24(4):291-294.

Shenouda MM, Harb SE, Mikhail SA et al. Bile gastritis following laparoscopic single anastomosis gastric bypass: pilot study to assess significance of bilirubin level in gastric aspirate. Obes Surg. 2017;28:25-31.

Shi Y, Wei Y, Zhang T et al. Deoxycholic acid could induce apoptosis and trigger gastric carcinogenesis on gastric epithelial cells by quantitative proteomic analysis. Gastroenterol Res Pract. 2016;Article ID 9638963, 10 pages. http://dx.doi.org/10.1155/2016/9638963.

Souza RF. From reflux esophagitis to esophageal adenocarcinoma. Dig Dis. 2016;34(5):483-490.

Thao TD, Ryu HC, Yoo SH et al. Antibacterial and anti-atrophic effects of a highly soluble, acid stable UDCA formula in Helicobacter pylori-induced gastritis. Biochem Pharmacol. 2008;75(11):2135-2146.

Tibbling GL, Blackadder L, Franzо T, Kullman E. Gastric bile monitoring: an in vivo and in vitro study of Bilitec reliability. Scand J Gastroenterol. 2002;37(11):1334-1337.

Tulchinsky M, Ciak BW, Delbeke D et al. SNM Practice guideline for hepatobiliary scintigraphy. Journal of Nuclear Medicine Technology. Vol. 38, N 4. 2010:210.

Xu Y, Watanabe T, Tanigawa T et al. Bile acids induce Cdx2 expression through the farnesoid X receptor in gastric epithelial cells. J Clin Biochem Nutr. 2010;46(1):81-86.

Zullo A, Rinaldi V, Hassan C et al. Gastric pathology in cholecystectomy patients: role of Helicobacter pylori and bile reflux. J Clin Gastroenterol. 1998;27(4):335-338.




© Сучасна гастроентерологія, 2018
© ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ», 2018