Функциональная диспепсия: возможности диагностики и терапии

A. E. Dorofeyev; N. N. Rudenko; T. E. Kugler; T. P. Snisarevskaya

Автор(и)

A. E. Dorofeyev Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, Україна
N. N. Rudenko Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, Україна
T. E. Kugler Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев, Україна
T. P. Snisarevskaya Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев, Україна

Ключові слова:

функціональна диспепсія, ферментні препарати, діагностика, терапія

Анотація

Мета — вивчити вплив травних ферментів на симптоматику функціональної диспепсії (ФД) і стан шлункової моторики.

Матеріали та методи. Під нашим наглядом перебували 60 хворих на ФД (21 чоловік та 39 жінок, середній вік — (44,2 ± 3,0) року). У дослідження залучали лише пацієнтів з постпрандіальним дистрессиндромом (n = 33) і змішаною формою (n = 27). Діагноз ФД та її форму встановлювали на підставі IV Римських критеріїв. Вираженість симптоматики визначали кількісно за 5-сантиметровою візуальною аналоговою шкалою. В усіх хворих до початку лікування для оцінки моторики шлунка і вісцелярної гіперчутливості проводили ультразвуковий тест з питним навантаженням. Хворих рандомізували на дві порівнянні за співвідношенням статей, віком і формою диспепсії групи. Перша група (n = 30) отримувала рослинний ферментний препарат «Санзим» по 1 таблетці тричі на добу під час їди та ітоприду гідрохлорид по 50 мг тричі на добу, друга (n = 30) — лише ітоприду гідрохлорид в тій самій дозі.

Результати. Через 4 тиж лікування в першій групі пацієнтів відзначено зниження індексу диспепсії на 61 % (до (0,92 ± 0,45) см (p = 0,044)), у другій — на 35 % (до (1,59 ± 0,42) см), проте в другій групі зміни порівняно з вихідними показниками не досягли статистично значущого значення (р = 0,24). Установлено позитивну динаміку показників питної ультразвукової проби. У першій групі відзначено статистично значуще поліпшення акомодації, що виявилося збільшенням приросту площі перерізу шлунка S₁ на 31 % (до (37,2 ± 3,1) см² (p = 0,042)). У другій групі приріст S₁ становив 11 % (до (33,5 ± 3,4) см²) і був статистично незначущим (p = 0,4). У першій групі зафіксовано прискорення евакуації зі шлунка на 5й хвилині (S₂зменшилася на 23 % до (81,2 ± 8,3) см² (p = 0,047)), тоді як у другій — на 18 % (до (85,1 ± 7,9) см² (p = 0,094)). Вісцелярна чутливість у першій групі зменшилася на 77 % (до (0,56 ± 0,47) бала (p = 0,026)), у другій — на 60 % (до (0,88 ± 0,35) бала (p = 0,037)).

Висновки. У хворих з постпрандіальним дистрессиндромом і змішаною формою ФД застосування рослинного ферментного препарату «Санзим» дає змогу досягти статитично значущого поліпшення шлункової акомодації, евакуації рідини зі шлунка і зменшити вісцелярну гіперчутливість, що супроводжується статистично значущим зниженням вираженості клінічної симптоматики.

Біографії авторів

A. E. Dorofeyev, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев

Дорофєєв Андрій Едуардович, д. мед. н.

N. N. Rudenko, Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Н. Н. Руденко

T. E. Kugler, Национальный медицинский университет имени А. А. Богомольца, Киев

Т. Е. Куглер

T. P. Snisarevskaya, Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Киев

Т. П. Снисаревская

Посилання

Дорофеев АЭ, Куглер ТЕ. Новые возможности диагностики и особенности патогенетической терапии основных клинических форм функциональной диспепсии. Сучасна гастроентерол. 2013;5:85-91.

Abid S, Jafri W, Zaman MU et al. Itopride for gastric volume, gastric emptying and drinking capacity in functional dyspepsia. World J Gastrointest Pharmacol Ther. 2017;8(1):74-80.

Asano H, Tomita T, Nakamura K et al. Prevalence of gastric motility disorders in patients with functional dyspepsia. J Neurogastroenterol Motil. 2017;23(3):392-399.

