Лечение синдрома раздраженного кишечника. Место пробиотиков

A. E. Dorofeyev; M. M. Rudenko; N. I. Shvetz; T. P. Snisarevska

Автор(и)

A. E. Dorofeyev Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
M. M. Rudenko Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна
N. I. Shvetz Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна
T. P. Snisarevska Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ, Україна

Ключові слова:

синдром подразненого кишечника, лікування, пробіотики

Анотація

Нині синдром подразненого кишечника (СПК) посідає перше місце серед хронічних захворювань кишечника. Його поширеність становить від 1 до 36 %, у середньому — близько 7 %. Питання діагностики і лікування СПК є актуальними, оскільки у хворих на СПК значно знижується якість життя. Вона нижче, ніж у хворих на хронічну серцеву недостатність 3-го функціонального класу і пацієнтів з ревматоїдним артритом. Діагностика СПК ґрунтується на трьох ключових пунктах: 1) клінічна картина і аналіз історії захворювання; 2) ретельне об’єктивне обстеження; 3) проведення мінімальної кількості лабораторних тестів і лише за наявності суворих показань, колоноскопії та інших інструментальних досліджень. Оскільки СПК — мультифакторне захворювання, лікування має бути спрямоване на різні ланки патогенезу. Вважають, що стартова терапія СПК має бути симптом-орієнтованою, тобто усувати найвираженіші симптоми. У IV Римському консенсусі рекомендовано застосування пробіотиків. У консенсусі згадується лише один пробіотик з конкретним штамом — Bifidobacterium infantis 35624, який в Україні зареєстровано як «Альфлорекс». Указано, що застосування Bifidobacterium infantis 35624 у хворих на СПК сприяє значному полегшенню абдомінального болю/дискомфорту, здуттю і поліпшенню дефекації. Наш невеликий досвід використання цього препарату пов’язаний з його недавньою появою в Україні. «Альфлорекс» понад 10 років успішно застосовують у США. Він є штамом № 1 за рекомендаціями гастроентерологів США. Таким чином, у діагностиці і лікуванні СПК слід орієнтуватися на рекомендації IV Римського консенсусу, в якому чітко визначена необхідність застосування пробіотиків. Використання Bifidobacterium infantis 35624 («Альфлорекс») у пацієнтів із СПК відповідає сучасним міжнародним рекомендаціям. Ефективність використання цього препарату в лікуванні хворих на СПК доведена у багатьох клінічних дослідженнях.

Біографії авторів

A. E. Dorofeyev, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.

M. M. Rudenko, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ

М. М. Руденко

N. I. Shvetz, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Н. І. Швець

T. P. Snisarevska , Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, Київ

Т. П. Снісаревська

Посилання

Дорофеев АЭ, Руденко НН, Коновалова-Кушнир ТА, Деркач ИА. Роль рифаксимина в лечении постинфекционного синдрома раздраженной кишки. Сучасна гастроентерологія. 2016;1 (87):105-109.

Дорофеєв АЕ, Коновалова-Кушнір ТА, Пархоменко ТА та ін. Клініко-епідеміологічна характеристика пацієнтів із синдромом подразненого кишечника в Донбаському регіоні. Медицина транспорту України. 2013;2. C. 51-56.

Allen AP, Clarke G, Cryan JF et al. Bifidobacterium infantis 35624 and other probiotics in the management of irritable bowel syndrome. Strain specificity, symptoms, and mechanisms. Curr Med Res Opin. 2017;33(7):1349-1351.

Altobelli E, Del Negro V, Angeletti PM, Latella G. Low-FODMAP diet improves irritable bowel syndrome symptoms: A meta-analysis. Nutrients. 2017;9(9). E940.

Brenner DM, Chey WD. Bifidobacterium infantis 35624: a novel probiotic for the treatment of irritable bowel syndrome. Rev Gastroenterol Disord. 2009;9(1):7-15.

Charbonneau D, Gibb RD, Quigley EM. Fecal excretion of Bifidobacterium infantis 35624 and changes in fecal microbiota after eight weeks of oral supplementation with encapsulated probiotic. Gut Microbes. 2013;4(3):201-211.

Desbonnet L, Garrett L, Clarke G et al. The probiotic Bifidobacteria infantis: An assessment of potential antidepressant properties in the rat. J Psychiatr Res. 2008;43(2):164-174.

Didari T, Mozaffari S, Nikfar S, Abdollahi M. Effectiveness of probiotics in irritable bowel syndrome: Updated systematic review with meta-analysis. World J Gastroenterol. 2015;21 (10):3072-3084.

Fan WT, Ding C, Xu NN et al. Close association between intestinal microbiota and irritable bowel syndrome. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2017;Aug 7 [Epub. ahead of print].

Gibson GR, Hutkins R, Sanders ME et al. Expert consensus document:. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics (ISAPP) consensus statement on the definition and scope of prebiotics. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2017;14(8):491-502.

Hidalgo-Cantabrana C, Delgado S, Ruiz L et al. Bifidobacteria and their health-promoting effects. Microbiol Spectr. 2017;5(3).

Hill C, Guarner F, Reid G et al. Expert consensus document. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;11(8):506-514.

Lacy BE, Mearin F, Chang L et al. Bowel disorders. Gastroenterol. 2016;150:1393-1407.

Lee YY, Annamalai C, Rao SS.C. Post-infectious irritable bowel syndrome. Curr Gastroenterol Rep. 2017;19 (11):56.

O’Mahony C, Scully P, O’Mahony D et al. Commensal-induced regulatory T cells mediate protection against pathogen-stimulated NF-kappa B activation. PloS Pathog. 2008;4(8). e1000112.

O’Mahony L, McCarthy J, Kelly P et al. Lactobacillus and Bifidobacterium in irritable bowel syndrome: symptom responses and relationship to cytokine profiles. Gastroenterol. 2005;128(3):541-551.

Quigley EM, Abdel-Hamid H, Barbara G et al. A global perspective on irritable bowel syndrome: a consensus statement of the World Gastroenterology Organisation Summit Task Force on irritable bowel syndrome. J Clin Gastroenterol. 2012;46(5):356-366.

Ringel-Kulka T, McRorie J, Ringel Y. Multi-center, double-blind, randomized, placebo-controlled, parallel-group study to evaluate the benefit of the probiotic Bifidobacterium infantis 35624 in non-patients with symptoms of abdominal discomfort and bloating. Am J Gastroenterol. 2017;112(1):145-151.

Simrén M, Törnblom H, Palsson OS, Whitehead WE. Management of the multiple symptoms of irritable bowel syndrome. Lancet Gastroenterol Hepatol. 2017;2(2):112-122.

Spiegel B, Harris L, Lucak S et al. Developing valid and reliable health utilities in irritable bowel syndrome: results from the IBS PROOF Cohort. Am J Gastroenterol. 2009;104(8):1984-1991.

Tack J, Vanuytsel T, Corsetti M. Modern management of irritable bowel syndrome: more than motility. Dig Dis. 2016;34(5):566-573.

Whorwell PJ, Altringer L, Morel J et al. Efficacy of an encapsulated probiotic Bifidobacterium infantis 35624 in women with irritable bowel syndrome. Am J Gastroenterol. 2006;101(7):1581-1590.

Yuan F, Ni H, Asche CV et al. Efficacy of Bifidobacterium infantis 35624 in patients with irritable bowel syndrome: a meta-analysis. Curr Med Res Opin. 2017;33(7):1191-1197.

Zhang Y, Li L, Guo C et al. Effects of probiotic type, dose and treatment duration on irritable bowel syndrome diagnosed by Rome III criteria: a meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2016;16(1):62.