Carmona-Sánchez R, Gómez-Escudero O, Zavala-Solares M et al. Consenso mexicano sobre la dispepsia. Rev Gastroenterol Mex. 2017;82(4):309-327.

Forssmann K, Meier L, Uehleke B et al. A non-interventional, observational study of a fixed combination of pepsin and amino acid hydrochloride in patients with functional dyspepsia. BMC Gastroenterol. 2017;17(1):123.

Fujikawa Y, Tominaga K, Tanaka F et al. Postprandial symptoms felt at the lower part of the epigastrium and a possible association of pancreatic exocrine dysfunction with the pathogenesis of functional dyspepsia. Intern Med. 2017;56 (13):1629-1635.

Herschell G. On papain and its use in the treatment of dyspepsia. Br Med J. 1886;1 (1318):640.

Hojo M, Nagahara A, Asaoka D et al. A systematic review of the effectiveness of antianxiety and antidepressive agents for functional dyspepsia. Intern Med. 2017 Oct 11. [Epub ahead of print].

Kamiya T, Shikano M, Tanaka M et al. The effect of omeprazole on gastric myoelectrical activity and emptying. J Smooth Muscle Res. 2011;47 (3-4):79-87.

Kerrigan DD, Mangnall YF, Read NW, Johnson AG. Influence of acid-pepsin secretion on gastric emptying of solids in humans: studies with cimetidine. Gut. 1991;32 (11):1295-1297.

Malfertheiner P, Domínguez-Muñoz JE. Effect of exogenous pancreatic enzymes on gastrointestinal and pancreatic hormone release and gastrointestinal motility. Digestion. 1993;54, suppl. 2:15-20.

Moayyedi PM, Lacy BE, Andrews CN et al. ACG and CAG Clinical Guideline: Management of Dyspepsia. Am J Gastroenterol. 2017;112(7):988-1013.

Molteni M. Can dietary integrators provide a clinical benefit in the treatment of functional dyspepsia? Results from a prospective study with TUBES Gastro. Minerva Gastroenterol Dietol. 2014;60(2):105-112.

Montoya CA, Rutherfurd SM, Olson TD et al. Actinidin from kiwifruit (Actinidia deliciosa cv. Hayward) increases the digestion and rate of gastric emptying of meat proteins in the growing pig. Br J Nutr. 2014;111(6):957-967.

Petersen KU. Pepsin and its importance for functional dyspepsia: relic, regulator or remedy?. Dig Dis. 2017, Oct 5. [Epub ahead of print].

Pinto-Sanchez MI, Yuan Y, Bercik P, Moayyedi P. Proton pump inhibitors for functional dyspepsia. Cochrane Database Syst Rev. 2017;11. CD011194.

Pleyer C, Bittner H, Locke GR. 3rd. et al. Overdiagnosis of gastro-esophageal reflux disease and underdiagnosis of functional dyspepsia in a USA community. Neurogastroenterol Motil. 2014;26(8):1163-1171.

Sanaka M, Yamamoto T, Kuyama Y. Effects of proton pump inhibitors on gastric emptying: a systematic review. Dig Dis Sci. 2010;55(9):2431-2440.

Stanghellini V, Chan FK, Hasler WL et al. Gastroduodenal disorders. Gastroenterol. 2016;150(6):1380-1392.

Sugano K, Tack J, Kuipers EJ et al. Kyoto global consensus report on Helicobacter pylori gastritis. Gut. 2015;64:1353-1367.

Tack J, Carbone F. Functional dyspepsia and gastroparesis. Curr Opin Gastroenterol. 2017;33(6):446-454.

Talley NJ. Functional dyspepsia: Advances in diagnosis and therapy. Gut Liver. 2017;11(3):349-357.

Vanheel H, Carbone F, Valvekens L et al. Pathophysiological abnormalities in functional dyspepsia subgroups according to the Rome III criteria. Am J Gastroenterol. 2017;112(1):132-140.

Yang YJ, Bang CS, Baik GH et al. Prokinetics for the treatment of functional dyspepsia: Bayesian network meta-analysis. BMC Gastroenterol. 2017;17(1):83.